- •1. Поняття кримінального права, його предмет, методи та завдання.
- •2. Система кримінального права України.
- •3. Наука кримінального права, її зміст та завдання.
- •4. Загальні та спеціальні принципи кримінального права.
- •5. Поняття кримінального закону, його значення та основні риси.
- •6. Джерела кримінального права України.
- •7. Структура кримінального закону. Диспозиція і санкція та їх види.
- •8. Тлумачення кримінально-правових норм та його види.
- •9. Чинність кримінального закону у просторі.
- •10. Територіальний принцип чинності кримінального закону.
- •11. Принцип громадянства та універсальний принцип дії кримінального закону.
- •12. Чинність кримінального закону в часі (принципи, поняття часу вчинення злочину, зворотна сила).
- •13. Поняття злочину та його ознаки.
- •14. Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •15. Класифікація злочинів.
- •16. Кримінальна відпові-дальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації).
- •17. Поняття складу злочину та його значення.
- •18. Елементи та ознаки складу злочину.
- •19. Види складу злочинів.
- •20. Кваліфікація злочинів (поняття та значення).
- •21. Поняття об'єкта злочину та його структура.
- •22. Класифікація об'єктів злочинів.
- •23. Родовий та видовий об'єкти злочинів (поняття, значення).
- •24. Безпосередній об'єкт злочину (поняття, значення).
- •25. Предмет злочину.
- •26. Об'єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •27. Матеріальні та формальні склади злочинів.
- •28. Причинний зв'язок та його кримінально-правове значення.
- •29. Триваючі, продовжувані та складні (складені) злочини.
- •30. Спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
- •31. Місце, час, ситуація вчинення злочину.
- •32. Суб'єкт злочину (поняття, ознаки).
- •33. Осудність.
- •34. Вік, по досягненню якого, особа може нести кримінальну відповідальність.
- •35. Спеціальний суб'єкт та його види.
- •36. Суб'єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •37. Поняття вини та її форми.
- •38. Умисел та його види.
- •39. Необережність та її види.
- •40. Випадок ("казус") та його характеристика.
- •41. Мотив злочину та його види.
- •42. Мета злочину та її значення для кваліфікації злочинного діяння.
- •43. Юридична і фактична помилки та їх значення.
- •44. Обставини, що виключають злочинність діяння (поняття, види).
- •45. Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •46. Перевищення меж необхідної оборони.
- •47. Крайня необхідність.
- •48. Стадії вчинення умисного злочину (поняття, види).
- •49. Закінчений злочин.
- •50. Готування до злочину.
- •52. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця та іі значення.
- •53. Співучасть у злочині (по-няття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки).
- •54. Форми співучасті.
- •55. Види співучасників.
- •56. Особливості кваліфікації дій співучасників та призначення їм покарання.
- •57. Причетність до злочину та її форми.
- •58. Множинність злочинів (поняття, форми).
- •59. Повторність злочинів та її різновиди.
- •60. Реальна та ідеальна сукупність злочинів. Розмежу-вання кваліфікації діяння за правилами сукупності та кон-куренції норм.
- •61. Суть і мета покарання.
- •62. Перелік основних і додаткових видів покарань.
- •63. Позбавлення волі (характе-ристика).
- •64. Виправні роботи, громадські роботи (характеристика, відпові-дальність від ухилення від відбування цього покарання).
- •65. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (характе-ристика).
- •66. Штраф, як міра покарання (характеристика).
- •67. Конфіскація майна (характе-ристика).
- •68. Обмеження волі (характерис-тика).
- •69. Загальні засади призначення покарання.
- •70. Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів (умови, порядок, принципи і межі).
- •71. Призначення покарання за сукупністю вироків (умови, порядок, принципи і межі).
- •72. Обставини, які пом'якшують покарання.
- •73. Обставини, які обтяжують покарання.
- •74. Види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •75. Види звільнення від покарання та його відбування.
- •76. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •77. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •78. Примусові заходи медичного характеру (суть, підстави, порядок застосу-вання).
- •79. Амністія (поняття, порядок застосування).
- •80. Помилування. (поняття, порядок застосування).
- •81. Види покарання для неповнолітніх.
- •82. Судимість та її правові наслідки.
- •83. Строки погашення судимості.
- •84. Зняття судимості.
24. Безпосередній об'єкт злочину (поняття, значення).
Безпосереднім об'єктом злочи-ну є ті суспільні відносини, на які посягає конкретний злочин і яким він завдає шкоду. Наприклад, безпосереднім об’єктом убивства є життя конкретної особи, викра-дення майна – державна, колек-тивна або приватна власність.
Найчастіше безпосередній об'єкт співвідноситься з родовим як частина та ціле, іноді вони збігаються за обсягом (наприклад, і родовим, і безпосереднім об’єктом убивства є життя особи).. У певних випадках кілька злочинів мають один безпосередній об’єкт: так, безпосереднім об’єктом злочинів, передбачених статтями 115-119 КК, є життя особи. Найчастіше безпосередній об'єкт того чи іншого злочину встано-влюється шляхом тлумачення закону.
Крім класифікації безпосередніх об’єктів "по вертикалі" виділяють їх класифікацію й "по горизонталі" – на рівні безпосереднього об’єкта розрізняють основний (головний) та додатковий об’єкти. Це має місце тоді, коли одним і тим самим злочином завдається шкода кільком видам суспільних відносин. Наприклад, розбій порушує суспільні відносини у сфері власності, а також відбувається посягання на життя і здоров'я людини.
Основним (головним) безпосе-реднім об’єктом називають ті суспільні відносини, посягання на які становить суспільну сутність злочину та заради охорони яких законодавець створив відповідну кримінально-правову норму. Зав-дяки основному безносередньому об’єктові визначається місце злочину в системі Особливої частини КК.
Додатковим безпосереднім об’єктом є ті суспільні відносини, яким завдається або виникає загроза завдання шкоди поряд з основним об’єктом. Розрізняють додатковий необхідний (обов’яз-ковий) безпосередній об’єкт і додатковий факультативний (не-обов’язковий) безпосередній об’єкт.
Додатковий необхідний об’єкт злочину – це суспільні відносини, яким за вчинення даного злочину завжди спричиняється шкода. Наприклад, у складі необережного знищення або пошкодження майна (ст. 196 КК) основний безпосередній об’єкт – власність, а додатковий необхідний – життя чи здоров'я особи.
Додатковий факультативний злочину – це суспільні відносини, яким за вчинення даного злочину в одному випадку завдається шкода, а в іншому цього не відбувається (наприклад, здоровя внаслідок зґвалтування – ч. 1 ст. 152 КК).
25. Предмет злочину.
Предмет – це будь-які речі матеріального світу,з приводу яких чи у зв’язку з якими вчиняється злочин. Предмет – це факультативний елемент складу злочину, який виявляється не в усіх злочинах.
Якщо злочин має свій предмет, то його називають предметним злочином. У законі ознаки предмета злочину описуються по різному:
1) предмет може чітко формулюватися в самому законі;
2) предмет може безпосередньо випливати з диспозиції кримінально-правової норми;
3) предмет може визначатися різними нормативними актами, якщо певна диспозиція має банкетний характер.
Кримінально-правове значення предмета злочину має такі аспекти:
1) включення предмета злочину в комплекс ознак конкретного складу злочину забезпечує повноту його конструювання, що сприяє успішному вирішенню завдань кваліфікації;
2) предмет злочину може виступати критерієм розмежуван-ня суміжних злочинних діянь;
3) предмет посягання може бути також одним із критеріїв розмежування злочинного та незлочинного діянь;
4) ті чи інші ознаки предмета посягання можуть бути пом’як-шуючими або обтяжуючими обста-винами злочину.
Предмет злочину необхідно відрізняти від знарядь і засобів учинення злочину. Якщо предмет злочину — це те, посягаючи на що особа завдає шкоду об’єктові злочину, то знаряддя та засоби — це ті предмети, які використовуються нею для виконання об’єктивної сторони складу злочину. Іноді предмет, знаряддя та засоби можуть переходити, так би мовити, "одне в інше".