2. Нормування обортных коштів.

Для ефективної діяльності підприємств і організацій, поліпшення обслуговування покупців важливе значення має правильне визначення оптимального розміру оборотних коштів. У нових умовах господарювання підприємства і організації самостійно визначають розміри оборотних коштів.

Норми запасів по окремих видах товарів і грошових коштах встановлюються у відносних величинах (в днях), а по інвентарю обладнання і інш. матеріальним цінностям в грошовому вираженні на ряд років. Внесення коректив в норми запасів окремих видів товарно-матеріальних цінностей і витрат допускається тільки у разі значних змін в діяльності підприємства (наприклад, при перекладі на централізоване завезення товарів, зміну структури товарообігу або профілю підприємства).

Основне місце в нормуванні оборотних коштів займає визначення нормативу по товарних запасах. Від економічної обгрунтованості цього розрахунку багато в чому залежить і загальний розмір оборотних коштів і його зміна в періоді, що планується. Тому треба вивчати і враховувати умови роботи підприємства: обсяг товарообігу, порядок постачання і швидкість транспортування товарів, стан матеріально-технічної бази, організацію труда працівників, систему і форму розрахунків і інш. Потрібно також проаналізувати показники товарообігу і товарних запасів за останні чотири квартали.

НОРМА ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ (в днях) складається з періоду, необхідного для постачання товарів, приймання і підготовок їх до продажу, і тривалості перебування товарів в формі торгового і страхового запасу.

Час знаходження товарів в дорозі залежить багато в чому від роботи постачальників, транспорту, пошти і банку. При нормуванні його важко точно визначити. Тому норма запасів товару в дорозі встановлюється на основі звітних даних за попередні 12 місяців по підприємству загалом.

Період, необхідний для прийому, розвантаження і підготовки товарів до продажу, розраховується по кожній групі товарів шляхом визначення витрат часу на кожну господарську операцію. При цьому враховується можливість його скорочення за рахунок механізації і раціоналізації труда.

Торговий запас товарів можна розділити на дві частини.

Перша повинна забезпечувати показ товарів, що є в продажу і відпустку їх покупцям в течії дня, а друга - регулярний продаж товарів до чергового їх надходження. Запас розраховується по кожній групі товарів. Для визначення першої частини потрібно число наборів товарів, що є в асортименті, помножити на їх середню ціну і до результату додати мінімальний запас товарів, що знаходяться в залі в розмірі середньоденного обороту, і розділити отриману суму на середньоденний оборот.

Складовою частиною нормативу товарних запасів є гарантійний (страховий) запас. Необхідність його утворення обумовлюється рядом причин: затримкою надходження товарів, зменшенням числа асортиментних різновидів в партіях, зміною попиту. Страховий запас встановлюється по продовольчих товарах постійного попиту (м'ясо, риба, цукор, сіль і інш.) в розмірі до 10% торгового запасу, а по інших продовольчих і непродовольчих товарах - 50%. При визначенні величини запасу необхідно враховувати наявність приміщень для їх зберігання. У нашому прикладі по чоловічих костюмах гарантійний запас може бути встановлений в розмірі 50% торгового запасу (10.6 днів). Загальна норма запасів костюмів становитиме 33.9 дні (час на примірку і підготовку їх до продажу 2 дні, торговий запас 21.3 дні і гарантійний запас 10.6 днів).

Норматив товарного запасу в грошовому вираженні визначається множенням одноденного обороту по окремих товарах на норму в днях. Сума нормативів по всіх товарах складе загальний норматив оборотних коштів в товарних запасах по підприємству. Для розрахунку середньої норми товарних запасів (в днях) загалом по підприємству необхідно суму товарних запасів розділити на середньоденний оборот по реалізації і додати час прибуття товарів в дорозі.

При визначенні потреби в оборотних коштах для утворення товарних запасів підприємства необхідно із загального обсягу його товарообігу виключити виручку по індивідуальному пошиттю одягу, взуття і ремонту предметів культурно-побутового побуту (оборотні кошти на ці цілі виділяються окремо).

У зв'язку з тим, що торгові підприємства при купівлі товарів несуть витрати в меншій мірі, ніж їх вартість в роздрібних цінах, вони розраховують товарообіг по їх собівартості. Для цього із загальної суми товарообігу виключаються валові прибутки (торгові надбавки) і додаються транспортні витрати.

Норматив оборотних коштів розраховується з урахуванням норми товарних запасів (в днях) обсягу товарообігу, встановлених для торгової організації на IV квартал. На основі цих даних обчислюється загальна потреба в оборотних коштах по товарних запасах, а потім з урахуванням пайової участі власних коштів і кредитів банку в утворенні запасів визначається норматив власних оборотних коштів по товарних запасах.

Власними оборотними коштами торгові підприємства і організації покривають планові запаси товарів в розмірі 50%, а іншу частину короткостроковими кредитами банку.

Підприємства роздрібної торгівлі також визначають по залишках норматив грошових коштів в касі, по грошових коштах в дорозі і загальний норматив по статті “Грошові кошти".

Установи банку встановлюють для кожного торгового підприємства ліміт грошової готівки, яка може знаходитися в касі після інкасування виручки для видачі здачі і для витрат на необхідні потреби. Для розрахунку норми запасу (в днях) слідує ліміт запасу грошей в касі розділити на одноденній товарообіг в роздрібних цінах.

Грошова виручка, здана інкасатору в кінці робочого дня, зараховується на спеціальний позиковий рахунок, як правило, на наступний день. Якщо підприємства переводять виручку поштою, тривалість знаходження грошових коштів в дорозі визначається терміном пробігу поштових документів з додаванням одного дня на обробку їх в банку.

Загальний норматив оборотних коштів по статті “Грошові кошти" розраховується шляхом множення загальної норми запасів в днях на одноденній оборот.

Торгові підприємства авансують оборотні кошти для утворення інших активів, що нормуються: для придбання малоцінних и швидкозношуваних предметів, матеріалів на господарські потреби і для витрат майбутніх періодів.

Встановлені зразкові норми обладнання і інвентарю по магазинах з урахуванням необхідності в них на одне робоче місце, на одного працівника, на одиницю площі торгового залу і інших показників.

Сума оборотних коштів, необхідних для утворення запасів малоцінних і швидкозношуваних предметів по нормах на їх куповану вартість за вирахуванням суми зносу, яка визначаються за правилами бухгалтерського обліку.

Норма запасів малоцінного и швидкозношувального інвентарю на складі встановлюється в процентах до його наявності і експлуатації і в запасі на складі.

Важливе місце серед інших активів займають матеріали для господарських потреб: папір, в який загортають, пакети, целофан, шпагат, канцелярські приладдя, електричні лампочки, гас, свічки, мило. Отримуючи такі матеріали зі складу, роздрібні магазини і підприємства роздрібної торгівлі списують їх вартість на валові витрати. У зв'язку з цим норматив власних оборотних коштів по даній статті повинен забезпечувати створення необхідних запасів матеріалів для господарських потреб тільки на складах.

Окремо виділяється норматив по запасах пакувальних матеріалів, який визначається множенням одноденної витрати на половину інтервалу завезення пакувальних матеріалів.

В процесі господарювання підприємства можуть здійснювати витрати, які будуть гаситися тільки в майбутніх періодах (в кварталі, році). До них відносять: орендну плату і плату за комунальні послуги, оплачувані згідно з договорами уперед за квартал; підписна плата за газети і журнали для службового користування; абонементна плата за телефон, радіо, поштово-телеграфні витрати, оплачувані авансом; оплата квартальних проїзних квитків для службових роз'їздів; витрати на утримання і обслуговування магазинів, що ремонтуються (протягом планового терміну їх ремонту); витрати на капітальний ремонт орендованих основних коштів, що виготовляються у відповідності з договором за рахунок коштів орендаря, з подальшим заліком в орендну плату.

Для числення нормативу оборотних коштів по витратах майбутніх періодів необхідно до суми коштів, вкладених в ці витрати на початок періоду, додати витрати по кожній статті у відповідності з кошторисними розрахунками і виключити витрати, які підлягають віднесенню в цьому ж періоді на валові витрати.

Щорічно при складанні фінансового плану визначається потреба підприємства або організації у власних оборотних коштах шляхом підсумовування нормативів по окремих елементах оборотних коштів на квартал. Однак в кошторисі витрат і прибутків сума нормативу власних оборотних коштів не відображається, а передбачається тільки приріст або скорочення нормативу. Ці зміни у власних оборотних коштах розраховуються як різниця між нормативом на початок і кінець року, що планується.

Для числення квартальних нормативів річний приріст рівномірно розподіляється по всіх кварталах, тобто до нормативу IV кварталу попередпланового року щоквартально додається 25% річних суми приросту. Для підприємств з сезонним характером діяльності в межах загальної суми нормативу може бути передбаченим нерівномірний розподіл по кварталах річного приросту.