Третій період пологів

Це послідовий період, який захоплює проміжок від моменту вигнання плода до народження посліду. Тривалість послідового періоду однаковий як у першородячих, так і у повторнородячих жінок і складає 20-40 хвилин.

Виникають послідові перейми, які призводять до поступового відділення плаценти від стінок матки. Послідовий період супроводжується фізіологічною крововтратою, яка складає близько 250 мл. Відділення плаценти від стінок матки може відбуватись від її центру, з утворенням ретроплацентарної гематоми, або від периферії. В першому випадку плацента з родових шляхів народжується дозовні плодовою частиною, а в другому – материнською. Необхідно пам’ятати, що в послідовому періоді роділля нетранспортабельна!

Ознаки відділення плаценти:

• дно матки піднімається доверху і розміщується вище і вправо від пупка. При цьому нижній відділ матки над лобком утворює вип’ячування, яке обмежене від верхнього відділу заглибленням (матка за формою нагадує пісочний годинник);

• затискач, накладений біля статевої щілини на пуповину плода відходить від зовнішніх статевих органів на відстань 8-10 і більше сантиметрів;

• якщо ребром долоні натиснути на черевну стінку дещо вище лобка, то при плаценті яка відділилась, матка дещо піднімається доверху, а пуповина не втягується у піхву, ще більше виходячи назовні; .

• роділлі пропонують потужитись – пуповина не втягується у піхву;

• роділлі пропонують глибоко дихати – якщо при видиху пуповина не втягується у піхву, значить плацента відділилась.

Після повного відділення посліду його слід детально оглянути і підтвердити його цілісність. Потім визначають крововтрату роділлі під час пологів, оглядають зовнішні статеві органи, включаючи переддвір’я піхви, промежину, стінки піхви і шийку матки.

Оцінка стану новонародженої дитини

Останнім часом широкого визнання дістала оцінка стану новонародженої дитини за шкалою APGAR, запропонованою в 1953 році. APGAR рекомендує визначати стан дитини відразу після народження за п’ятьма найважливішими клінічними ознаками:

• кількістю і ритмом серцевих скорочень;

• характером дихання;

• тонусом м’язів;

• вираженістю рефлексів;

• кольором шкіри.

Кожна з цих ознак оцінюється за трибальною системою.

• 0 балів означає, що ознаки, як такої, немає взагалі: асистолія, апное, атонія, немає рефлексу на подразнення шкіра бліда.

• 1 бал: брадикардія (менше як 100 ударів за хвилину), поодинокі дихальні рухи, низький тонус м’язів, знижена рефлекторна реакція, ціаноз шкіри кінцівок.

• 2 бали – стан дитини нормальний: тони серця ясні з частотою 100-140 ударів за хвилину, дихання глибоке, супроводжується голосним криком, рухи активні, рефлекторна збудливість добра, шкіра рожева.

Схема визначення стану новонародженої дитини за шкалою APGAR

Ознаки	Оцінка в балах
	0	1	2
Скорочення серця	відсутні	менше 100 уд/хв	100-140 уд/хв
Дихання	відсутнє	поодинокі дихальні рухи	глибоке, крик
Колір шкіри	бліда або різко ціанотична	рожева, кінцівки синюшні	рожева
Тонус м’язів	відсутній	знижений	активні рухи
Рефлекторна збудливість	відсутня реакція	гримаса на обличчі	рухи, голосний крик

Стан новонародженої дитини за цією шкалою визначається в першу хвилину після народження. У здорових дітей сума балів за шкалою APGAR становить 8-10 балів. В випадку пригнічення життєвих функцій та в ослаблених новонароджених загальна сума становить 5-7 балів. У новонароджених з вираженим пригніченням функцій сума становить 1-4 бали. Загальна оцінка 0 балів за шкалою APGAR означає клінічну смерть.

Сумарну оцінку за шкалою APGAR доцільно проводити через 5 хвилин, порівнюючи отриманий результат з даними першої хвилини життя. Прогноз для дитини менш сприятливий, якщо оцінка за шкалою APGAR знижується. У більшості новонароджених стан через хвилину після народження оцінюється в 7-8 балів, а через 5 хвилин – 8-10 балів, що є прогностично сприятливим.