Тема 6: інвестиційна політика підприємств

ПЛАН

1. Принципи здійснення інвестиційної діяльності.

2. Джерела і методи інвестування.

3. Роль бізнес-плану в оцінці інвестиційних проектів.

1. Принципи здійснення інвестиційної діяльності.

Під інвестиціями розуміються грошові кошти, цільові банківські внески, паї, акції і інші цінні папери, технології, машини, обладнання, ліцензії, в тому числі і на товарні знаки, кредити, будь-яке інше майно або майнові права, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької і інших видів діяльності з метою отримання доходів (прибутку).

Інвестиційна діяльність являє собою вкладення інвестицій (інвестування) і сукупність практичних дій по реалізації інвестицій. При цьому інвестування в створення і відтворювання основних фондів здійснюється в формі капітальних вкладень.

Суб'єктами інвестиційної діяльності є інвестори, замовники, виконавці робіт, користувачі об'єктів інвестиційної діяльності, а також постачальники, юридичні особи (банківські, страхові і посередницькі організації, інвестиційні фонди) і інші учасники інвестиційного процесу. Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути фізичні і юридичні особи, в тому числі іноземні, а також держави і міжнародні організації. Інвестори здійснюють вкладення власних, позикових і залучених коштів в формі інвестицій і забезпечують їх цільове використання.

Замовниками можуть бути інвестори, а також будь-які фізичні і юридичні особи, уповноважені інвестором здійснити реалізацію інвестиційного проекту, не втручаючись при цьому в підприємницьку або іншу діяльність інших учасників інвестиційного процесу, якщо інше не передбачене договором (контрактом) між ними. У випадку, якщо замовник не є інвестором, він наділяється правами володіння, користування і розпорядження інвестиціями на період і в межах повноважень, встановлених договором.

Користувачами об'єктів інвестиційної діяльності можуть бути інвестори, а також інші фізичні і юридичні особи, державні і муніципальні органи, іноземні держави і міжнародні організації, для яких створюється об'єкт інвестиційної діяльності. У випадку, якщо користувач об'єкта інвестиційної діяльності не є інвестором, взаємовідносини між ними і інвестором визначаються договором про інвестування. Суб'єкти інвестиційної діяльності в праві суміщати функції двох або декількох учасників.

Об'єктами інвестиційної діяльності в Україні є:

1. Основні фонди, що модернізуються і що знову створюються і оборотні кошти в усіх галузях народного господарства;

2. Цінні папери (акції, облігації і інш.);

3. Цільові грошові внески;

4. Науково-технічна продукція і інші об'єкти власності;

5. Майнові права і права на інтелектуальну власність.

Аналогічні об'єкти включають і іноземні інвестиції, якщо вони не суперечать законодавству України. Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестування на території України шляхом:

- пайової участі в підприємствах, що створюються спільно з юридичними і фізичними особами України;

- створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, а також філіалів іноземних юридичних осіб;

- придбання підприємств, будівель, споруд, частки участі в підприємствах, паїв, акцій, облігацій і інших цінних паперів, а також іншого майна, яке по законодавству України може належати іноземним інвесторам;

- придбання прав користування землею і іншими природними ресурсами;

- надання позик, кредитів, майна і інших майнових прав.

Законом забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідають вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних і інших норм, встановлених законодавством, діючим на території України, або наносять збитку правам і інтересам громадян юридичних осіб або держави, які охороняються законом.

Суб'єкти інвестиційної діяльності діють в інвестиційній сфері, де здійснюється практична реалізація інвестицій.

До складу інвестиційної сфери включаються:

- сфера капітального будівництва, де відбувається вкладення інвестицій в основні і оборотні виробничі фонди галузей;

- інноваційна сфера, де реалізовуються науково-технічна продукція і інтелектуальний потенціал;

- сфера звертання фінансового капіталу (грошового, позикового і фінансових зобов'язань в різних формах).

Всі інвестори мають рівні права на здійснення інвестиційної діяльності. Інвестор самостійно визначає обсяги, напрями, розміри і ефективність інвестицій. Він по своєму розсуду залучає на договірній, переважно конкурсної, основі юридичних і фізичних осіб, необхідних йому для реалізації інвестицій. Інвестор, що не є користувачем об'єктів інвестиційної діяльності, в праві контролювати їх цільове використання і здійснювати у відносинах з користувачем таких об'єктів інші права, передбачені договором.

Інвестор може передати за договором (контракту) свої права по інвестиціях, їх результатам юридичним і фізичним особам, державним і муніципальним органам.

Учасники інвестиційної діяльності, що виконують відповідні види робіт, повинні мати в своєму розпорядженні ліцензію або сертифікат на право здійснення такої діяльності.

Основним правовим документом, регулюючим виробниче-господарські і інші взаємовідносини суб'єктів інвестиційної діяльності, є договір (контракт) між ними. Висновок договорів, вибір партнерів і т. д. є компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності. Умови договорів зберігають свою силу на весь термін їх дії.

Незавершені об'єкти інвестиційної діяльності є пайовою власністю суб'єктів інвестиційного процесу до моменту приймання і оплати інвестором (замовником) виконаних робіт і послуг. У разі відмови інвестора від подальшого інвестування проекту він зобов'язаний компенсувати витрати іншим його учасникам, якщо інше не передбачене договором.

Держава гарантує стабільність прав суб'єктів інвестиційної діяльності. У разах законодавчих актів, положення яких обмежують права суб'єктів інвестиційної діяльності, відповідні положення цих актів не можуть вводиться в дію раніше чим через рік з моменту їх опублікування. У разах прийняття державними органами актів, що порушують законні права і інтереси інвесторів, збитки відшкодовуються за рішенням суду або арбітражного суду.

Інвестиції на території України в деяких випадках підлягають обов'язковому страхуванню, що є гарантією їх збереження.

Трудність здійснення інвестиційної діяльності на території України посилюється, крім інфляції, істотним посиленням диспропорцій в інвестиційній сфері (практичним розвалом єдиного будівельного комплексу).

Реалізація інвестицій (прийняття інвестиційних рішень) в сучасних умовах визначається підприємствами з урахуванням таких чинників, як інфляція і очікування зростання цін на виробничі ресурси. Для зниження тиску інфляційного чинника вкладення здійснюються переважно в рухоме і нерухоме майно, в фінансові активи і споживчі товари, в статутний капітал спільних і акціонерних підприємств.

В умовах високих темпів інфляції вибір таких об'єктів інвестування визначається їх особливістю зберігати вартість і можливість отримання запроектованого прибутку головним чином шляхом коливань на різницях в цінах або курсу цінних паперів.