- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
Патологічні, психічні розлади, причиною яких є дія на людину психічної травми складають групу психогенних захворювань. Вони мають функціональний характер і, в більшості випадків, при адекватному, своєчасному лікуванні є зворотними. При тривалій дії психічної травми переважно виникають неврози, а при раптовій дії значної гострої масивної психотравми розвиваються реактивні психози. Характер психогенного захворювання визначається властивими людині до хвороби особливостями.
Невроз– це функціональне захворювання, яке характеризується різними невротичними порушеннями. При цьому хворий усвідомлює свою хворобу.
Розрізняють три основних види неврозів.
Неврастенія– невроз, у клінічній картині якого переважає астенічний синдром. Типові скарги – погане самопочуття, загальна слабкість, підвищена втомлюваність, зниження працездатності, погіршення пам’яті, частий головний біль, який супроводжується запамороченням і підсилюється при фізичному та розумовому навантаженні. Сон у таких хворих тривожний, не приносить відпочинку. Як правило, настрій пригнічений. Розрізняють гіпер- та гіпостенічну форми неврастенії. Для першої характерні дратівливість, підвищена збудливість, для другої – млявість втомлюваність, апатія.
Невроз нав’язливих станіввиникає у людей з тривожно-помисловими рисами характеру. В клінічній картині переважають різні нав’язування, наприклад, страхи, які оволодівають хворими. Хворий болісно розмірковує, щоб було б з ним, якщо виходячи на роботу він застряг у ліфті, забув вимкнути електроприлад та ін.
Істеричний неврозпроявляється різними симптомами, які часто імітують картину цілої низки соматичних хвороб. Істеричні симптоми виникають неусвідомлено, хоча у більшості випадків мають характер бажаних для хворого. Найбільш типовий приклад такого неврозу – так звана «втеча у хворобу» (конверсія), коли складна життєва ситуація здається хворому нерозв’язною. Нерідко такі пацієнти не довіряють лікарю, їм здається, що він применшує важливість їхнього серцевого чи головного болю. Вони часто звертаються до різних спеціалістів в пошуках неіснуючих хвороб.
Хворі з неврозами дуже вразливі, легко піддаються навіюванню, тому ставитись до них треба підкреслено уважно, спокійно, не вступати в суперечки, не допускати конфліктних ситуацій. Потрібно полегшити хворому пошуки «виходу» з несприятливої ситуації, роз’яснити, що хворобливі симптоми, на які він скаржиться не призведуть до його смерті і швидко минуть. До істеричних нападів треба ставитись спокійно, не проявляючи зайвого співчуття й тривоги. Можна, наприклад, порахувати пульс, поміряти артеріальний тиск і спокійно, але твердо сказати, що він турбується даремно, що пульс і артеріальний тиск нормальні. Говорити про це треба переконливо, впевненим голосом, не підвищувати тону, не виявляти роздратування або зневагу до стану хворого. Без зайвої тривоги, метушні і співчуття стежити, щоб хворий не впав і не забився. Часто найдоцільніше залишити пацієнта на самоті, в цьому випадку віе неспроможний копіювати істеричний напад.
Лікування при неврозах комплексне. Велике значення має правильна організація режиму праці і відпочинку, харчування. З медикаментозних засобів призначають транквілізатори (мебікар, гідазепам, феназепам, еленіум, рудотель), антидепресанти (амітриптилін, флуоксетин), нейролептики (тизерцин, еглоніл). При неврастенії, особливо її гіпостенічній формі, застосовують стимулюючі засоби (настойку елеутерокока, жень-шень, китайський лимонник), фізіотерапевтичні методи та особливо широко – психотерапевтичні методи лікування.