§ 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції

Сільське господарство як вид господарської діяльності займає чільне місце у правовій базі. Безпосередньо договору контрактації сільськогосподарської продукції присвячений § 4 гл. 54 ЦК та § 2 гл. ЗО ГК; крім того, у ч. 2 ст. 713 ЦК прямо зазначено, шо до договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом. Опосередковано процес укладення відповідних договорів регулюється досить великою кількістю законодавчих та підзаконних нормативних актів, про що йдеться далі.

Поняття договору контрактації сільськогосподарської продукції.

Згідно зі ст. 713 ЦК за договором контрактації сільськогоспо­дарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язу­ється виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визна­ченому ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. У визначенні підкреслюється, що за відповідним до­говором виробник повинен, насамперед, виробити продукцію та передати її заготівельнику (контрактанту). У цьому разі договір контрактації буде поєднувати в собі ознаки договорів підряду, купівлі-продажу та поставки. Якщо продукція вже вироблена, договір контрактації укладається за правилами щодо договорів купівлі- продажу та поставки.

Характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції.

1. Предметом договору контрактації сільськогосподарської про­дукції є вироблення та наступна передача сільськогосподарської продукції.

Поняття сільськогосподарської продукції міститься у Законі України від 24 червня 2004 р. "Про державну підтримку сільського господарства України", згідно з п. 2.15 ст. 2 якого нею вважаються товари, які підпадають під визначення 1—24 груп УКТ ЗЕД. За Законом України від 5 квітня 2001 р. "Про Митний тариф України" до цих груп товарів належать живі тварини; продукти тваринного походження; продукти рослинного походження; жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походжен­ня, а також готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники.

Предметом договору контрактації може бути лише продукція у сирому стані або така, що пройшла первинну обробку. Тому не може бути предметом договору контрактації цукор, борошно, консерви та інші продукти переробки. Предметом договору контрак­тації також є продукція, безпосередньо вироблена виробником сільськогосподарської продукції, тому не може бути предметом договору контрактації сільськогосподарська продукція, придбана стороною у інших осіб¹.

2. Сторонами договору контрактації сільськогосподарської продукції є виробник і контрактант.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 18 січня 2001 р. "Про стимулю­вання розвитку сільського господарства на період 2001—2004 років" сільськогосподарським товаровиробником може бути фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогоспо­дарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогоспо­дарської продукції та її реалізацією. Наявність статусу суб'єкта підприємницької діяльності в цьому разі не є обов'язковою.

За визначенням договору контрактації сільськогосподарської про­дукції, що наводиться у ГК, вбачається, що контрактантом може бути підприємство чи організація, тобто юридична особа, що згідно зі своїми установчими документами здійснює закупівлю сільсько­господарської продукції.

В окремих випадках особа, що має статус контрактанта, визна­чається нормативним шляхом. Наприклад, згідно із Законом України від 4 липня 2002 р. "Про зерно та ринок зерна в Україні" заставні закупки зерна, тобто гарантовані державою закупки зерна у сільськогосподарських товаровиробників на певний термін за

^:Див.: Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / Заред. В.М. Коссака.— К., 2004. — С. 591.

іаставними цінами при зберіганні за ними на встановлений у дого­ворі заставних закупок зерна строк права витребувати це зерно, здій- нює Державний агент із забезпечення заставних закупок зерна. Ним може бути державне підприємство або господарське товариство, частка держави в статутному фонді якого становить не менше 75%, ікс визначене на конкурсних засадах Кабінетом Міністрів Укра­їни. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 червня 4)03 р. № 374-р "Про визначення Державного агента із забезпечення мставних закупок зерна" ним була визначена Державна акціонерна компанія "Хліб України".

3. Контрактант зобов'язується сприяти виробникові у вироб­ництві продукції за договором контрактації сільськогосподарської і іродукції.

В Україні сільське господарство визнане пріоритетною галуззю і осподарства. Тому впродовж років незалежності приймалися чимало нормативних актів різного рівня, що встановлювали відповідні пільги для сільськогосподарських виробників. До базових законодав­чих актів, що були прийняті останнім часом, належать, зокрема, іазначені вище закони "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001—2004 років", "Про державну підтримку сільського господарства України", Закон України від 17 грудня 1998 р. "Про фіксований сільськогосподарський податок", Указ Пре- іидента України від 7 серпня 2001 р. № 601/2001 "Про заходи щодо розвитку продовольчого ринку та сприяння експорту сільськогоспо­дарської продукції та продовольчих товарів" та інші.

4. Контрактант зобов'язується прийняти продукцію виробника.

Згідно зі_сі_273ХК~Виробник повинен не пізніш як за 15 днів до

початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі.

Контрактант зобов'язаний прийняти від виробника всю пред'яв­лену ним продукцію на умовах, передбачених у договорі. Нестан­дартну продукцію, яка швидко псується, придатну для використання у свіжому або переробленому вигляді, та стандартну продукцію, яка швидко псується, що здається понад обсяги, передбачені дого­вором, контрактант приймає за цінами і на умовах, що погоджені сторонами.

У договорі контрактації можуть передбачатися обсяги сільсько­господарської продукції, приймання якої контрактант здійснює без­посередньо у виробника, та продукції, яка доставляється безпосе­редньо виробником торговельним підприємствам. Решта продукції приймається контрактантом на визначених договором приймальних пунктах, розташованих у межах адміністративного району за місцезнаходженням виробника.

5. Контрактант зобов'язується оплатити продукцію.

Як і стосовно договорів купівлі-продажу і поставки, до договору контрактації застосовуються положення щодо вільних та державних цін і тарифів. Останні, зокрема, діють на ринку зерна.

Так, згідно із ч. З ст. 47 Закону "Про зерно та ринок зерна в Україні" при заставних закупках зерна сільськогосподарські товаро­виробники на підставі укладених договорів заставних закупок зерна передають зерно зерновим складам, які приймають це зерно на зберігання згідно з укладеними договорами з Державним агентом із забезпечення заставних закупок зерна або уповноваженим із забез­печення заставних закупок зерна, а останні протягом 3 банківських днів перераховують сільськогосподарським товаровиробникам плату за нього в повному обсязі за заставною ціною. Заставною ціною, в свою чергу, відповідно до п. 8 ст. 1 Закону є гарантована державою ціна зерна, яка відшкодовує середньогалузеві нормативні витрати та забезпечує мінімальний прибуток, достатній для відтворення виробництва.

6. Договір контрактації належить до консенсуальних, двосторон­ніх, оплатних договорів і вважається укладеним з моменту досяг­нення сторонами згоди за всіма його істотними умовами.