55. Види співучасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 КК співучасниками злочину можуть бути:

- виконавець (співвиконавець);

- організатор;

- підбурювач;

- посібник.

Виконавцем (співвиконавцем) (ч. 2 ст. 27 КК) є особа, яка у співучасті з іншими субєктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК.

Організатор (ч. 3 ст. 27 КК) – це особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням.

Підбурювачем (ч. 4 ст. 27 КК) є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примушуванням або іншим чином схилила співучасника до вчинення злочину.

Пособником (ч. 5 ст. 27 КК) є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину інишими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Відмінність пособника від співвиконавця полягає в тому, що співвиконавець діє на місці і під час учинення злочину, а пособник діє не на місці і не під час учинення злочину.

Відмінність дій організатора і підмовника полягає в наступному: організатор може діяти відносно багатьох осіб і не одного злочину; може бути організація й одного злочину, яка полягає в учиненні багатьох дій – пошук виконанавця, розроблення плану, вивчення обстановки, забезпеч-чення обстановки, забезпечення знаряддями, керівництво вчинен-ням цього злочину тощо, а підмовник діє відносно певної особи і певного злочину, його дії обмежені однією метою – викликати в особи намір учинити злочин.

56. Особливості кваліфікації дій співучасників та призначення їм покарання.

За простої співучасті (співвико-навстві) виконавець підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини КК, яка передбачає вчинений ним злочин (ч. 1 ст. 29 КК). При цьому його дії кваліфікуються за відповідною статтею Особливої частини КК без посилання на ч. 2 ст. 27 КК.

Кваліфікація дій виконавця є основою для кваліфікації дій решти співучасників. Організатор, підбурювач та посібник також підлягають відповідальності за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем. При цьому обов’язкова вказівка на відповідну частину ст. 27 КК, яка є об’єднуючим показником дій організатора, підбурювача та посібника з діями виконавця в рамках інституту співучасті. Також відбувається кваліфікація співучасті у злочинах із спеціальним суб’єктом.

У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину решта співучасників також підлягають відповідальності за співучасть у незакінченому злочині (ч. 4 ст. 29 КК).

Організована група. Відповідно до ч. 1 ст. 30 КК організатор організованої групи чи злочинної організації підлягає кримінальній відповідальності за всі злочини, вчинені організованою групою чи злочинною організацією, якщо вони охоплювались його умислом. Суб’єктивним критерієм відпові-дальності є усвідомлення органі-затором злочинного характеру діяльності членів таких обєднань і бажання чи свідоме допущення того, що така діяльність ними була здійснена. Решта учасників підлягають відповідальності лише за злочин, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен з них.

Співучасники несуть відповідальність лише за діяння, вчинені в межах згоди (домовленості), що відбулася між ними. Але на практиці зустрічаються випадки, коли окремі співучасники виходять за межі цієї змови. В такому разі мова йде про ексцес виконавця.

Ексцес виконавця – це вчи-нення суспільно небезпечного діяння, що не охоплюється умис-лом решти співучасників.

За ексцес виконавця решта співучасників відповідальності не несуть, не підлягають відпові-дальності за злочин, учинений виконавцем.

У випадках добровільної від-мови виконавця від доведення злочину до кінця решта спів-учасників від кримінальної відпо-відальності не звільнюються. Для них відповідальність настає за готування до злочину.

Добровільна відмова співучас-ників регулюється ст. 31 КК.

Добровільна відмова – це остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця (ч. 1 ст. 17 КК). У разі добровільної відмови виконавця решта співучасників підлягають відповідальності за готування або замах на той злочин, від учинення якого добровільно відмовився виконавець (ч. 1 ст. 31 КК).

Добровільна відмова виконавця не звільняє від кримінальної відповідальності організатора, підбурювача, пособника, а добровільна відмова останніх, у свою чергу, не є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності виконавця.

У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників вико-навець підлягає відповідальності за готування до злочину або замах на злочин, залежно від того, на якій з цих стадій його діяння було припинено (ч. 3 ст. 31 КК).

Співучасники (організатор, підбурювач і пособник) не підля-гають відповідальності за доб-ровільної відмови, якщо вони відвернули вчинення злочину або своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про злочин, що готується або вчи-няється. Добровільною відмовою пособника є також ненадання ним засобів або знарядь вчинення злочину чи не усунення перешкод вчиненню злочину (ч. 2 ст. 31 КК).