Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Севка В.Г. Дем'яненко Г. горк на Т. Ф нанси п....doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
28.04.2019
Размер:
1.25 Mб
Скачать

4. Фінансові джерела санації підприємства.

4.1. Досудова санація. Внутрішні механізми і джерела фінансової стабілізації.

Для виходу з кризи і відновлення платоспроможності підприємства велика увага приділяється проведенню досудової санації, зокрема внутрішнім механізмам фінансової стабілізації. Розглянемо фінансову санацію підприємства здійснювану за рахунок власних коштів підприємства без залучення додаткового капіталу.

Для досягнення фінансової стабілізації підприємству необхідно: застосовувати заходи направлені з одного боку на зменшення фінансових зобов'язань, а з іншого боку на збільшення грошових активів підприємства для покриття цих зобов'язань; збільшувати обсяг позитивного грошового потоку (обсяг власних фінансових ресурсів, що генеруються ) і скорочувати обсяг негативного грошового потоку (обсяг споживання додаткових фінансових коштів) знижуючи інвестиційну активність; переглянути окремі напрями фінансової стратегії підприємства з метою прискорення темпів економічного розвитку і зростання ринкової вартості підприємства.

Для відновлення платоспроможності підприємство використовує наступні заходи:

а) скорочення рівня витрат. Підприємству необхідно проаналізувати кожну з статей витрат і визначити оптимальний рівень валових витрат. Аналізуючи статті витрат часто приймається рішення про скорочення витрат на зміст персоналу, що досягається шляхом скорочення персоналу, введення неповного робочого тижня, надання безкоштовних відпусток. Приймаються рішення про зниження витрат що йдуть на виробництво нерентабельної і продукції, яка не користується попитом, витрат підприємства на поточний ремонт і інших видів витрат.

б) пролонгація короткострокових банківських кредитів і іншої кредиторської заборгованості;

у) відстрочка виплати дивідендів і процентів акціонерам і учасникам підприємницької діяльності;

г) реалізація частини основних і оборотних фондів, які безпосередньо не пов'язані з процесом виробництва продукції;

д) застосування лізингових операцій:

  • використання зворотного лізингу (підприємство продає основні фонди лізингової компанії і одночасно отримує ці основні фонди в фінансовий або оперативний лізинг);

  • передачу в фінансовий або оперативний лізинг основних фондів, що використовуються не в повній мірі.

е) рефінансування дебіторської заборгованості. Погашення дебіторської заборгованості є істотним резервом для поновлення платоспроможності підприємства. З цією метою використовуються:

  • факторинг. Підприємство продає факторинговій компанії або банку право вимоги простроченої дебіторської заборгованості, при цьому підприємство отримує основну суму грошових коштів по цій заборгованості за вирахуванням комісійної винагороди;

  • форфейтинг (використовується при здійсненні зовнішньоекономічних операцій). Підприємство-експортер продає банку вексель або іншу боргову вимогу, що акцептується імпортером, отримуючи при цьому основну суму заборгованості за вирахуванням відповідної комісійної винагороди банку;

  • дострокова реалізація підприємством банку векселя за іменним індосаментом. Банк оплачує вексель по номінальній вартості за вирахуванням певної винагороди на свою користь, а з настанням терміну погашення векселя отримує по ньому платіж;

  • для погашення дебіторської заборгованості підприємство може звернутися з позовною заявою в арбітражний суд.

ж) ліквідація портфеля короткострокових фінансових вкладень;

з) оптимізація структури оборотного капіталу. Важливу роль в цьому питанні грає правильне визначення потреби підприємства в оборотних коштах. При наявності зайвих запасів товарно-матеріальних цінностей, сировини, незавершеної виробництва підприємство їх реалізовує;

и) заморожування ризикованих інвестиційних проектів і інвестицій з довгостроковим терміном окупності;

к) здійснення ефективної цінової, маркетингової, податкової і дивідендної політики підприємства і інших заходів.

Іноді підприємство для приховання своїх збитків вдається до їх формального покриття за рахунок власних і прирівняних до них коштів. Це так звана чиста санація. Збитки підприємства можуть бути списані за рахунок резервного фонду підприємства (у відповідності з ЗУ «Про господарські товариства» кожне АТ і ТОВ створює резервний фонд в розмірі не менше 25% від статутного фонду підприємства), за рахунок коштів цільового призначення, за рахунок коштів отриманих підприємством внаслідок викупу власних корпоративних прав (акцій, паїв) по ціні нижче номінальної, або за рахунок коштів отриманих при безкоштовній передачі корпоративних прав для їх анулювання. Проведення чистої санації не веде до поліпшення платоспроможності і ліквідності підприємства, однак сприяє залученню зовнішніх джерел фінансування.