82. Судимість та її правові наслідки.

Судимість – це правове становище особи, яке є наслідком засудження особи вироком суду до кримінального покарання.

Особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості (ч. 1 ст. 88 КК).

Кримінально-правове значення судимості:

1) судимість впливає на визнання злочину повторним (ч. 4 ст. 32 КК);

2) судимість за умисний злочин є обов’язковою ознакою визнання рецидивом злочинів вчинення особою нового умисного злочину (ст. 34 КК);

3) повторність злочину та рецидив є обставиною, що обтяжують покарання (п. 1 ч. 1 ст 67);

4) за наявності судимості неможливе звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК), примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК), передачею особи на поруки (ст. 47 КК), зі зміною обстановки (ст. 48 КК), із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК);

5) судимість в деяких кримінально-правових нормах Особливої частини є кваліфікуючою обставиною;

6) передбачає більш суворі умови умовно-дострокового звільнення особи від відбування покарання, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який засуджується до позбавлення волі ( п. 2 ч. 3 ст. 81 КК), а також за умови заміни невідбутої частини покарання більш мяким щодо особи, яка до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин будь-якої тяжкості, за який вона була засуджена до позбавлення волі (п. 2 і 3 ч. 4 ст. 82 КК).

83. Строки погашення судимості.

Частина 1 ст. 88 КК передбачає два види припинення судимості: погашення; зняття судимості.

Погашення судимості – це автоматичне її припинення за встановлення певних, передба-чених законом умов.

Ст. 89 КК передбачає три види строків погашення судивості:

1) судимість погашається закінченням встановленого виро-ком суду іспитового строку особі за дотримання нею передбачених законом вимог;

2) судимість погашається самим фактом відбуття покарання;

3) судимість погашається через певні, чітко визначені законом строки після відбуття покарання.

При цьому судимість пога-шається за умови, що усувається караність діяння.

Щодо неповнолітніх, то погашення судимості здійснюється відповідно до вимог статей 88-91 КК з урахуванням положень, передбачених ст. 108 КК,

Порядок обчислення строків погашення судимості передбачено у ст. 90 КК. Відповідно до її положень строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного й додаткового покарання.

До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривался вчиненням злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Якщо вирок так і не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку.

Якщо особу було достроково звільнено від відбування пока-рання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).

Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш мяким покаранням, то строк погашення судимості обчис-люється з дня відбуття більш мякого покарання (основного та додаткового).