§ 4. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим

Сучасний статус Автономної Республіки Крим визначений, насамперед, Конституцією України (розділ X), у відповідності з якою вона є невід'ємною складовою частиною України (ст. 134). Автономна Республіка Крим вирішує питання у межах повноважень, що визначені і віднесені до її відання Конституцією України (ст. 135-138).

Як відомо, вперше правовий статус Криму як автономної республіки у складі України був визначений Законом України «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки» від 12 лютого 1991 р., за яким Кримській області було надано статус автономної республіки, а Кримська обласна Рада народних депутатів набула статусу Верховної Ради Кримської Автономної Республіки.

Верховною Радою України були також внесені відповідні зміни до чинної на той час Конституції України (ст. 75і) та прийнято 29 квітня 1992 р. Закон України «Про статус Автономної Республіки Крим», які законодавчо визначили новий конституційно-правовий статус Криму як автономної республіки у складі України.

Таке рішення було прийнято з урахуванням історичного і культурного розвитку населення на території Криму. Загальновідомо, що певний час Кримська область перебувала у складі РРФСР. На підставі ст. 14 чинної на той час Конституції СРСР 26 квітня 1954 року Верховна Рада СРСР прийняла Закон СРСР, яким затвердила Указ Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 року Верховна Рада СРСР прийняла Закон СРСР, яким затвердила Указ Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 року про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР. Це відбулося на підставі рішень Президії Верховної Ради РРФСР від 5 лютого 1954 р. та Президії Верховної Ради УРСР. Крім того, Законом СРСР від 26 квітня 1954 року були внесені зміни до статей 22, 23 Конституції СРСР, за якими Кримська область була виведена зі складу РРФСР і віднесена до складу Української РСР. Відповідні зміни були внесені і до Конституцій РРФСР і УРСР. Таким чином, у 1954 році на законних підставах був встановлений статус Кримської області як української території та адміністративно-територіальної одиниці.

За новою Конституцією України 1996 р., Автономна Республіка Крим входить до системи адміністративно-територіального устрою України (ст. 133) і залишається невід'ємною часткою України (ст. 134) з наданням їй особливих повноважень порівняно з іншими адміністративно-територіальними одиницями.

Такі повноваження визначаються виключно Конституцією і законами України.

Так, Конституцією України 1996 р. (ст. 138) до відання Автономної Республіки Крим віднесене широке коло питань політичного, соціально-економічного, екологічного, культурного та іншого значення. Зокрема, це організація та проведення

344

І

місцевих референдумів; призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердження складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим; участь у забезпеченні прав і свобод громадян, національної злагоди, сприяння охороні правопорядку та громадської безпеки; участь у розробленні та реалізації державних програм повернення депортованих народів.

У соціально-економічній сфері — управління майном, що належить Автономній Республіці Крим; розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової і бюджетної політики України; розроблення, затвердження та реалізація програм Автономної Республіки Крим з питань соціально-економічного розвитку тощо.

У культурній, екологічній та інших сферах — забезпечення функціонування й розвитку державної та національних мов і культур в Автономній Республіці Крим; охорона і використання пам'яток історії, розроблення, затвердження та реалізація програм Автономної Республіки Крим з питань культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони довкілля відповідно до загальнодержавних програм; визнання статусу місцевостей як курортів; встановлення зон їх санітарної охорони; ініціювання введення надзвичайного стану та встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або в окремих її місцевостях.

Законами України Автономній Республіці Крим можуть бути делеговані також інші повноваження.

Крім того, Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим та здійснює нормативне регулювання щодо низки питань соціального та господарського значення. Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України.

Найважливішим з них є право Автономної Республіки Крим мати свою Конституцію, яка приймається Верховною Радою АРК та затверджується Верховною Радою України не менш як половиною від її конституційного складу (ст. 135 Конституції України). Нині діюча Конституція Автономної Республіки Крим була прийнята на другій сесії Верховної Ради АРК 21 жовтня 1998 року і затверджена Верховною Радою України 23 грудня 1998 р. З часу опублікування Закону України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим» (12 січня 1999 р.) ця Конституція набрала чинності.

Крім того, до повноважень Автономної Республіки Крим віднесено здійснення нормативного регулювання з таких питань: сільського господарства і лісів; меліорації і кар'єрів; мисливства і рибальства; санітарної і лікарняної служби; містобудування і житлового господарства; громадських робіт, ремесел та промислів, благодійництва; туризму, готельної справи та ярмарків; транспорту загального користування, автошляхів та водопроводів; музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури та історико-культурних заповідників (ст. 137 Конституції України).

Нормативно-правові акти Верховної Ради АРК та рішення Ради міністрів АРК з цих питань не можуть суперечити Конституції і законам України і приймаються на їх виконання. Дія таких нормативно-правових актів Верховної Ради АРК з мотивів

345

їх невідповідності Конституції та законам України може бути зупинена Президентом України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.

Зазначені питання становлять коло конституційних повноважень Автономної Республіки Крим, у межах яких представницькі та виконавчі органи здійснюють свою діяльність самостійно. Крім того, законами України та Конституцією Автономної Республіки Крим (розділ II) передбачаються деякі інші повноваження.

Слід наголосити, що до прийняття Конституції України був прийнятий Закон України «Про Автономну Республіку Крим» (1995 р.), яким до повноважень АРК були віднесені такі питання, як прийняття, тлумачення законів АРК та контроль за їх дотриманням; вирішення питань територіального устрою Автономної Республіки Крим, встановлення і зміна меж районів, населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування міст, сіл; визначення повноважень і порядку діяльності республіканських органів та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян; визначення структури і пріоритетних напрямів розвитку економіки республіки, забезпечення науково-технічного процесу, створення й функціонування вільних економічних зон відповідно до законодавства України; ліцензування і квотування вивозу продукції власного виробництва на експорт; встановлення доходів, що надходять на утворення бюджету; вирішення питань екологічної безпеки, раціонального використання, охорони, відтворення природних ресурсів, оголошення карантину і зон стихійного лиха; здійснення політики в галузі освіти, культури, охорони здоров'я, фізичної культури й спорту, соціального забезпечення, а також охорони і використання пам'яток історії та культури; регулювання внутрішніх міграційних процесів, розробка й проведення науково обґрунтованої демографічної політики, програм урбанізації і житлового господарства. Згідно із зазначеним Законом Автономній Республіці Крим надавалося право самостійно вирішувати питання, які віднесені до її відання Конституцією України, цим законом, а також Конституцією Автономної Республіки Крим, яка приймається її Верховною Радою, затверджується Верховною Радою України і після цього стає складовою частиною законодавства України.

Важливою особливістю сучасного конституційно-правового статусу Автономної Республіки Крим є те, що ця адміністративно-територіальна одиниця має свою Конституцію, яку приймає її Верховна Рада і затверджує Верховна Рада України (ч. 1 ст. 135 Конституції України).

У 1998 році Верховна Рада України затвердила Конституцію Автономної Республіки Крим, хоча процес вдосконалення законодавства щодо його правового статусу ще не завершився.

Другою важливою особливістю правового статусу Автономної Республіки Крим є те, що крім наданих повноважень, вона має свої органи державної влади і місцевого самоврядування, які здійснюють зазначені повноваження.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представницьким органом, повноваження, порядок формування і діяльності якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» від 10 лютого 1998 року, Конституцією Автономної Республіки Крим (глава 6,

346

ст. 21-33). В Конституції Автономної Республіки Крим, на відміну від попередніх законодавчих актів, визнано Верховну Раду як представницький, а не законодавчий орган влади. Таке положення відповідає ст. 75 цієї Конституції, за якою єдиним органом законодавчої влади в Україні є виключно парламент України — Верховна Рада України.

Верховна Рада автономної республіки Крим складається зі 100 депутатів, частина з яких здійснює свої функції на постійній основі, частина поєднує їх з виробничою та іншою діяльністю. Верховна Рада працює сесійно. Для ведення нормотворчої роботи, підготовки та подальшого розгляду рішень і постанов з питань, віднесених до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, з числа її депутатів утворюються постійні комісії.

Конституцією Автономної Республіки Крим (п. 2 ст. 26) до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим віднесено 36 найважливіших повноважень, які вона вирішує самостійно. Це, зокрема, прийняття Конституції Автономної Республіки Крим, призначення чергових виборів депутатів її Верховної Ради, прийняття рішення про проведення республіканського (місцевого) референдуму, затвердження бюджету Автономної Республіки Крим та інше.

Із зазначених питань, що мають нормативно-правовий характер, Верховна Рада Автономної Республіки Крим з питань приймає постанови, а з питань організаційно-розпорядчого характеру — рішення (ст. 27 Конституції Автономної Республіки Крим).

Органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим є Рада міністрів. Згідно зі ст. 35 Конституції Автономної Республіки Крим Рада міністрів формується і є відповідальна перед Верховною Радою, і не більше двох разів на рік подає звіт про свою діяльність у цілому (комплексний), а також щоквартально подає письмову інформацію про стан справ у соціально-економічній, культурній та інших сферах.

Конституція України і Конституція Автономної Республіки Крим (ст. 37) визначає порядок призначення на посаду та звільнення з посади Голови Ради міністрів, його заступників, міністрів, голів республіканських комітетів.

/ Голова Ради міністрів призначається на цю посаду Верховною Радою Автономної Республіки Крим за поданням її Голови. Встановлено, що це призначення на посаду та звільнення з посади повинно погоджуватись з Президентом України.

Встановлений Конституцією України та Конституцією Автономної Республіки Крим порядок погодження призначення на посаду та звільнення з посади Голови Ради міністрів відповідає основним конституційним повноваженням Президента України як глави держави.

Конституцією Автономної Республіки Крим встановлено, що правосуддя здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України. Тому вони не мають і не можуть мати жодних особливостей, пов'язаних зі статусом автономії (глава 8, ст. 39-40).

Місцеве самоврядування Автономної Республіки Крим має здійснюватись у повному обсязі відповідно до Конституції (розділ XI «Місцеве самоврядування») та законів України з певними особливостями, що передбачені Конституцією Автономної Республіки Крим (розділ IV «Місцеве самоврядування в Автономній

347

Республіці Крим»). Конституцією України, крім того, передбачено, що в Автономній Республіці Крим діє представництво Президента України. Необхідність його випливає зі статусу Президента як глави держави і гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини й громадянина. Згідно з Конституцією України статус Представництва Президента України визначається законом України.

В Україні вже є певний досвід дії Представництва Президента України і законодавчого регулювання його статусу. Такий державний орган був створений відповідно до Закону України «Про Представництво Президента України в Республіці Крим» від 17 грудня 1992 року.

За цим Законом, Представництво очолюється постійним Представником Президента України, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України. Представництво Президента України визначено як орган державної виконавчої влади, основними завданнями якого є здійснення повноважень щодо забезпечення проведення в життя Конституції і законів України, прав і свобод громадян, державного суверенітету України, а також сприяння взаємодії органів державної виконавчої влади України з відповідними органами Автономної Республіки Крим, однаковому застосуванню актів законодавства з питань, віднесених до відання України.

Здійснюючи ці повноваження, Представник Президента представляє Президента України у Верховній Раді та Раді міністрів, входить з поданням щодо питань, які належать до відання України, в ці органи у разі прийняття ними актів, що суперечать Конституції і законам України та ущемляють конституційні права і свободи громадян, інформує з цих питань Президента України і здійснює інші повноваження відповідно до законодавства України (ст. 7 Закону).

Затверджене Указом Президента України від 31 січня 1996 року «Положення про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» делегувало йому додаткові повноваження. Було більш детально визначено повноваження Представництва щодо забезпечення режиму конституційної законності і правопорядку на території Автономної Республіки Крим, зокрема, щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства України, указів і розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України як центральними органами, так і районними державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування в частині делегованих їм повноважень виконавчої влади.

До компетенції Представництва було віднесено також право здійснювати контроль за ефективним використанням фінансових і матеріальних ресурсів, виділених Автономній Республіці Крим Кабінетом Міністрів України, вимагати від уряду та Верховної Ради, місцевих органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування вжиття відповідних заходів щодо порушених постійним Представником питань, а також право видавати розпорядження, що є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим. Представництву Президента України надано повноваження у сприянні досягненню громадянського миру і міжнаціональної злагоди в Автономній Республіці Крим.

348

У той же час слід зазначити, що відповідно до Конституції України статус Представника Президента України в Автономній Республіці Крим має визначатися законом України (ст. 39). Тому це вимагає приведення до Конституції України Закону України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим», а також прийняття інших актів, передбачених Конституцією України (розділ X), що будуть відповідати її вимогам.

Крім того, в окремому розділі (розділ V) Конституції Автономної Республіки Крим передбачені гарантії статусу і повноважень Автономної Республіки Крим. Це, зокрема, зміна Конституції Автономної Республіки Крим виключно її Верховною Радою (п. 2 ст. 48 Конституції), внесення Верховною Радою Автономної Республіки Крим на підставі рішення консультативного республіканського (місцевого) референдуму пропозицій, що стосуються обмежень визначених Конституцією України і законами України статусу і повноважень Автономної Республіки Крим та її органів державної влади.

РОЗДІЛ XV

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ