- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Бронхіальна астма
Це захворювання складної природи, основним проявом якого є приступи задухи, що виникають раптово і повторюються в більш чи менш тривалий період життя. Для клінічної картини характерна раптова задуха і гостра емфізема легень, що пов'язане з спазмом дрібних бронхів і з набряканням слизової та гіперсекрецією слизу. Причиною є, як правило, алергени, різноманітної природи, певну роль відіграє спадковість.
Відомо дві форми бронхіальної астми: астма алергічна (інфекційна і неінфекційна) та астма неалергічна. Крім того, розрізняють наступні стадії захворювання: передастматичний стан, приступи бронхіальної астми (легкі, середні, тяжкі), затяжні приступи, астматичний статус.
Для клінічної картини характерним є раптовий приступ ядухи, який може початися з передвісників (аури). Виникає зміна настрою, загальна слабкість, затруднене дихання. При приступі хворий займає певне положення: сидить з опущеними ногами, шукає опору для рук, щоб допомогти видиху. Обличчя хворого виражає страх, шкіра бліда, з ціанотичним відтінком, вкрита потом, рот відкритий, шийні вени набрякають. Вдих і видих затруднені. Дихання голосне, зі свистом і хрипами, які чути на віддалі. Кількість дихальних рухів зменшена. Приступ закінчується сухим кашлем, який поступово стає вологим, з виділенням великої кількості (500-1000 мл) склоподібного харкотиння.
При легких приступах призначають теофедрин або антастман 0,5-1 таблетку. Швидко знімає приступ інгаляція 1,5 % розчину алупенту (астмопенту). При відсутності ефекту – вводять препарати ізадрину (алудрин, новодрин) по 0,005 (тримають під язиком до розсмоктування). Якщо немає ефекту – вводять підшкірно 1 % розчин 0,3-0,5 мл адреналіну гідрохлориду, еуфілін, ефедрин. У тяжких випадках назначають глюкокортикоїди. Лікування проводять в спеціалізованих алергологічних відділеннях.
Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
Гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини часто об’єднують під поняттям “гострий живіт”. Цей стан в більшості випадків є показом до оперативного втручання ще до встановлення кінцевого діагнозу. Невиконання операції може призвести до запалення очеревини (перитоніту), і смерті хворого. Саме тому, хворі з болем в животі повинні бути оглянуті хірургом, який вирішить питання про подальшу лікувальну тактику. До огляду хірурга пацієнту не можна дозволяти пити і їсти, а також приймати які-небудь знеболювальні препарати.Це може змінити клінічну картину і лікареві буде тяжко встановити правильний діагноз.
Біль– основна клінічна ознака гострого хірургічного захворювання органів черевної порожнини. Біль часто виникає в проекції запаленого органу. Це зумовлене подразненням очеревини, до якої прилягає хворий орган. Однак, при захворюваннях органів, які не контактують з очеревиною біль носить розлитий характер.
З метою чіткої локалізації болю передню черевну стінку прийнято поділяти на дев’ять ділянок: праву і ліву підреберні, епігастральну, праву і ліву бокові, пупкову, праву і ліву здухвинні та лобкову. З огляду на те, в якій з ділянок локалізується біль можна запідозрити певне гостре хірургічне захворювання:
Права підреберна ділянка:абсцес печінки, над- або підпечінковий абсцес, гострий холецистит (запалення жовчного міхура), печінкова (жовчна) колька, гострий панкреатит (запалення підшлункової залози), проривна (перфоративна) виразка шлунку чи дванадцятипалої кишки, рак головки підшлункової залози, жовчного міхура, жовчних ходів, пухлини товстої кишки.
Епігастральна ділянка:грижа стравохідного отвору діафрагми і її ускладнення, перфорація стравоходу, гострий панкреатит, пухлини підшлункової залози.
Ліва підреберна ділянка:травма селезінки, абсцес селезінки, гострий панкреатит; кіста підшлункової залози; пухлини товстої кишки.
Пупкова ділянка, права і ліва бокові ділянки:гострий панкреатит, пухлини підшлункової залози, непрохідність кишківника, гострий апендицит (запалення червоподібного відростка), інфаркт кишківника, пупкова грижа.
Права здухвинна ділянка:гострий апендицит, ниркова колька, защемлення пахової чи стегнової грижі, хвороба Крона (специфічне запалення кишківника), проривна виразка шлунку чи дванадцятипалої кишки, позаматкова вагітність, розрив кісти правого яйника.
Лобкова ділянка:гострий апендицит, позаматкова вагітність, тазовий перитоніт.
Ліва здухвинна ділянка:ниркова колька, пухлини сигмоподібної кишки, защемлення пахової чи стегнової грижі, позаматкова вагітність, розрив кісти лівого яйника.
Біль при гострій хірургічній патології органів черевної порожнини виникає, як правило, раптово і триває від кількох годин до кількох діб. Якщо ж при розпитуванні хворого встановлено, що біль в животі турбує його впродовж кількох тижнів чи місяців, то скоріше всього він не пов’язаний з “гострим животом”. Часто біль може виникати в одній з ділянок живота, а потім переміщуватися в іншу. Це характерно для гострого апендициту: на початковій стадії хвороби біль локалізується в пупковій ділянці, а потім мігрує в праву здухвинну ділянку.
Біль часто може іррадіювати (віддавати) в інші ділянки живота чи тіла. Так, при гострому холециститі чи печінковій кольці біль іррадіює в праве плече, при нирковій кольці – в статеві органи, при панкреатиті – в поперек (цей біль називають “оперізувальним”). При запаленні якого-небудь органу біль є постійним, ниючим, а при підвищенні тиску в порожнині органа (непрохідність кишківника, порушення відтоку сечі або жовчі) – є нападоподібним.
Блюваннячасто супроводжує багато хірургічних захворювань живота, а при деяких з них є важливою клінічною ознакою. Так, при гострій непрохідності кишківника частота блювання і характер блювотних мас дозволяє встановити причину і локалізацію обтурації в кишківнику. При гострому панкреатиті блювання є частим, невпинним і не приносить полегшення, на відміну від харчового отруєння, коли блювання приносить хворому значне полегшення.
Проносиізакрепитак само, як і блювання є важливими діагностичними ознаками при непрохідності кишківника, гострому панкреатиті, гострому апендициті та інших захворюваннях. Крім того, характер випорожнень часто дозволяє встановити правильний діагноз, ще до початку складних лабораторних і інструментальних обстежень. Так, при порушенні відтоку жовчі в кишківник кал набуває білого кольору (ахолічний), при шлунково-кишковій кровотечі – чорного (мелена).
Поза хворогочасто вказує на характер захворювання. Так, при перфоративній виразці шлунку чи дванадцятипалої кишки або при гострому панкреатиті хворий приймає “позу ембріона” – лягає на бік, згинає спину, руки і стегна притягує до живота. При перитоніті хворі часто лежать нерухомо – найменший рух або похитування ліжка викликає в них біль в животі.
Підвищення температури тілавиникає при більшості гострих хірургічних захворюваннях живота. Висота підвищення температури тіла може бути різною. При гострому апендициті температура тіла підвищується тільки до 38°С, причому часто вона підвищена на 2°С і більше в прямій кишці порівняно з температурою в пахвинній ділянці. При абсцесах органів черевної порожнини температура тіла може підвищуватися до 39-40°С, а при гнійному запаленні жовчновивідних ходів (холангіті) носить гектичний характер – впродовж доби температура тіла знаходиться в нормі або незначно підвищена, а ввечері спостерігаються короткочасні її підйоми до 40°С, які супроводжуються дрижаками і сильним потінням. Висока температура тіла може бути причиною галюцинацій у хворих.
Напруження (ригідність) м’язів передньої черевної стінкиє одним з найважливіших клінічних симптомів “гострого живота”. Його можна визначити проведенням поверхневої пальпації аналогічних ділянок живота справа і зліва. Часто напруження м’язів локалізується в проекції хворого органу. При перитоніті (запаленні очеревини) напруження м’язів визначається у всіх ділянках живота. Найбільш виражене напруження м’язів спостерігається при проривній виразці шлунку чи дванадцятипалої кишки – живіт хворого втягується і набуває форми “човника”.
Симптом Щоткіна-Блюмберга– один з найважливіших симптомів, які вказують на “катастрофу” в черевній порожнині. Визначають його наступним чином. Складеними разом пальцями кисті повільно проводять глибоку пальпацію. Симптом вважається позитивним, якщо при різкому відніманні кисті від передньої черевної стінки хворий відчуває появу чи посилення болю в животі. Часто симптом Щоткіна-Блюмберга визначається в проекції запаленого органу. Якщо в хворого з болем в животі визначається симптом Щоткіна-Блюмберга, його необхідно негайно госпіталізувати для подальшого огляду хірургом.