§ 7. Гарантії місцевого самоврядування

Україна не лише визнає, а й гарантує місцеве самоврядування (ст. 7 Конституції України).

Важливими гарантіями місцевого самоврядування, передусім, є його правова, організаційна, про які йшлося у попередньому параграфі, а також матеріально-фінансова автономія, суть якої полягає у праві володіння, користування та розпорядження об'єктами комунальної власності, а також власними коштами, достатніми для здійснення функцій і повноважень місцевого самоврядування. При цьому принаймні частина цих коштів має, як про це зазначається в Європейській Хартії,

369

надходити за рахунок місцевих податків і зборів, ставки яких у межах закону повинні визначати самі органи місцевого самоврядування. І навіть субсидії, які виділяються цим органам (ніде в світі місцеве самоврядування без державної підтримки не обходиться), не повинні зменшувати свободу дій зазначених органів у власній сфері діяльності.

Відповідно до Конституції України матеріально-фінансову основу місцевого самоврядування складає рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їх спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ст. 142).

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання, встановлюють місцеві податки і збори, утворюють, реорганізують та ліквідують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю (ст. 143).

Закон про місцеве самоврядування розвиває і конкретизує конституційні засади матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування, закріплює самостійність місцевих бюджетів, принципи їх формування.

Доходи місцевих бюджетів мають формуватися як за рахунок місцевих податків і зборів, інших власних джерел, так і закріплених за ними окремих загальнодержавних податків, перелік яких визначатиметься окремим законом. При цьому держава гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, що дає їм можливість збалансувати бюджети, достатні для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. Здійснення функцій щодо збалансування бюджетів місцевого самоврядування покладається на районні й обласні ради.

У Законі визначається поняття та правовий режим комунальної власності територіальних громад, перелік майна, що може перебувати в комунальній власності, повноваження органів місцевого самоврядування, які від імені територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, а також функції управління об'єктами їх спільної власності, що здійснюють відповідно до Конституції районні та обласні ради.

Згідно з п. 10 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» з набуттям чинності Закону про місцеве самоврядування майно, яке до прийняття Конституції України в установленому законодавством порядку передано державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, є комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст.

Майно ж, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким здійснюють районні і обласні ради або органи, уповноважені ними.

Отже, згідно з цим Законом має остаточно відбутися роздержавлення комунальної власності, яка згідно з чинним Законом України «Про власність» від

370

7 лютого 1991 року вважалася різновидом державної власності, та зосередження її в руках єдиного суб'єкта — територіальних громад.

Які ж правові гарантії має місцеве самоврядування в Україні у порівнянні зі світовими стандартами?

Органи місцевого самоврядування, зазначається в Європейській Хартії, повинні мати право на судовий захист для забезпечення вільного здійснення ними своїх повноважень і дотримання закріплених Конституцією і законами країни принципів місцевого самоврядування (ст. 11). Будь-який адміністративний контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування має бути призначений лише для контролю за дотриманням законності та конституційних принципів.

Наведені положення Європейської Хартії відтворюються у Конституції та законах України.

У Законі про місцеве самоврядування зазначається, наприклад, що обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану (ст. 31), що органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом, що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування (ст. 71).

Важливою гарантією місцевого самоврядування є встановлена вказаним Законом обов'язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень, для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Закон також встановлює, що перелічені вище юридичні та фізичні особи несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у разі невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень (ст. 73).

Важливою гарантією місцевого самоврядування є те, що його первинні,суб'єкти-громади не можуть бути примусово об'єднані або скасовані у зв'язку з удосконаленням державою первинної ланки адміністративно-територіального устрою.

Що ж стосується органів та посадових осіб місцевого самоврядування, то їх повноваження також не можуть бути достроково припинені державними органами. У разі ж, якщо, наприклад, рада прийняла рішення з порушенням Конституції і законів України, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність їх законами, або ж сесія цієї

371

зване «статутне право». У цьому Законі зазначається, що з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах Закону про місцеве самоврядування може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста, який підлягає державній реєстрації в органах Міністерства юстиції України, а отже, набуває правового характеру.

Проект Примірного статуту територіальної громади також підготовлено та внесено до Верховної Ради України.

Місцеве самоврядування є невід'ємним елементом громадянського суспільства з його високим рівнем загальної та політичної культури. Отже, в міру становлення громадянського суспільства в Україні будуть створюватись нові передумови для подальшого становлення й розвитку місцевого самоврядування, посилюватись його економічні, юридичні, політичні та соціальні гарантії.

Навчальне видання

Василь Якович Тацій

Віктор Федорович Погорілко

Юрій Миколайович Тодика

Федір Глібович Бурчак

Юрій Михайлович Грошевой

Микола Іванович Козюбра

Микола Іванович Корнієнко

Олена Олексіївна Майданник

Микола Іванович Малишко

Геннадій Олександрович Мурашин

Марк Веніамінович Цвік

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ За редакцією В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики

Відповідальна за випуск Галина Фріланд

Художник обкладинки В'ячеслав Горобченко

Редактор Василь Тютюнник Технічний редактор Надія Маслакова Комп'ютерна верстка Олексій Гайдук Комп'ютерний набір Лгдія Онищенко

Підп. до друку 24.12.99. Формат 70x100/16.

Друк офсетний.

Умов. друк. арк. 19,23.

Обл.-вид арк. 31,00.

Наклад 7000 прим.

Український центр правничих студій. 01133 Київ, вул. Саксаганського, 41.

Віддруковано на ДП «Експрес-Поліграф». 04080 Київ, вул. Фрунзе, 476.

У