- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Перша долікарська допомога при механічній травмі
Основними завданнями допомоги є:
Припинення дії травмувального фактора та проведення заходів з покращення або відновлення серцевої діяльності і дихання, тимчасова зупинка кровотечі, накладання асептичної та іммобілізаційної пов’язки.
Організація та забезпечення сприятливих умов для транспортування потерпілого в лікувальний заклад.
Головною вимогою при наданні допомоги травмованим, особливо з політравмою, яка найчастіше виникає при ДТП – не нашкодити потерпілому!
Після звільнення потерпілого або частини його тіла від травмувального предмету, необхідно провести опитування потерпілого за схемою SAMPLE, де:
S (sign and symptoms) – скарги, ознаки і симптоми;
А (allergies) – наявність алергії на лікарські середники;
М (medication) – медикаменти, які можливо приймав до інциденту;
Р (past/present medical history) – перенесені та наявні хвороби;
L (last meal or oral intake) – останній прийом їжі;
Е (events before the empergency) – події до/під час випадку – механізм виникнення травми, яким предметом.
Після цього провести детальний огляд потерпілого за схемою DRABCDEде:
D (dranger) – огляд місця події;
R (response) – рівень свідомості;
А (airway) – дихальні шляхи;
В (breathing) – дихання;
С (circulation) – циркуляція (пульс, артеріальний тиск);
D (disability) – коротке неврологічне обстеження;
Е (exspose) – оголення пошкодженої частини тіла.
У випадку порушення дихальної і серцевої діяльності необхідно почати реанімаційні заходи. Для уточнення стану свідомості потерпілого обстежують за схемою AVPUде:
А (alert) – свідомість збережена;
V (voice) – реагує на голос;
Р (pain) – реагує на біль;
U (unresponsive) – реакції немає.
Якщо потерпілий в свідомості і не вимагає реанімаційних заходів, то необхідно уточнити скарги і симптоми за схемою PQRSTде:
Р (provokes) – що провокує симптоми
Q (quatity) – що поліпшує або погіршує симптоми
R (region) – локалізація чи іррадіація болю
S (severity) – важкість скарги (за 10 бальною шкалою)
T (time) – коли почалася, коли припинилась дія травмувальної сили
Якщо у потерпілого різко порушене або відсутнє дихання, наступила зупинка серцевої діяльності слід негайно приступити до реанімаційних етапів АВС за С.Сафаром. Інші етапи реанімації виконують лікарські бригади в реанімаційних автомобілях та відділеннях.
Пацієнти з множинними ушкодженнями, особливо потерпілі в дорожньо-транспортних катастрофах часто мають характерні ушкодження. Водій при лобовому зіткненні авто може мати горизонтальну рану на голові від дзеркала, відбиток спереду на грудній клітці від керма з переломом ребер та грудини, та горизонтальну рану коліна, що інколи поєднується з високим переломом кісток гомілки від удару об щиток приладів. Не виключений, при відсутності підголовника, перелом шийного відділу хребта. У пасажирів – ушкодження шийного відділу хребта, контузії міокарду, легень, ушкодження (розриви) печінки, селезінки, задній вивих стегна в кульшовому суглобі. Розпізнавання ушкоджень важче у непритомних та розгублених пацієнтів. За цих умов слушно керуватись загальним правилом: коли ушкодження виявлено в двох окремих віддалених місцях (наприклад, голова і нижня кінцівка) то існує висока ймовірність ушкодження посередині тіла, тобто органів черевної порожнини: печінки, селезінки, кишківника, нирок, сечоводів. При переломах тазу є розриви уретри та сечового міхура, особливо коли він був переповнений на момент травми.
Забезпечення прохідності дихальних шляхів є важливим моментом і його проводять вже безпосередньо при евакуації потерпілого з автомобіля або з-під травмувальних уламків. З кабіни вантажного автомобіля потерпілого обережно витягують і, при відсутності переломів хребта, тіла, кінцівок, кладуть його на своє праве плече, захоплюючи правою рукою ноги, а лівою руки (рис. 38). При витягуванні з легкового автомобіля потерпілого удвох, один бере його ззаду під руки, а другий фіксує гомілки і стегна.
Для забезпечення прохідності дихальних шляхів, попередження асфіксії блювотними масами, потерпілого вкладають на лівий бік, як показано на рис. 39.
Хворих оголяють. Знімати одяг і взуття слід за загальними правилами. В першу чергу знімають одяг з здорової кінцівки, а потім – з пошкодженої. Якщо важко зняти одяг і виникає необхідність обробити рану, зупинити кровотечу, тоді одяг краще розрізати.
Транспортування потерпілого до машини швидкої допомоги або іншого транспорту здійснюється в залежності від стану потерпілого.
Пересування з підтримкою – руку потерпілого закидають за шию того, хто допомагає, і підтримують за кисть.
|
|
Рис. 38. Витягування потерпілого з вантажного і легкового автомобіля
|
Рис. 39. Обертання хворого на лівий бік для попередження асфіксії блювотними масами |
Перенесення на руках– потерпілого беруть на руки і однією рукою охоплюють тулуб, іншу заводять під коліна. Потерпілий охоплює рукою шию того хто переносить.
Перенесення на спині– потерпілий знаходиться на спині того, хто переносить і руками тримається за надпліччя.
Перенесення хворого в напівсидячому положенні.Одна особа охоплює потерпілого ззаду під руками, інша стає між ногами потерпілого і бере під руки його стегна.
Перенесення двома особами за допомогою «замка».Потерпілий сідає на це «сидіння» і охоплює руками за плечі тих, хто надає допомогу (рис. 40).
|
Рис. 40. «Замок-сидіння» для перенесення потерпілих |
Перенесення на ношах.Ноші є у всіх відділеннях лікарень та машинах швидкої допомоги. Для укладання на ноші при великих політравмах необхідно три особи.
Перевезення потерпілого.Після відновлення дихання, зупинки кровотечі проводять іммобілізацію пошкодженої ділянки тіла або кінцівки. Найкраще здійснювати перевезення в санітарних автомобілях, літаках, гелікоптерах. При цьому важливо потурбуватись, щоб потерпілий був захищений від дії зовнішніх чинників: холоду, дощу, снігу, можливого перегрівання. На вантажному транспорті краще перевозити потерпілих на дні кузова; в легковому автомобілі – на задньому сидінні, або на передньому, з відкинутою назад спинкою, фіксуючи потерпілого ременем безпеки.