4. Значення аналізу витрат на підприємстві. Шляхи зниження витрат.

Одним з головних умов підвищення ефективності роботи підприємства є зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції. Від рівня собівартості продукції залежать фінансові результати діяльності підприємства, його фінансове стан, темпи розширеного відтворювання. Тому аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції має дуже важливе значення. Він дозволяє вивчити динаміку витрат, визначити чинники, що впливають на них, встановити резерви економії витрат, вжити конкретні заходи по використанню цих резервів.

У динаміці розглядаються як сукупні витрати на весь обсяг продукції, так і їх розмір, що доводиться на 1 грн. кожного виду продукції, оцінюються зміни і чинники що надають вплив на ці зміни. До таких чинників відносяться: зміна обсягу випуску продукції; зміна структури випуску продукції; зміна середнього рівня цін на продукцію; зміна вартості спожитих ресурсів і інш.

При аналізі витрат детально вивчається їх структура, оцінюється питома вага кожної статті, визначаються більш значущі з них. Кожна значуща стаття детально вивчається, розглядається як вона змінюється, темпи цих змін, причини, визначаються заходи по зменшенню впливу несприятливих чинників.

Особлива увага приділяється аналізу беззбитковості виробництва. Аналіз беззбитковості дозволяє судити про те, при якому об'ємі реалізації продукції підприємство отримає прибуток, а при якому її не буде; який потрібний обсяг продажу для покриття додаткових постійних витрат в зв'язку з передбачуваним розширенням підприємства; поменшає або збільшиться прибуток якщо знизити ціну на продукцію, але продати її в більшій кількості і інш.

Наочне уявлення о взаємозв'язку витрат, обсягу продажу і прибутку дає визначення графічним способом точки беззбитковості.

Наприклад, підприємство випускає вироби по ціні 10 грн. за штуку. Постійні витрати (амортизація, заробітна плата управлінського і обслуговуючого персоналу, загальногосподарський витрати і інш.) становлять 2000 грн. Змінні витрати на одиницю продукції становлять 5 грн. виробнича потужність розрахована на випуск 1000 виробів. Допустимо, що всі вироби, що проводяться підприємством, реалізовуються, незавершеного виробництва і залишків готової продукції на складах немає. Тоді, виручка від реалізації всієї продукції дорівнює 10000 грн. (1000·10), змінні витрати на весь випуск продукції будуть рівні 5000 грн. (1000·5), а виручка від реалізації становитиме 3000 грн. (10000-5000-2000).

На основі цих даних побудуємо графік (мал. 1):

По осі X відображається обсяг реалізації продукції (в штуках), по осі Y - витрати підприємства, виручка від реалізації (в грн.).

Точка беззбиткового обсягу реалізації продукції - це точка, в якій витрати підприємства дорівнюють виручці від реалізації продукції, її ще називають порогом рентабельності. У нашому прикладі величина беззбиткового об'єму реалізації продукції рівна 400 шт. Це означає, що при обсязі продажу рівному 400 шт. виробів підприємство покриє свої витрати, і продаж кожної наступної одиниці виробу вже буде приносити прибуток підприємству. Продаж виробів в кількості меншій, ніж величина точки беззбиткового обсягу продажу буде приносити підприємству збиток.

Y, тис. грн.

10

прибуток

точка ЗП

беззбитковість

4 змінні витрати

2 ЗЗ постійні витрати

0 400 1000 X, шт.

МАЛ. 1. Залежність між витратами, об'ємом продажу і прибутком підприємства.

Різниця між фактичною кількістю реалізованої продукції і величиною беззбиткового обсягу продажу - це зона безпеки (зона прибутку). На графіку ця зона позначена - ЗП. По ній судять про фінансовий стан підприємства, чим вона більше, тим воно міцніше, а фактична величина її показує на скільки можна знизити обсяг реалізації продукції при несприятливій господарській кон'юнктурі, щоб підприємство продовжувало здійснювати рентабельну діяльність. У умовах спаду виробництва на деяких підприємствах величина об'єму продажу не досягає беззбиткового обсягу, і тоді різниця між фактичною кількістю реалізованої продукції і величиною беззбиткового обсягу продажу буде мати негативне значення, а її розмір покаже яку кількість продукції підприємству необхідно зробити для покриття своїх витрат. На графіку зона збитків позначена ЗЗ.

Ми розглянули графічний метод визначення величини беззбиткового обсягу реалізації продукції, але цю величину можна визначити і аналітичним методом. Для цього використовують формулу:

П = Цх - (а + вх),

де, П - прибуток від реалізації;

Ц - ціна одиниці продукції;

х - кількість проданих одиниць продукції;

а - змінні витрати на одиницю продукції;

в - постійні витрати виробництва продукції.

Визначимо за даними нашого прикладу величину беззбиткового обсягу реалізації продукції. Оскільки в цій точці величина витрат рівна величині виручки від реалізації, то прибуток рівний нулю. Підставивши цифрові дані, отримаємо рівняння:

0 = 10х - (2000 + 5х); х = 400 шт.

Ми отримали той же результат, що і при графічному методі рішення.

Використовуючи цю формулу можна вирішувати задачі наступного змісту:

1. визначити величину прибутку, при зміні продажу на певну величину обсягу. Допустимо, для нашого прикладу обсяг продажу збільшився на 20%, тоді величина прибутку складе:

П = Ц(х + 0,2х) - (а + в(х + 0,2х)) = 10(1000 + 0,21000) - (2000 + 5

 (1000 + 0,21000)) = 4000 грн.

Ми бачимо, що при збільшенні обсягу продаж на 20%, прибуток збільшиться на 33,3% ((4000-3000)/3000100%);

2) встановити розмір прибутку від реалізації продукції при можливій зміні постійних витрат. Допустимо, постійні витрати збільшаться на 10%, тоді розмір прибутку складе:

П = Цх - ((а + 0,1а) + вх) = 101000 + ((2000 + 0,12000) + 51000) = 2800 грн.

При збільшенні постійних витрат на 10% величина прибутку поменшає на 6,7% ((2800 - 3000)/3000·100%);

3) скільки необхідно продати одиниць продукції, щоб отримати певну величину прибутку. Допустимо, щоб отримати прибуток 5000 грн. Підприємству необхідно реалізувати:

х = (П + а)/(Ц - в) = (5000 + 2000)/(10-5) = 1400 шт.;

4) яка повинна бути ціна, щоб підприємство отримало очікуваний прибуток при певній кількості виробів. Наприклад, щоб отримати прибуток в розмірі 5000 грн. при продажу 1000 виробів, ціна на них повинна складати:

Ц = (П + (а +вх))/х = (5000 + (2000 + 51000))/1000 = 12грн.

Важливе значення при проведенні аналізу витрат має обчислення величини запасу фінансової міцності, яка показує на скільки процентів фактичний обсяг продажу вище за величину беззбиткового обсягу продажу. Запас фінансової міцності (ЗФМ) визначається по формулі:

ЗФМ = (фактичний обсяг продажу - величина беззбиткового обсягу продажу) / фактичний обсяг продажу ·100%.

У нашому прикладі ЗФМ = (1000 - 400)/1000100% = 60%. Це означає, що обсяг продажу повинен знизитися на 60%, перш ніж підприємство почне працювати без прибутку.

При аналізі беззбитковості обчислюється величина операційного важеля, яка показує залежність зміни прибутку від зміни обсягу продажу (величини виручки) на 1%. Величина операційного важеля (ОВ) визначається по формулі:

ОВ = 1 / ЗФП 100%.

Для нашого прикладу величина операційного важеля становить 1,7% (1 /0,6 100%) і означає, що збільшення обсягу продажу вище за точку беззбитковості на 1% приведе до зростання прибутки на 1,7%, і навпаки, зниженні обсягу продажу нижче за точку беззбитковості на 1% приведе до зменшення прибутки на 1,7%.

Аналізуючи витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції визначаються конкретні шляхи їх економного і раціонального використання. При всьому різноманітті шляхів економії витрат можна виділити наступні основні напрями:

• зниження трудомісткості продукції, що випускається;

• зростання продуктивності труда за рахунок механізації і автоматизації виробництва, застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміни і модернізацій застарілого обладнання;

• поліпшення організації виробництва і труда;

• скорочення чисельності управлінського і обслуговуючого персоналу;

• економія і раціональне використання сировини, матеріалів, палива, електроенергії, застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів;

• скорочення відходів і втрат, ліквідація браку;

• зменшення поворотних відходів;

• впровадження нових видів економічних матеріалів і їх замінників.