§ 5. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

Договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу (договору енергопостачання) присвячено § 5 гл. 54 ЦК, § 3 гл. ЗО ГК, закони України від 16 жовтня 1997 р. "Про електроенергетику", від 12 липня 2001 р. "Про нафту і газ", від 10 лютого 2002 р. "Про питну воду та питне водопостачання", від 24 червня 2004 р. "Про житлово-комунальні послуги", від 2 червня 2005 р. "Про теплопостачання", численні підзаконні нормативні акти. Зокрема, до постанов Кабінету Міністрів України з цього питання належать Порядок постачання електричної енергії спожи­вачам, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 р. № 441, Правила надання населенню послуг з газопоста­чання, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2246 (в редакції постанови від І4 квітня 2004 р. № 476), Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затв. постановою Кабі­нету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, та ін.; до актів Національної комісії регулювання електроенергетики України — Правила користування електричною енергією, затв. постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. № 28 (в редакції постанови від 17 жовтня 2005 р. № 910), Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, затв. нака­зом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 серпня 2005 р. № 73/694, тощо. Згідно з ч. 2 ст. 714 ЦК до договору енергопостачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає І ! суті відносин сторін.

Поняття договору енергопостачання.

Згідно зі ст. 714 ЦК за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (поста­чальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонен­тові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Характеристика договору енергопостачання.

1. Предметом договору енергопостачання є енергетичні та інші ресурси, що поставляються через приєднану мережу. Поняття "енергетичні ресурси" охоплюється іншим поняттям, що вжива­ється частіше — "енергоносії", до яких традиційно належать електро­енергія, нафта сира, нафтопродукти, газ природний, а також продукти їх переробки. До "інших ресурсів" належать, зокрема, теплоносії — рідка або газоподібна речовина, що циркулює у трубах або каналах і передає теплову енергію в системах теплопостачан­ня, опалення, вентиляції та технологічних установках; питна вода та інші ресурси.

Енергетичні та інші ресурси поставляються через приєднану мережу, точніше, через мережу, до якої безпосередньо приєднаний споживач — наприклад, питна вода подається за допомогою водо­проводу — системи трубопроводів, відповідних споруд та устатку­вання для розподілу і подачі питної води споживачам; газ, нафта, відповідно, через систему газо-, нафтопроводу тощо. Якщо енерге­тичний ресурс постачається не через приєднану мережу (газ — у балонах), відповідні відносини опосередковуються не договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу, а договорами купівлі-продажу, поставки.

2. Сторонами договору енергопостачання є енергопостачальник і споживач.

ГК закріплює, що енергопостачальником може бути лише юридична особа. ЦК, натомість, такого обмеження не містить. За Законом "Про житлово-комунальні послуги" — актом спеціальним, порівняно з ГК, і прийнятим пізніше — суміжне поняття "виробник житлово-комунальних послуг" визначається як суб'єкт господарю- вання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги, спрямовані на задоволення потреб фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а^акояувивез^йрі^щдбіідгових відходів у порядку, встановленому законодавством. Тобто, Закон не"оВмежує коло виробників лише юридичними особами. Тому, на нашу думку, цей термін слід тлумачити ширше і, за аналогією із Законом "Про електроенергетику", розуміти суб'єктів підприсм-

ч —- ' \ - •

ницької діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням енергії. ЇГдповідно,^споживачами енергії, за тим же Законом, є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використо­вують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

3. Споживач зобов'язаний оплатити прийняту енергію.

Згідно із ч. 6 ст. 272 ГК розрахунки за договорами енергопоста­чання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відпо­відно до вимог закону. Ціни на енергію можуть встановлюватися вільно, на розсуд сторін (див., зокрема, Умови та правила здій­снення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, затв. постановою Національ­ної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 12 серпня 1996 р. № 36), а також державою (див., зокрема, Порядок формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів (крім населення і населених пунктів) ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом, затв. постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 січня 2001 р. № 47) залежно від категорії споживачів енергії.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється^ як_ правило, у формГпопередньої оплати. За погодженням сторін можуть застбсб- Цуватйся планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

4. Споживач зобов'язаний дотримуватися передбаченого догово­ром режиму використання енергії, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання.

Згідно зі ст. 277 ГК абоненти користуються енергією з додержан­ням правил користування енергією відповідного виду, що затвер­джуються Кабінетом Міністрів України.

5. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу є консенсуальним, двостороннім, оплатим до­говором і вважається^укладешім^Гмом'еїїту д о с я г н с н н я' с то р о н а м 11 згоди за всіма його істотними умовами.