4. Фінанси громадських організацій.

У сфері фінансів галузей народного господарства видне місце займають фінанси громадських організацій. Ланками фінансів громадських організацій є:

- фінанси профспілок;

- фінанси молодіжних організацій;

- фінанси добровільних товариств;

- фінанси творчих союзів;

- фінанси споживчих кооперативів і інш.

Вони перебувають в стадії динамічного розвитку і їх формування є прогресивне явище в господарському житті суспільства.

Фінанси громадських організацій беруть участь в формуванні економічної системи, володіють майном і беруть участь в утворенні чистого прибутку суспільства, їх промислові, торгові, будівельні і інші підприємства отримують прибуток.

Загалом діяльність громадських організацій пов'язана з створенням сукупного суспільного продукту і національного прибутку, що в кінцевому результаті сприяє підвищенню ефективності виробництва.

Форми фінансових відносин в громадських організаціях лише частково регламентуються державою через податок на прибуток, фінансові пільги, дотацій.

Грошові фонди громадських організацій утворюються, в основному, за рахунок вступних і членських внесків, прибутків від діяльності господарських підприємств і культурних заходів.

У фінансово-господарській діяльності громадських організацій поєднуються комерційний розрахунок і кошторисне формування, все це визначає специфіку фінансів громадських організацій і їх місце в фінансовій системі держави.

Після сплати податку на прибуток частка прибутку витрачається на господарські потреби:

1. Прирівнюється до власних оборотних коштів.

2. На капітальні вкладення і інші цілі передбачені статутом організації.

3. Виробничі підприємства громадських організацій сплачують акцизний збір від реалізації підакцизних товарів, якщо ним не надані пільги.

5. Фінанси підприємств діючих на комерційних основах

Приватизація підприємств зумовлена появою і функціонуванням різних видів підприємств: приватних; кооперативних; орендних; акціонерних.

У всіх у них рівні права в області заняття підприємницькою діяльністю. До них пред'являються однакові вимоги в частині дотримання законів ринку. Разом з тим відмінності в їх організаційно-правовому статусі помітно позначаються на організації їх фінансів: джерела і порядок формування статутного фонду, система розподілу прибутку, взаємовідношення з бюджетом і інш.

Приватна власність в Україні представлена приватними підприємствами (індивідуальними і сімейними) і різними формами товариств.

Приватний власник є одноосібним власником підприємства: він створює Статутний фонд фірми, повністю відповідає своїм майном за положення справ в ній, тобто він відноситься до групи ризикуючих підприємств.

Система приватного підприємництва непомітно охоплює дрібний бізнес, широко розвинена в сфері послуг, роздрібної і оптової торгівлі і так далі.

Товариство - це об'єднання декількох громадян або юридичних осіб, створене на основі договору між ними для спільної діяльності. Існують різні товариства:

1. Повне товариство, в якому всі учасники своїм майном несуть необмежену відповідальність за зобов'язаннями товариства. Майно останнього формується за рахунок внесків учасників, прибутків, які отримуються і інших законних джерел і належить членам товариства на праві загальної пайової власності.

Повне товариство не є юридичною особою, а тому не зобов'язано вести облік прибутків та збитків. Податки знімаються не з отриманого товариством прибутку, а з прибутків кожного учасника, в який включаються і прибуток від спільної діяльності, поділений між членами товариства.

2. Змішане товариство - характеризується тим, що в ньому є дійсні члени, які несуть повну відповідальність всім своїм майном за зобов'язаннями товариства, і вкладники що мають обмежену відповідальність в межах своїх внесків. Змішане товариство є юридичною особою, права його учасників не однакові: тільки дійсні члени можуть управляти товариством і ухвалювати рішення, пов'язані з використанням спільного майна. Вкладники не мають права голосу і отримують лише обіцяний процент від прибутку у відповідності зі своїм внеском. Частку прибутку, що залишилася дійсні члени ділять між собою, керуючись раніше укладеними договорами.

3. Товариство з обмеженою відповідальністю - на відміну від змішаного товариства є не тільки юридичною особою, але і має свій Статут. Кожний з учасників вносить свій пай або внесок в Статутний капітал і у відповідності з ним отримує певну частку прибутку або майно товариства. Надалі відповідальність члена товариства обмежується його паєм (внеском), за зобов'язаннями товариства він не відповідає. Саме товариство відповідає по своїх боргах тільки тим майном, яке є в його активах.

Майно формується за рахунок внесків учасників, отриманих від підприємницької діяльності прибутків і інших законних джерел.