1.3. Основні причини появи лінгвопомилок в українському телепросторі

Засоби масової інформації, з огляду на свою специфіку, мають різний вплив на мовні процеси, проте спільних для всіх медіа є проблема мовної грамотності. Звичайно, ефірне мовлення не завжди можна відредагувати, до того ж, крім журналістів, у програмах беруть участь політики, фахівці з різних галузей народного господарства, науки й культури, пересічні громадяни, які потрапили в об’єктив телекамери випадково. Водночас слід

наголосити, що саме телевізійне мовлення має чи не найпотужніший вплив на формування мовного портрета українців.

Існує декілька екстралінгвальних й інтралінгвальних чинників, що детермінують проникнення російських елементів в українську мову:

1) соціальні настанови та стереотипи, «хибний престиж» російської мови (ще донедавна російську мову вважали засобом міжнаціонального спілкування, вона була мовою політики, культури, науки (навіть освіти), суспільного життя);

2) неефективність «Закону про мови в УРСР», ухваленого ще 1989 року;

3) низький рівень етнічного самоусвідомлення, виховання в російськомовній родині;

4) російськомовне оточення, надання переваги російській мові в неформальному спілкуванні;

5) низький рівень мовної культури, незнання норм української мови загалом;

6) недостатньо розвинутий словниковий запас, українські слова належать до пасивного словника, тоді як їхні російські відповідники активно вживають в українській мові;

7) наявність в українській і російській мовах елементів, однакових за формою, але різних за змістом;

8) потужний вплив російської мови, що позначився на всіх рівнях мовної системи.

Поширення ненормативних одиниць зумовлене, зокрема, і браком досконалих сучасних лексикографічних джерел. Нині в Україні гостро відчувається також проблема створення електронних версій різнотипних словників. Попри безперечні досягнення української лексикографічної науки, нагальним є унормування мови з погляду її різних рівнів.

Отже, помилки зумовлені різними факторами – як лінгвальними, так і позалінгвальними. Серед причин, що домінують у породженні анормативів, – незнання норми та інтерферентний вплив.

Висновок до розділу

Найважливішими поняттями правильності мови є мовна норма та мовна помилка. Мовна норма – це сукупність усталених правил реалізації мовної системи, які закріплені в процесі спілкування. Головною ознакою мовної норми є правильність, важливими рисами – точність, логічність, чистота, ясність і доцільність.

Помилка – це ненормативне мовне утворення, що виникає внаслідок невмотивованого порушення літературної норми. Мовні помилки класифікують за різними критеріями: за типом норми; за типом лінгвальної діяльності; за відповідністю нормам сучасної української літературної мови;

за частотністю; за значущістю для рівня грамотності тощо. У роботі охарактеризовано мовні помилки за їхнім співвідношенням до конкретних мовних рівнів. Відповідно до цього критерію виокремлено орфографічні, лексичні, фразеологічні, морфологічні, словотвірні, синтаксичні, пунктуаційні, стилістичні, орфоепічні, акцентуаційні помилки. Найпоширенішими є лексичні помилки, що зумовлене слабкою системністю лексики та значним обсягом її одиниць.

Поява мовних помилок на телебаченні зумовлена лінгвальними та екстралінгвальними чинниками, зокрема низьким рівнем мовної культури, незнанням норм української мови, впливом російської мови.