АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

За редакцією В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики

Допущено Міністерством освіти України як підручник для студентів вищих юридичних закладів і факультетів

код зкземпляра

37651

Київ 1999

ББК 67.9(4УКР)3 К65

Автори:

В. Я. Тацій, академік НАН України, д. ю. н., професор (відп. ред.);

В. Ф. Погорілко, чл.-кор. АПрН України, д. ю. н., професор (відп. ред.);

Ю. М. Тодика, чл.-кор. АПрН України, д. ю. н., професор (відп. ред.);

Ф. Г. Бурчак, академік АПрН України, д. ю. н., професор; Ю. М. Грошевой, академік АПрН України, д. ю. н., професор;

М. І. Козюбра, чл.-кор. АПрН України, д. ю. н., професор;

М. І. Корнієнко, к. ю. н., професор; О. О. Майданник, к. ю. н., доцент;

М. І. Малишко, к. ю. н., професор; Г. О. Мурашин, чл.-кор. АПрН України, к. ю. н.;

М. В. Цвік, академік АПрН України, д. ю. н., професор

Рецензенти:

В. Ф. Сіренко, чл.-кор. НАН України, д. ю. н., професор;

В. В. Копєйчиков, академік АПрН України, д. ю. н., професор;

В. М. Шаповал, чл.-кор. АПрН України, д. ю. н., професор

Українська Правнича Фундація висловлює щиру подяку

консорціуму «Верховенство права, АКО/СНессШ» Американської агенції

з міжнародного розвитку за підтримку, надану для видання цього підручника

I5ВN 966-7630-02-1

Конституційне право України / За ред. В. Я. Тація, В. Ф. Пого К65 рілка, Ю. М. Тодики. — К.: Український центр правничих студії 1999. — 376 с.

І5ВМ 966-7630-02-1

Це один із перших підручників з конституційного права України, підгс товлений на основі нової Конституції України з урахуванням досягнень вітчизняні і зарубіжної наукової конституційної думки і практики конституційного будії ництва. У ньому системно розглядаються основи теорії конституційного права конституціоналізму, загальні засади конституційного ладу України, конституційне правовий статус людини і громадянина в Україні, форми безпосереднього нарс довладдя, статус органів законодавчої, виконавчої і судової влади та Президен-України, територіальний устрій і місцеве самоврядування в Україні.

Законодавчі та інші нормативно-правові акти подані в підручнику станом ( 1 вересня 1999 р.

Для студентів, аспірантів і викладачів юридичних вузів і факультетів та інші навчальних закладів.

ББК67.9(4УКР)

© В. Я. Тацій, В. Ф. Погорілко, Ю. М. Тодик; Ф. Г. Бурчак, Ю. М. Грошевой, М. І. Козюбр; М. І. Корнієнко, О. О. Майданник, М. І. Мг лишко, Г. О. Мурашин, М. В. Цвік, 1999

© Українська Правнича Фундація, 1999

© Український центр правничих студій, 1999

Усі права застережені.

Зміст

Передмова...9

Розділ І

Конституційне право України як галузь права (Ю. М. Тодика)

§ 1. Поняття, предмет і метод конституційного права....11

§ 2. Конституційно-правові норми12

§ 3. Конституційно-правові інститути..16

§ 4. Система конституційного права України17

§ 5. Джерела конституційного права...19

§ 6. Конституційно-правові відносини.20

Розділ II

Конституційне право України як наука і навчальна дисципліна (Ю. М. Тодика)

§ 1. Предмет, система і джерела науки.23

§ 2. Функції науки конституційного права України..27

§ 3. Методологія науки конституційного права29

§ 4. Конституційне право як навчальна дисципліна.34

Розділ III

Конституція України — основне джерело конституційного права (§§ 1,2,3,6 —

М. І. Козюбра, §§ 4, 5 — М. І. Малишко)

/ § 1. Поняття, суть і форма конституції 38

§ 2. Історія становлення Конституції України41

§ 3. Структура Конституції України...44

§ 4. Основні функції Конституції України...48

§ 5. Порядок прийняття Конституції України та порядок внесення до неї змін49

. Реалізація Конституції України....52

Розділ IV

Загальні засади конституційного ладу України (В. Ф. Погорілко)

§ 1. Поняття і сутність конституційного ладу України, його принципи і система... .63

§ 2. Конституційні основи державного ладу України69

§ 3. Конституційні основи суспільного ладу України87

§ 4. Гарантії конституційного ладу України..98

Розділ V

Громадянство України (О. О. Майданник)

§ 1. Поняття і зміст громадянства...10^

§ 2. Підстави та форми набуття громадянства України.11]

§ 3. Підстави та форми припинення громадянства .України....11/

§ 4. Громадянство дітей при різному громадянстві батьків,

при зміні громадянства батьків та при усиновленні....12С

§ 5. Органи, що вирішують питання громадянства України,

та порядок вирішення цих питань..122

Розділ VI

Конституційні права, свободи і обов'язки людини і громадянина (М. І. Малишко)

§ 1. Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина125

§ 2. Система конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні126

§ 3. Громадянські (особисті) права і свободи людини...129

§ 4. Політичні права і свободи громадян України.134

§ 5. Економічні права і свободи людини і громадянина.138

§ 6. Соціальні права і свободи людини і громадянина..139

§ 7. Культурні права і свободи людини і громадянина..142

§ 8. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина...143

§ 9. Конституційні обов'язки громадян України..145

Розділ VII

Форми безпосередньої демократії (М. В. Цвік)

§ 1. Поняття і суть безпосереднього народовладдя та його основні форми..148

§ 2. Вибори — пріоритетна форма безпосередньої демократії..151

§ 3. Референдум як форма безпосередньої демократії..168

Розділ VIII

Конституційно-правовий статус Верховної Ради України (В. Ф. Погорілко,

Ю. М. То дика)

§ 1. Верховна Рада — парламент України..174

§ 2. Конституційний склад і структура Верховної Ради України177

§ 3. Функції і повноваження Верховної Ради України...184

§ 4. Основні форми діяльності Верховної Ради України191

§ 5. Законодавчий процес та інші парламентські процедури...193

§ 6. Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України

з прав людини..199

§ 7. Конституційно-правовий статус Рахункової палати205

§ 8. Конституційно-правовий статус народного депутата України...210

Розділ IX

Конституційно-правовий статус Президента України (Ф. Г. Бурчак, В. Ф. Погорілко)

§ 1. Загальна характеристика інституту президентства...22СГ)

§ 2. Становлення інституту президентства в Україні223)

§ 3. Вибори Президента України.225

§ 4. Функції і повноваження Президента України..232 ,

§ 5. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України..236)

Розділ X

Органи виконавчої влади України (Г. О. Мурашин)

§ 1. Загальна характеристика статусу органів виконавчої влади..238

§ 2. Кабінет Міністрів України240

§ 3. Центральні органи виконавчої влади...244

§ 4. Місцеві органи виконавчої влади.248

Розділ XI

Конституційний Суд України (В. Я. Тацій, Ю. М. Грошевой)

§ 1. Конституційний Суд України

як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні..256

§ 2. Порядок формування Конституційного Суду України, його структура і склад. .261

§ 3. Функції та повноваження Конституційного Суду України...264

§ 4. Порядок діяльності Конституційного Суду України

і процедури розгляду справ...270

Розділ XII

Органи правосуддя в Україні (В. Я. Тацій, Іф. М. Грошевой)

§ 1. Судова влада: поняття, основні ознаки та функції...281

§ 2. Судова система України..291

§ 3. Основні засади здійснення правосуддя.ЗОЇ

§ 4. Вища рада юстиції..310

Розділ XIII

Органи прокуратури України (В. Я. Тацій, Ю. М. Грошевой)

§ 1. Загальна характеристика конституційно-правового статусу прокуратури

та її функції....317

§ 2. Система та структура органів прокуратури України,.321

§ 3. Повноваження і акти органів прокуратури....326

Розділ XIV

Територіальний устрій України (М. І. Малишко)

§ 1. Поняття територіального устрою України та його форма...335

§ 2. Система адміністративно-територіального устрою України33;

§ 3. Правовий статус адміністративно-територіальних одиниць.

Спеціальний статус міст Києва і Севастополя34

§ 4. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим..34'

Розділ XV

Місцеве самоврядування в Україні (М. І. Корнієнко)

§ 1. Поняття місцевого самоврядування..35С

§ 2. Місцеве самоврядування в системі народовладдя..352

§ 3. Система місцевого самоврядування. Територіальна громада —

первинний суб'єкт місцевого самоврядування....356

§ 4. Органи, посадові особи місцевого самоврядування.359

§ 5. Правова основа місцевого самоврядування...361

§ 6. Організаційна основа місцевого самоврядування..366

§ 7. Гарантії місцевого самоврядування...369

Передмова

Прийняття чинної Конституції України, що відбулося 28 червня 1996 року, стало важливою подією в житті нашого суспільства і держави. Воно ознаменувало собою вирішальний історичний етап у створенні суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової, унітарної української держави і тим самим втілення в життя української національної ідеї у справі державотворення на найвищому — конституційному — рівні.

Конституція передбачила і гарантувала створення всіх основних інститутів сучасної держави — органів державної влади, громадянства України, державної мови, грошової одиниці України, територіального устрою, Збройних Сил України та ін., здатних забезпечити здійснення всіх основних функцій держави.

Вона передбачила, зокрема, створення якісно нового — реального, а не символічного — парламенту, системи органів виконавчої і судової влади, визначила статус нових інститутів держави — Президента України, Конституційного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Рахункової палати та інших.

Поряд із змінами у державному ладі України, які започаткували Декларація про державний суверенітет України і Акт проголошення незалежності України, Конституція відобразила і закріпила значні зміни й у суспільному ладі України.

Вона не лише визнала Український народ носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні, а й вперше передбачила можливість здійснення ним влади як через органи державної влади і органи місцевого самоврядування, так і безпосередньо шляхом виборів, референдумів та в інших формах.

«Творення держави, — сказав Президент України Л. Д. Кучма в доповіді «Су-веренна Україна — закономірний вияв історії» на урочистому засіданні, присвяченому 8-й річниці незалежності України 23 серпня 1999 року, — справа кожного з нас, справа всього Українського народу. Лише разом, лише спільно ми зможемо звести і облаштувати цю величну споруду...»

Конституція піднесла людину на істотно новий рівень, визнавши її найвищою соціальною цінністю, гарантувала місцеве самоврядування, проголосила політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність у суспільному житті і нові засади в міжнародних відносинах.

Разом з цим, чинна Конституція стала основою якісно нової системи права України, кожної з її галузей і, насамперед, провідної — конституційного права України. Вона зумовила оновлення всіх інститутів конституційного права: основ конституційного ладу; прав, свобод і обов'язків людини і громадянина; форм безпосереднього народовладдя; організації державної влади і місцевого самоврядування тощо.

Урядовий кур'єр. — 1999. — 26 серп.

Прийняті на її основі та у відповідності з нею нові закони й інші нормативне правові акти об'єктивно сприяють всебічному розвитку і утвердженню констит} ційного права України як галузі, що, передусім, символізує реальний сувереніте України і регулює відносини народовладдя в Україні.

Оволодіння цією галуззю права, науки і навчальною дисципліною сприятим пізнанню Конституції України, інших основних правових, політичних, соціальни: духовних (культурних) цінностей нашого суспільства і держави і, природно, всі галузей права.

Пропонований підручник «Конституційне право України» підпорядковани досягненню цієї мети.

В. Я. Тацій, академік НАН України,

В. Ф. Погорілко, чл.-кор. АПрН України, д. ю. н., професор

РОЗДІЛІ

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА

§ 1. Поняття, предмет і метод конституційного права

Конституційне право — провідна галузь права України. Вона, як й інші, з одного боку, являє собою сукупність правових норм, що мають внутрішню єдність, загальні ознаки, а з другого — відрізняється від норм інших галузей права.

Предметом її правового регулювання _ є найважливіші суспільні відносини. З конституційного права починається формування всієї системи національного права, всіх його галузей. Світова практика свідчить, що жодна галузь національного права будь-якої країни не може розвиватись, якщо вона не має підґрунтя в конституційних принципах або нормах конституційного законодавства чи, тим більше, суперечить їм.

Конституційне право України має свій предмет правового регулювання. Це відносини, які складаються в усіх сферах життєдіяльності суспільства: політичній, економічній, соціальній, духовній. Воно регулює базові відносини у цих сферах. Конституційно-правові норми закріплюють насамперед основні принципи, які визначають устрій держави і суспільства. У них встановлюються якісні характеристики держави — суверенітет, форма державного устрою, належність влади народові, політична, економічна, ідеологічна багатоманітність, суб'єкти державної влади, загальні основи функціонування політичної системи України, символи держави. У першому розділі Конституції України «Загальні засади» містяться норми, що регулюють основоположні суспільні відносини, які визначають устрій держави і суспільства.

Предметом конституційного права України є відносини, які визначають належність до громадянства, принципи, що характеризують становище людини в суспільстві і державі, її основні права, свободи й обов'язки. Ці відносини найбільш концентровано закріплені в другому розділі Конституції України. Вони є основоположними для всіх соціальних зв'язків, які формують суспільство, визначають основи статусу людини в її суспільних зв'язках.

Предметом конституційного права України є форми безпосередньої демократії, насамперед вибори, референдум, система органів державної влади, основи їх організації та функціонування, органів місцевого самоврядування, правовий статус органів законодавчої, виконавчої і судової влади, контрольно-наглядових органів (Конституційного Суду України, прокуратури України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини), порядок їх створення, компетенція, основні форми діяльності. До предмета конституційного права належать територіальний устрій України, правовий статус Автономної Республіки Крим.

Конституційне право — провідна галузь права України, яка являє собою сукупність правових норм, які закріплюють і регулюють суспільні відносини, що

11

забезпечують організаційну і функціональну єдність суспільства як цілісної соціальної системи, основи конституційного ладу України, статус людини і громадянин; територіальний устрій держави, форми безпосередньої демократії, систему органів державної влади і місцевого самоврядування.

Конституційне (державне) право у правознавстві розглядається в трьох аспектам як галузь, як наука і як навчальна дисципліна.

Допоміжним, але досить вагомим критерієм, за яким конституційне право України відокремлюється від інших галузей права, є метод правового регулювання. Йдеться про сукупність способів і засобів правового впливу на суспільні відносини. Головними методами конституційно-правового регулювання є методи уповноваження, встановлення і зобов'язання. У конституційному праві нерідко застосо вуються і забороняючі норми, наприклад: «Не може бути привілеїв чи обмежень з ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, з мовними або іншими ознаками» (ст. 24 Конституції України). Конституційно-правовому регулюванню суспільних відносин притаманний також метод дозволення наприклад: «При введенні надзвичайного стану в окремих місцевостях Україні Верховна Рада України має право перервати свою позачергову сесію, скликану для вирішення конкретного питання» (ст. 12 Закону України «Про надзвичайний стан»)

У цілому для конституційно-правового регулювання суспільних відносин характерним є владно-імперативний метод, оскільки норми конституційного права; України регламентують великий блок відносин, які базуються на владі та підкоренні реалізації владними структурами своїх повноважень. Але чимало є і дозвільнй: норм, які дають можливість суб'єктам державно-правових відносин реалізувати свої права. Наприклад, право на участь у всеукраїнському або місцевих референдумах, виборах народних депутатів, право обирати і бути обраним в органи державне влади, місцевого самоврядування.

Застосовуючи всі вищезазначені методи правового регулювання, конституційне право України забезпечує нормальне функціонування інститутів державної влади гарантує народовладдя, функціонування громадянського суспільства в консенсуальному режимі, на основі злагоди. З допомогою різних методів правового регу лювання гарантуються основні права і свободи людини і громадянина, демократичний розвиток держави і суспільства.