2.4. Вплив телемовлення на реципієнтів та шляхи підвищення рівня мовної грамотності

У процесі наукового пошуку застосовано метод експерименту, який пов’язаний зі зверненням до інформантів, а також метод статистичного опрацювання кількісних даних для з’ясування статусу й особливостей функціонування мовних одиниць.

Учені мають рацію, стверджуючи, що почута з телеефіру інформація надійно закріплюється в нашій свідомості. Особливо це стосується рекламних роликів, мета створення яких – звернути увагу на факт. Сучасні рекламні слогани багато в чому регулюють, диктують, а інколи й нав’язують певні мовні стандарти. Реклама яскраво поєднує всі рівні мовної системи для досягнення прагматичної мети, впливаючи на стан сучасної української літературної мови в цілому, тому вживання анормативів у слоганах особливо небезпечне.

Учасникам експерименту були запропоновані фрази, дуже схожі на відомі слогани, у яких пропущені слова, що вжиті у відповідних слоганах і є мовними анормативами. Ми навмисне відмовилися від роботи власне зі слоганами, тому що в такому разі певною мірою мали б справу з неусвідомленим механічним відтворенням того, що неодноразово звучало на телебаченні. Мета нашого експерименту полягала в з’ясуванні ступеня усвідомленого засвоєння мовних помилок, що допускають на телебаченні (Додаток В).

В експерименті взяли участь 186 студентів Тальнівського будівельно-економічного коледжу, 45 учнів економіко-математичного ліцею та 27 працівників коледжу й ліцею. Проаналізувавши відповіді респондентів, ми склали гістограму, що відображає неправильне вживання слів чи сполучень у відсотках (Додаток В). Отримані результати свідчать про суттєве відхилення від лексичних і граматичних норм у «живому» мовленні носіїв української мови, що, на нашу думку, можна пояснити ситуацією з українською мовою на телебаченні.

Аналітичне дослідження свідчить про низьку загальну культуру в телепросторі України, порушення граматичних і лексичних норм, які забезпечують правильність, точність, образність і художню цінність мови. Як бачимо, мовні проблеми в телевізійних програмах є актуальним для українського телебачення питанням, що потребує наукового й практичного розв’язання.

Непокоїть те, що в телепрограмах наявна надмірна кількість росіянізмів, що негативно впливає на людей, особливо підлітків та молодь, які є найактивнішими споживачами продуктів телебачення. Чимало порушень норм у мовленні тележурналістів, на нашу думку, можна пояснити тим, що

поза ефіром медійники надають перевагу російській мові, це позначається на якості їхнього українського мовлення перед камерою.

Отже, ведучим і журналістам телевізійних програм варто дбайливіше ставитися до власної мови, працювати зі словниками, аналізувати власне мовлення й виправляти помилки. Підвищенню рівня грамотності сприяли б спеціально організовані курси для телевізійників, постійний моніторинг ефіру, співпраця з лінгвістичними інституціями, підготовка збірників практичних рекомендацій. Наголосимо, що культура мови починається передовсім з усвідомлення необхідності її дотримання. У такому разі телеведучих можна було б справді сприймати за еталон у мовному плані, на який варто орієнтуватися, удосконалюючи рівень мовних знань.

Висновок до розділу

На українському телебаченні ведучі та журналісти допускають різноманітні мовні аноративи. Кількісно велику групу становлять лексичні помилки, оскільки лексичний рівень зазнає найбільшого впливу негативних інтерференційних чинників. До поширених і типових вад усного мовлення належать також орфоепічні та акцентологічні помилки.

Граматична система української мови теж може зазнавати руйнівних процесів. До морфологічних анормативів належать одиниці, що засвідчують порушення граматичних категорій роду, числа, відмінка, ступеня порівняння, способу, часу, особи та ін. Синтаксичні помилки пов’язані з неправильною побудовою словосполучень та різнотипних речень.

Проблема дотримання культури української мови на телебаченні потребує нагального розв’язання. Ведучим і журналістам телевізійних програм необхідно уважно ставитися до власної мови, працювати зі словниками, а найголовніше – усвідомлювати необхідність правильності мови.