Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Харитонов_Старцев__Цивільне_право_України_2007.doc
Скачиваний:
66
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
5.21 Mб
Скачать

Глава 34 Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

Відповідно до ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повер­нути потерпілому це майно. Це відповідає загальному положенню ст. 387ЦК, яка передбачає право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволо­діла ним. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Обов'язок особи повернути безпідставно набуте майно виникає за таких умов:

  • набуття або збереження майна відбувається за рахунок іншої особи;

  • набуття або збереження майна відбувається без достатньої правової підстави.

Для того, щоб майно вважалося безпідставно набутим (збере­женим), необхідна наявність всіх означених умов у сукупності. При цьому особа зобов'язана повернути майно незалежно від того, чи було безпідставне набуття майна результатом її поведінки, поведінки потерпілого, третіх осіб чи мало місце поза їх волею внаслідок події (ч. 2 ст. 1212 ЦК).

Майном в контексті безпідставного набуття, збереження вва­жається як окрема річ, сукупність речей, так і майнові права та обов'язки (ст. 190 ЦК). Набуття майна означає збільшення його обсягу у однієї особи і відповідне зменшення його кількості у іншої. Збереження майна відбувається у випадках, коли особа не витрачає свого майна, хоча воно і повинне зменшуватися, за рахунок від­повідного зменшення майна потерпілого; тобто, збереження пе­редбачає, шо особа повинна була витратити свої кошти (майно), але не витратила їх або отримала майнову користь за рахунок витрат іншої особи або внаслідок невиплати останній передбаченої вина­городи.

Положення законодавства, що регулює набуття, збереження майна без достатніх підстав, застосовуються також до вимог про:

  • повернення виконаного за недійсним правочином;

  • витребування майна власником із чужого незаконного воло­діння;

  • повернення виконаного однією зі сторін у зобов'язанні;

  • відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Слід зазначити, що безпідставне набуття майна може бути як неправомірним, так і не бути результатом неправомірної поведін­ки. Наприклад, набуття майна без достатньої правової підстави має місце у випадку помилкового зарахування коштів на рахунок нена­лежного отримувача. Такі кошти, за вимогами п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті мають повертатися неналежним отримувачем у строки, установлені за­конодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. Згідно з п. 35.1 ст. 35 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" неналежний отримувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здій­снення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

Згідно зі ст. 1213 ЦК набувач зобов'язаний повернути потер­пілому безпідставно набуте майно в натурі. При цьому набувач відповідає перед потерпілим за погіршення набутого або збереження майна без достатніх правових підстав з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої право­вої підстави. Крім цього, із зазначеного часу набувач зобов'язаний відшкодувати всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

В свою чергу особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодуван­ня зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

Згідно зі ст. 1215 ЦК не підлягає поверненню безпідставно набуті:

  • заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші гро­шові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

  • інше майно, якщо це встановлено законом. Так, ч. 5 ст. 29 Закону "Про приватизацію державного майна" передбачається, що у разі розірвання договору купівлі-продажу в зв'язку з невиконанням умов договору щодо внесення інвестицій внесені частково інвес­тиції не повертаються; Законом України від 2 грудня 1997 р. "Про торгово-промислові палати в Україні" у ст. 12 встановлено, що у разі виходу або виключення відповідно до статуту зі складу членів торгово-промислової палати сплачені членські внески не поверта­ються і претензії на частину майна торгово-промислової палати не задовольняються; у ч. З ст. 7 Закону "Про концесії" зазначено, що реєстраційний внесок, сплачений претендентами для реєстрації їх як учасників концесійного конкурсу, використовується на підго­товку процедури концесійного конкурсу і поверненню не підлягає.

Додаткова література:

  1. Заіка Ю.О.Українське цивільне право. Навч. посібник. — К., 2005 (312 с.).

  2. Зразки цивільно-правових документів. Науково-практичний посібник / За ред. В. О. Кузнецова. К., 2006 (768е.).

  3. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В.М. Коссака. —К., 2004.

  4. Підприємницьке право. Підручник / За ред. О. В. Старцева. — К., 2005 (600 с.).

  5. Цивільне право України / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К„ 1999.

  6. Цивільне право України. Навч. посібник / За ред. І.А. Бірю- кова, Ю.О. Заїки.- К., 2004.

  7. Цивільний кодекс України. Науково-практичний коментар / За ред. розробників проектуЦК. —К., 2004.

  8. Щербина В.Господарське право України. Навч. посібник. — К„ 2002.