- •§ 1. Поняття, предмет і метод конституційного права
- •§ 2. Конституційно-правові норми
- •§ 3. Конституційно-правові інститути
- •§ 4. Система конституційного права України
- •§ 5. Джерела конституційного права
- •§ 6. Конституційно-правові відносини
- •§ 1. Предмет, система і джерела науки
- •§ 2. Функції науки конституційного права України
- •§ 4. Конституційне право як навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття, суть і форма конституції
- •§ 2. Історія становлення Конституції України
- •§ 3. Структура Конституції України
- •§ 4. Основні функції Конституції України
- •§ 5. Порядок прийняття Конституції України та порядок внесення до неї змін
- •§ 1. Поняття і сутність конституційного ладу України, його принципи і система
- •§ 2. Конституційні основи державного ладу України
- •§ 3. Конституційні основи суспільного ладу України
- •§ 4. Гарантії конституційного ладу України
- •§ 1. Поняття і зміст громадянства
- •§ 2. Підстави та форми набуття громадянства України
- •§ 3. Підстави та форми припинення громадянства України
- •§ 4. Громадянство дітей при різному громадянству батьків, при зміні громадянства батьків та при усиновленні
- •§ 5. Органи, що вирішують питання громадянства України, та порядок вирішення цих питань
- •§ 1. Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •§ 2. Система конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •§3. Громадянські (особисті) права і свободи людини
- •§ 4. Політичні права і свободи громадян України
- •§ 5. Економічні права і свободи людини і громадянина
- •§ 6. Соціальні права і свободи людини і громадянина
- •§ 7. Культурні права і свободи людини і громадянина
- •§ 8. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •§9. Конституційні обов'язки громадян України
- •§ 1. Поняття і суть безпосереднього народовладдя та його основні форми
- •§2. Вибори — пріоритетна форма безпосередньої демократії
- •§ 3. Референдум як форма безпосередньої демократії
- •§ 1. Верховна Рада — парламент України
- •§ 2. Конституційний склад
- •§ 3. Функції і повноваження Верховної Ради України
- •§4. Основні форми діяльності Верховної Ради України
- •§ 5. Законодавчий процес та інші парламентські процедури
- •§6. Конституційно-правовий статус
- •§ 7. Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- •§ 8. Конституційно-правовий статус народного депутата України
- •§ 1. Загальна характеристика інституту президентства
- •§2. Становлення інституту президентства в Україні
- •§ 4. Функції і повноваження Президента України
- •§ 5. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •§ 1. Загальна характеристика статусу органів виконавчої влади
- •§ 2. Кабінет Міністрів України
- •§ 3. Центральні органи виконавчої влади
- •§ 4. Місцеві органи виконавчої влади
- •§ 1. Конституційний Суд України
- •§ 3. Функції та повноваження Конституційного Суду України
- •§ 4. Порядок діяльності Конституційного Суду України і процедури розгляду справ
- •Глава 8 Закону «Про Конституційний Суд України» до його повноважень відносить прийняття рішень та висновків і встановлює їх зміст.
- •§ 1. Судова влада: поняття, основні ознаки та функції
- •§ 3. Основні засади здійснення правосуддя
- •§ 4. Вища рада юстиції
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Система та структура органів прокуратури України
- •§ 3. Повноваження і акти органів прокуратури
- •§ 3. Повноваження і акти органів прокуратури
- •§ 3. Повноваження і акти органів прокуратури
- •§ 1. Поняття територіального устрою України та його форма
- •§ 2. Система адміністративно-територіального устрою України
- •§ 3. Правовий статус
- •§ 4. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •§ 1. Поняття місцевого самоврядування
- •§ 2. Місцеве самоврядування в системі народовладдя
- •§ 3. Система місцевого самоврядування. Територіальна громада — первинний суб'єкт місцевого самоврядування
- •§ 4. Органи, посадові особи місцевого самоврядування
- •§ 5. Правова основа місцевого самоврядування
- •§ 6. Організаційна основа місцевого самоврядування
- •§ 7. Гарантії місцевого самоврядування
Глава 8 Закону «Про Конституційний Суд України» до його повноважень відносить прийняття рішень та висновків і встановлює їх зміст.
Конституційний Суд України за результатами розгляду справ щодо конститу-ційності законів та інших правових актів Верховної Ради У країни, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймає рішення.
Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частиш. У разі, якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі і які впливають на прийняття рішень чи надання висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти ('їх окремі положення) неконституційними.
Конституційний Суд України дає висновки у справах з таких питань: офіційного тлумачення Конституції України та законів України; про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
Рішення приймаються, висновки даються Конституційним Судом України поіменним голосуванням шляхом опитування суддів Конституційного Суду України.
Пропозиції суддів Конституційного Суду України до проекту рішення чи висновку голосуються у порядку надходження.
275
Судді Конституційного Суду України не мають права утримуватися від голосування.
Рішення і висновки Конституційного Суду мотивуються письмово, підписуються окремо суддями Конституційного Суду, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, та оприлюднюються. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню.
Підписання суддею Конституційного Суду рішення, висновку Конституційного Суду України є обов'язковим.
Окрема думка судді Конституційного Суду, який підписав рішення чи висновок Конституційного Суду, викладається суддею Конституційного Суду України у письмовій формі і додається до рішення чи висновку Конституційного Суду.
Закон України «Про Конституційний Суд України» (розділ III) регулює особливості конституційного провадження з певних категорій справ. Так, Закон встановлює порядок провадження у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Суб'єкти права на конституційне подання з цих питань направляють до Конституційного Суду конституційні подання, в яких викладаються аргументи і стверджується про неконституційність відповідних актів, визначають до трьох представників для участі у розгляді справи. Конституційний Суд обов'язково залучає до участі в провадженні у справі представників органів влади, акти яких оспорюються щодо їх конституційності. У разі, якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Особливостями провадження у справах щодо конституційності правових актів, що викликають спір стосовно повноважень конституційних органів державної влади Автономної Республіки Крим є те, що підставою для конституційного подання є наявність спору стосовно повноважень вказаних органів, якщо один із суб'єктів права на конституційне подання, визначених у ст. 40 Закону України «Про Конституційний Суд України» (Президент, не менше як сорок п'ять народних депутатів України, Верховний Суд, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим), вважає, що правові акти, якими встановлено повноваження зазначених органів, не відповідають Конституції України. У резолютивній частині рішення Конституційного Суду дається висновок щодо конституційності правового акта, яким встановлено повноваження конституційних органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування (ст. 75-77 Закону).
Особливість розгляду справ щодо конституційності актів про призначення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим, полягає в тому, що конституційне подання з питань надання висновків щодо конституційності зазначених актів може бути направлено до Конституційного Суду України в строк не пізніше одного місяця від дня офіційного оголошення дати призначення, відміни або відстрочення у встановленому порядку виборів, всеукра-
276
інського референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим. Предметом розгляду Конституційним Судом України є питання щодо конституціиності правових актів Верховної Ради України, актів Президента України та правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим про призначення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим. У разі визнання таких актів неконституційними у рішенні Конституційного Суду України зазначається про припинення діяльності всіх органів, що були створені для проведення цих виборів чи референдумів, про знищення бюлетенів, агітаційних матеріалів і про припинення фінансування заходів щодо проведення виборів чи референдумів та повернення державі перерахованих, але не використаних коштів (ст. ст. 78-81 Закону).
Підставами для порушення питання про відкриття провадження у справі щодо відповідності норм чинного законодавства принципам і нормам Конституції України стосовно прав і свобод людини і громадянина є наявність спірних питань щодо конституціиності прийнятих і оприлюднених у встановленому порядку законів, інших правових актів, виникнення спірних питань щодо конституціиності правових актів, виявлених у процесі загального судочинства; виникнення спірних питань щодо конституціиності правових актів, виявлених органами виконавчої влади у процесі їх застосування та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини у процесі його діяльності (ст. 82 Закону). У разі виникнення у процесі загального судочинства спору щодо конституціиності норми закону, яка застосовується судом, провадження у справі припиняється і відкривається конституційне провадження, справа розглядається Конституційним Судом України невідкладно (ст. 83 Закону).
Предметом конституційного провадження у справах щодо конституціиності норм законів, якими суперечливо регулюється порядок реалізації конституційних прав та свобод людини і громадянина, є вирішення спірних питань конституціиності норм двох чи більше законів або актів міжнародного права, визнаних обов'язковими на території України, що встановлюють різний порядок реалізації одних і тих самих конституційних прав та свобод, чим суттєво обмежуються можливості їх використання. У рішенні Конституційного Суду України визначається, норми якого закону є конституційними, а якого — неконституційними і нечинними (ст. ст. 84-85 Закону).
Відповідно до ст. 86 Закону Конституційний Суд розглядає справи і дає висновки щодо конституціиності чинних міжнародних договорів України та міжнародних договорів України, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість. Питання щодо конституціиності чинного міжнародного договору розглядається Конституційним Судом України за конституційним поданням Президента України, Кабінету Міністрів України. У разі надання висновків про невідповідність міжнародного договору Конституції України Конституційний Суд України у цьому ж провадженні вирішує також питання щодо неконституційності цього договору чи його окремих частин. Питання стосовно конституціиності міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, розглядаються Конституційним Судом України за конституційним поданням Президента України, Кабінету Міністрів України до прийняття
277
81:1
Верховною Радою України відповідного закону. Відкриття конституційного провадження у цих справах припиняє розгляд Верховною Радою України питання щодо надання згоди на їх обов'язковість (ст. 87-89 Закону).
Підставою для відкриття конституційного провадження у справі щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту е конституційне подання Верховної Ради України з даного питання. До зазначеного конституційного подання Верховної Ради України додаються такі документи та матеріали: щодо ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; про створення та діяльність спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування, висновки і пропозиції цієї комісії; про розгляд Верховною Радою України висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії; рішення Верховної Ради України про звинувачення Президента Українку вчиненні державної зради або іншого злочину; рішення Верховної Ради України про звернення до Конституційного Суду України.
Відставка Президента України за власним бажанням, якому пред'явлено звинувачення, є підставою для закриття конституційного провадження у справі. Притягнення цієї особи до судової відповідальності здійснюється в такому разі у загальному порядку.
Конституційний Суд України дає висновок у справі щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту відповідно до ч. 6 ст. 111 Конституції України.
У рішенні Конституційного Суду України за справою стосовно конституційного подання Президента України щодо відповідності Конституції України Постанови Верховної Ради України від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України» (справа щодо конституційності тлумачення Верховною Радою України статті 98 Конституції України) від 11 липня 1997 року підкреслюється, що спеціальне повноваження на офіційне тлумачення Конституції Укра'їни та законів України з прийняттям Конституції України 1996 року набуло принципово нового вирішення: з ведення Верховної Ради України воно було передане до повноважень Конституційного Суду України (п. 2 ст. 150 Конституції України), який згідно зі статтею 147 Конституції України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Ці зміни зумовлені переходом до нового порядку здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ч. 1 ст. 6 Конституції України), органи яких взаємодіють між собою на підставі конституційне закріпленої системи стримувань і противаг, здійснюючи свої повноваження у межах, встановлених Конституцією України, і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції України)1.
Підставами для звернення до Конституційного Суду України про офіційне тлумачення Конституції України та законів України у формах конституційного подання і конституційного звернення є відповідно: практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційному тлумаченні положень Конституції України та
Там само. —1997. — № 2. — С. 23-26.
278
законів України (ч. 1 ст. 93 Закону України «Про Конституційний Суд України») або наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може спричинитися або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (ст. 94 Закону України «Про Конституційний Суд України»).
Розгляд Конституційним Судом України справ про офіційне тлумачення Конституції України та законів України — це певний процес, який, за правильним зауваженням судді Конституційного Суду України В. П. Тихого, характеризується певною стадійністю . Перша стадія — це звернення до Конституційного Суду України суб'єкта права на конституційне подання або конституційне звернення з письмовим клопотанням про необхідність офіційного тлумачення статей (окремих положень) Конституції України або законів України, тлумачення яких має бути надане Конституційним Судом України (ст. ст. 39, 42 Закону); друга стадія — це попередня підготовка суддею Конституційного Суду України питань для 'їх розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України та Конституційним Судом України; третя — перевірка Колегією суддів Конституційного Суду України або Конституційним Судом України на їх засіданнях конституційного подання (звернення) щодо необхідності в офіційному тлумаченні і прийняття Колегією суддів Конституційного Суду України або Конституційним Судом України рішення про відкриття провадження у справі; четверта, центральна, стадія — розгляд справи на пленарному засіданні Конституційного Суду України.
На відкритому пленарному засіданні розглядаються представлені суб'єктом права на конституційне подання чи конституційне звернення обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні окремих положень Конституції України або законів України, щодо яких було подано конституційне подання чи конституційне звернення. На закритому пленарному засіданні Конституційного Суду України застосовуються спеціальні способи і прийоми тлумачення змісту вказаних правових норм, розробляється, мотивується, розглядається і приймається рішення Конституційного Суду України, у резолютивній частині якого офіційно тлумачаться (роз'ясняються) положення Конституції України або законів України, щодо яких було подано конституційне подання чи конституційне звернення. При цьому офіційне тлумачення законів України передбачає з'ясування питання 'їх відповідності Конституції України (конституційності). Якщо буде встановлено, що закон не відповідає Конституції України, суперечить їй, він визнається неконституційним.
Рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення має містити такі реквізити: найменування, дату і місце прийняття, номер; персональний склад суддів Конституційного Суду України, які брали участь у розгляді справи; перелік учасників судового засідання; зміст конституційного подання; повну назву положення Конституції України або законів України, які офіційно тлумачаться, з посиланням на дату прийняття, порядковий номер, за яким Верховною Радою України прийнято закон; положення Конституції України, якими керувався
Тихий В. Офіційне тлумачення Конституції та законів України // Вісник Конституційного Суду України.
— 1998. — 4(6). — С. 38-45.
279
Конституційний Суд України, приймаючи рішення; мотивувальну частину; резолютивну частину, в якій офіційно тлумачаться (роз'яснюються) положення Конституції України та законів України, щодо яких було подане конституційне поданнями конституційне звернення; обов'язкове зазначення того, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і оскарженню не підлягає.
Нарешті, остання стадія — це офіційне оприлюднення рішення Конституційного Суду України, яке разом з окремими думками суддів Конституційного Суду України публікуються у «Віснику Конституційного Суду України», в інших офіційних виданнях України, зокрема в «Офіційному віснику України», «Урядовому кур'єрі».
Загальнообов'язковість офіційного тлумачення Конституції України та законів України Конституційним Судом України прямо передбачена частиною другою статті 150 Конституції України.
Офіційне тлумачення Конституції України та законів України Конституційним Судом України у контексті статті 150 Конституції України оформляється, як у мотивувальній, так і в резолютивній частинах спеціального акта Конституційного Суду України — рішенні, і має самостійне значення.
РОЗДІЛ XII
ОРГАНИ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ