2.2. Лексичні анормативи

Дотримання лексичних норм у мові ЗМІ є надзвичайно важливим, оскільки вмотивоване не лише культурно-престижними факторами, а й необхідністю повного взаєморозуміння комунікантів. У науковій літературі описано кілька різновидів лексичних помилок. Дотримуючись усталених класифікацій, дослідимо негативний мовний матеріал, самостійно дібраний нами в ході аналізу телевізійного мовлення.

Одним із різновидів лексичних анормативів є вживання слова в невластивому значенні. Так, у невластивому для української мови значенні вжито слово наніс* у словосполученні наніс* потужний удар, за нормами української мови – завдав удару. Часто функціонує слово вірний* у значенні «правильний»: вірне* розуміння питання, вірна* відповідь. Український прикметник має значення «відданий чомусь чи комусь». Тому слід надати перевагу словосполученням правильне розуміння, правильна відповідь. Такі анормативи спричинені інтерференційним впливом; неврахуванням того, що окремі синоніми не можуть взаємозамінюватися, нейтралізувати семантичні відтінки тощо.

Рекламуючи медичні препарати чи побутову техніку, автори використовують ненормативне словосполучення: попередити* хворобу (нежить, псування тощо). Російське слово предупредить має два основні значення: «не допустити щось» та «заздалегідь повідомити про щось». Однак в українській мові для позначення цих понять існує два слова – запобігти та попередити (хворобі запобігають, людей попереджають).

Слово відношення й похідні від нього слова означають «перебування в певній відповідності, співвідношення з чимось, з кимось». Словосполучення відношення* між людьми, безперечно, утворилося під впливом російської мови, згідно з нормами української мови тут доречні лексеми стосунки або взаємини. Помилку допущено й у вислові знаходиться* в обласному центрі. Слово знаходитися* має до десяти значень: «бути виявленим унаслідок розшуків», «вийти зі скрутного становища», «народитися» тощо. Щодо певних об’єктів, то для них у нашій мові є дієслова та дієприкметники розміщуватися, розташовуватись, розміщений, розташований. На Першому національному каналі зафіксовано: «У районі* п’ятниці ймовірні опади…» Слово район* ужите тут недоречно, бо район – частина території, що має характерні для неї ознаки.

Правильно: у п’ятницю ймовірні опади. Інші ненормативні одиниці представлено в додатку Г.

Серед негативних наслідків міжмовних контактів на лексичному рівні вчені називають, зокрема, невмотивоване калькування, росіянізми й суржик. Як засіб номінації калькування доцільне тоді, коли для певного поняття, явища немає назви в рідній мові. Наприклад: укр. займенник – калька з лат. pronomen. Серед фактичного матеріалу виокремлено такі випадки недоцільного калькування: приймати* участь – брати участь, приймати* міри – уживати заходів, закривати* / відкривати* очі – заплющувати / розплющувати очі, кидатися в очі* – впадати в очі. «Вона працює тільки для виду*» – ця поширена фраза є результатом калькування російських словосполучень для вида, для видимости. Українською ж слід говорити: про людське око, для годиться.

На нашу думку, кальки, невмотивані потребами мови, є небезпечним денаціоналізуючим явищем, тому що витісняють з ужитку питомі одиниці.

Найменша адаптація до законів української мови характерна для суржикових утворень, що вживають в обрамленні української граматичної системи та на тлі українських фонетичних норм. Гібридні одиниці повністю відтворюють російську вимову, тобто виникають унаслідок транскрибування російської лексеми. Так, в українській мові немає слова послєдній* (до послєднього* йшов, саме так прозвучало слово на телеканалі «Інтер»), замість нього потрібно вживати останній.

Часткове пристосування до системного потенціалу мови властиве росіянізмам. Росіянізми – слова чи мовні звороти, утворені за зразком російських мовних форм, що можуть зазнавати часткової адаптації до фонетичного складу чи словотворчих особливостей української мови. Наприклад: ...знімає сглаз*..; ...наряду* з тим; ...роботи невпроворот* замість нормативних еквівалентів: пристріт, поряд, невпрогорт.

Плеоназми – надлишкові словосполучення, один із компонентів яких дублює семантичне наповнення головного слова. У телевізійному мовленні зафіксовано такі плеоназми: вільна вакансія, вшукані делікатеси, головний пріоритет, статистичні підрахунки, перспективи на майбутнє, переважна більшість, у лютому місяці, тимчасово виконуючий обов’язки та ін.

Аналіз негативного мовного матеріалу дає підстави говорити про пароніми як помилконебезпечну групу слів, оскільки ці мовні одиниці мають структурну й фонетичну подібність, що, однак, не допускає повного або часткового збігу лексичних значень. Специфіка паронімів полягає в тому, що для них характерні різні варіанти семантичної сполучуваності з іншими лексичними одиницями, вони не можуть довільно взаємозамінюватися в контексті. Так, звичний початок відомої телевізійної реклами збираючись на рибалку* потрібно

замінити на риболовлю, тому що в українській мові, на відміну від російської, слово рибалка має значення «той, що ловить рибу».

До появи лексичних помилок призводить і сплування семантики міжмовних омонімів, які метафорично називають «фальшивими друзями перекладача». Від значеннєвої структури міжмовних корелятів залежить діапазон сполучуваності з іншими одиницями. З огляду на це як помилкові кваліфікуємо одиниці, що зафіксовані в ефірному мовленні: побудували нову баню* – лазню, зустрінемося через неділю* – тиждень та ін. Використання мовцями чужорідних лексичних елементів свідчить про неналежне володіння нормами українського слововживання, про нездатність оперативно й адекватно (щодо українськомовних норм) відреагувати на певну ситуацію добором необхідного слова.

Підсумовуючи, зазначимо, що лексичні помилки зумовлені як лінгвальними, так і позалінгвальними чинниками: незнанням норми; недосконалістю лексикографічних джерел; браком електронних версій різнотипних словників; негативною дією інтерференційних чинників.