2.2. Синтаксичні засоби виразності в газетних заголовках

Для створення виразності в заголовках можна використати практично будь-який синтаксичний засіб, але заголовок повинен бути доречним, експресивним. Заголовок повинен формувати в читачів певне ставлення до публікації.

Активно використовують в газеті також різноманітні прагматичні засоби експресивно-оціночного забарвлення: розмовні емфатичні конструкції, еліптичні речення, різноманітні засоби емоційного (риторичного) синтаксису.

Структурно  заголовок може бути найрізноманітнішим:

- однослівним («Зустріч»);

- розгорнутим («Будинок будують на заводі»);

- виразно стверджувальним («Так, це карно»);

- заперечним («Ні, він більше не повернеться»).

Заголовок може будуватися на значеннєвих контрастах, що посилюються певними синтаксичними конструкціями («Відходи – у прибутки») і на прийомах градації: «Миттєвості, роки, життя», «День, час, хвилина».

Серед синтаксичних прийомів актуалізації заголовків поширеними є еліптичні конструкції. Цей прийом полягає у виключенні дієслова, яке легко домислюється. Це не тільки реалізація закону економії мовленнєвих ресурсів, а й своєрідний засіб для актуалізації уваги на статті: «За себе й за друга».

Схожою до еліпсису є розбивка номінативних структур, яка дає вказівки на обставини, за яких відбуваються описані події («Герої – поруч», «Турботи й радості – навпіл»).

Серед експресивних синтаксичних конструкцій, поширених у сфері газетних заголовків, останнім часом збільшилась кількість розчленованих структур. Звернути увагу на заголовок і на статтю в цілому допомагає також

парцеляція – розбивка висловлення на окремі частини («Пам’ятай. Всіх», «Грошей немає. Ні копійки», «За гроші? Що завгодно»).

Із результатів дослідження бачимо, що парцеляція широко представлена в різноманітних простих і складних реченнях. Наприклад:

– парцеляція простих речень «Хліб як об’єкт спекуляції. Політичної»;

– парцеляція складних речень-заголовків:

а) складнопідрядних: «Букет зів’яв. Та уже чути музику Баха»;

б) складнопідрядних: «Кожний хвилюється тільки за себе. Тому ми повинні бути першими»;

в) складних безсполучникових: «Нулі зникнуть. Борги залишаться».

Те, що кількість парцельованих побудов заголовків у газетах останнім часом суттєво зросла, пояснюється і їхнім структурним різноманіттям, і їхніми великими комунікативно-експресивними можливостями. При певному лаконізмі парцельовані структури відрізняються великим інформативним навантаженням. Формально парцелят доповнює чи уточнює базову частину. Проте саме він є найбільш значущим компонентом у таких заголовках.

Поширеним прийомом для утворення експресивних заголовків є сегментація – розподіл висловлення на тематичну й рематичну частини («Тальнівський будівельно-економічний коледж: яким йому бути?», «Переможці. Хто вони?»).

Експресивну функцію виконують усічені конструкції: «А у житті…», «Що посієш…». Також звертають увагу заголовки, де використано інверсію – зміна порядку слів: «Державне виконане замовлення».

Одним із засобів створення виразності можна назвати вибір авторами в заголовок речень, різних за типом висловлювання, тобто питальних, розповідальних, спонукальних, а також різних за емоційною забарвленістю. Публіцисти, намагаючись посилити експресію, обіграють розділові знаки. Питальні речення служать власне питанням – міркуванням, увиразнюють потрібну думку, виражають припущення.

Питальну форму заголовка використовують як спонукання, що закликає читача звернутися до публікації, вникнути в проблему, розібратися («А як гадаєте ви?», «Хто – кого?»). Окличні речення можуть виражати в публіцистичному мовленні: оцінку (презирство, іронію, жаль, віру, замилування) спонукання до дії («А я дівчинка-україночка, Україно — я донька твоя!»). Для максимальної промовистості можуть використовуватися всі розділові знаки поряд: «Раз!  Два!!  Три!!! Виграли?..» 

У сучасних газетних заголовках мовна гра широко представлена в експресивних синтаксичних конструкціях, що полягають у поєднанні питань та відповідей: стверджувально-питальні структури: «Генпрокуратура внесла Умань до «чорного» списку? Суддю Уманського міськрайонного суду підозрюють в отриманні хабара». Часто проза вже не може виразити всіх

авторських емоцій. Заголовки представляють римовані рядки: «Боєць, зберігай вітчизну нашу, свою гвинтівку й кашу!».