- •Тема 1. Мовознавство як наука про мову
- •1.Мова як об’єкт дослідження лінгвістики.
- •2. Мовознавство як наука, його види.
- •3.Розділи мовознавства.
- •4.Зв’язок мовознавства з іншими дисциплінами.
- •5. Основні завдання дисципліни «Вступ до мовознавства»:
- •6.Методи дослідження мови.
- •Тема 2. Мова, її природа й функції.
- •1.Погляди на природу мови в мовознавстві.
- •2.Функції мови в суспільстві.
- •3.Загальнонародний характер мови, її диференціація.
- •4.Мова і мислення.
- •5.Мова і мовлення.
- •Тема 3. Мова як системно-структурне утворення.
- •1.Поняття знака. Знаковий характер мови.
- •2. Мовні рівні, їх виділення. Основні й проміжні рівні мови.
- •3.Відношення між мовними одиницями.
- •4. Поняття системи як структури мови.
- •Тема 4. Фонетика.
- •1.Фонетика як наука про звукову матерію мови.
- •2.Три аспекти вивчення звука.
- •3.Акустичні ознаки звуків.
- •4.Будова мовленнєвого апарату.
- •5. Артикуляція, її етапи.
- •6. Основна й додаткова артикуляція.
- •7. Артикуляційна база.
- •Тема 5. Класифікація звуків мовлення.
- •1.Класифікація голосних звуків за рядом і підняттям.
- •2.Опозиції голосних.
- •3. Класифікація приголосних звуків за участю голосу й шуму.
- •4.Класифікація приголосних звуків за місцем та способом творення.
- •5.Опозиції приголосних.
- •Тема 6. Звукові зміни в потоці мовлення.
- •1.Типи звукових змін.
- •2.Позиційні зміни.
- •3.Комбінаторні зміни.
- •4. Історичні зміни.
- •5.Спонтанні зміни.
- •Тема 7. Фонетичні одиниці та засоби
- •1.Фонетичне членування мовленнєвого потоку.
- •2.Склад, види складів, їх характеристика.
- •3.Просодичні явища. Інтонація.
- •4.Наголос. Типи наголосів у різних мовах світу.
- •Тема 8: фонологія.
- •1.Історія формування науки.
- •2.Фонема як основна фонологічна одиниця.
- •3.Функції фонем.
- •4.Фонема і звук.
- •5.Ознаки фонем.
- •6.Опозиції фонем.
- •7.Позиції фонем. Варіанти й варіації. Нейтралізація фонемних опозицій.
- •8.Системність фонем у різних мовах.
- •Тема 9: лексикологія.
- •1.Лексикологія як розділ мовознавства, її проблематика.
- •2.Розділи лексикології. Особливості вивчення слова різними розділами лексикології.
- •3.Слово як основна одиниця дослідження лексикології, його визначення.
- •4.Лексема, її варіанти.
- •5.Лексичне значення, його структура.
- •6.Три сторони лексичного значення.
- •Тема 10: системні відношення в лексиці.
- •1.Поняття системності в лексиці.
- •2.Типи відношень у лексико-семантичній системі.
- •3.Структура лексичної системи:
- •3.1. Лексико-семантичне поле(лсп).
- •3.2. Лексико-семантична група (лсг).
- •3.3.Лексико-семантичні категорії (лск).
- •3.4.Синоніми, гіпоніми, антоніми, конверсиви.
- •Тема 11. Морфеміка
- •1.Морфеміка як лінгвістична наука
- •2.Морфема, її визначення. Морф як матеріальний вияв морфеми.
- •3.Функції морфем
- •4.Типологія класифікацій морфем
- •5.Кореневі морфеми.
- •6.Типи афіксальних морфем у різних мовах світу.
- •7.Основа слова. Типи основ.
- •8.Історичні зміни в структурі слова.
- •Тема 12. Словотвір
- •1.Дериватологія як розділ мовознавства.
- •2.Твірна й похідна основа.
- •3.Поняття про формант.
- •4.Словотвірний ланцюжок, парадигма, гніздо, їх структура.
- •5.Словотвірний тип
- •6.Словотвірне значення.
- •7.Способи словотворення.
- •Тема 13. Граматика
- •Граматика як наука. Основні поняття граматики.
- •Граматичне значення.
- •Основні способи вираження граматичних значень.
- •4. Граматична форма.
- •Граматичні категорії. Загальнограматичні та частвокограматичні категорії.
- •Іменникові граматичні категорії.
- •Дієслівні граматичні категорії.
- •Тема 14. Морфологія
- •Морфологія як розділ граматики.
- •Історія виділення частин мови.
- •Основні принципи класифікації частин мови.
- •Частини мови в різних мовах світу.
- •Тема 15. Синтаксис
- •Основні одиниці синтаксису.
- •2. Словосполучення, його різновиди.
- •Типи синтаксичного зв’язку слів у словосполученні.
- •Речення та його ознаки.
- •Типи речень.
- •Граматичне й актуальне членування речення.
- •Тема16. Проблема класифікації мов світу
- •1.Поняття класифікації мов.
- •2.Генеалогічна типологія мов.
- •3.Поняття прамови. Спорідненість мов.
- •4.Мовна родина. Мовна група.
- •5.Типологічна класифікація мов.
- •Тема 17. Мова і писемність
- •1. Види письма, їх історія.
- •2.Графіка. Алфавіт. Види алфавітів.
- •3.Орфографія, її принципи в мовах світу.
- •4. Транскрипція. Транслітерація.
- •Тема 18. Полісемія. Моносемія. Омонімія.
- •1.Багатозначність слів.
- •2.Типи лексичних значень.
- •3.Семантична структура слова.
- •4.Полісемія та моносемія.
- •5.Слова-терміни.
- •6.Явище омонімії
- •7.Види омонімів.
- •Тема 19,20. Історичні зміни словникового складу мови.
- •1.Причини історичних змін у лексиці.
- •2. Застаріла лексика (архаїзми та історизми).
- •4.Матеріальне запозичення та калькування.
- •Мова як історична категорія.
- •Різні погляди на проблему походження мови.
Іменникові граматичні категорії.
Граматичні категорії поділяються на: іменникові та дієслівні граматичні категорії.
До іменникових гр..категорій належить:
1.Категорія роду полягає в розподілі слів або форм за двома чи трьома класами, традиційно співвіднгсними з ознаками статі або їх відсунтістю
Наявна у більшості індоєвропейських та семітських мов. Має формальне вираження за допомогою флексії, суплетивним способом за допомогою артиклів, за допомогою пустих слів, за допомогою морфологічних засобів. Немає в англійській, тюркських, японській мовах.
2.Категорія Числа - повязана із поняттям кількості. Відсутня у китайсько-тибетській групі мов. Система 3-ох чисел характерна для арабської мови:однина, множина і двоїна. Токож троїна характерна для папуаських мов на острові Нова Гвінея.
3.Категорія відмінка - одна з найважливіших категорій іменника. Зміна іменника за відмінками дає можливість йому поєднуватися в реченні з іншими словами.
У болгарській, італійській, французькій, таджицькій, абхазькій мовах немає системи відмінювання.
У німец.мові – 4 відмінка;
У рос. – 6;
В укр. – 7;
В японськ. – 11;
В уогрс. – 20-21;
У киргистанській мові-40 відмінків.
4. Категорія відчужуваності/невідчужуваності. Характерний для об’єктів, приналежність яких не може бути змінена. Характерна турецькій мові, більшості мов Ммерики та Африки.
5.Категорія означеності/неозначеності – вказує на те, чи мислиться імя предмета як єдине в описуваній ситуації чи як таке, що належить до класу подібних йому феноменів. Характерна для: германських, романських, болгарської, македонської мов. Граматична категорія означеності – неозначеності в українській мові відсутня, тому що немає граматичних засобів її вираження.
Дієслівні граматичні категорії.
Граматичні категорії поділяються на: іменникові та дієслівні граматичні категорії.
До дієслівних граматичних категорій належить:
Категорія особи – граматична категорія дієслова, яка позначає відношення суб’єкта до дії до мовця. Категорія особи належить до узгоджуваних, словозмінних. Вона виражається особовими закінченнями. Категорія особи не виражена у мовах: японська, китайська, індонезійська.
Категорія числа – виражає кількісні характеристики предметів думки. Відсутня у китайсько-тибетській групі мов. Система 3-ох чисел характерна для арабської мови:однина, множина і двоїна. Токож троїна характерна для папуаських мов на острові Нова Гвінея.
Категорія виду (аспектуальності) – узагальнено вказує на протікання дії в часі. У словянських мовах протиставлені доконаний (вказує на досягнення межі) і недоконаний ( не вказує на граничність дії) вид. Граматичної категорії виду немає у мовах германських та романськах.
Категорія способу – виражає відношення названої дієсловом дії до дійсності з погляду мовця.Це оцінка дії як бажаної, можливої, передбачуваної. У всіх мовах є дійсний, умовний і наказовий способи.
Категорія стану – виражає суб’єктно-обєктні відношення. Існує активний і пасивний носії дієслівної ознаки.
Категорія перехідності/неперехідності – встановлюється за наявністю або відсутністю при дієслові прямого додатка.
Категорія часу – єспецифічним мовним відображенням об’єктивного часу і служить для темпоральної локалізації події або стану, про які йдеться в реченні.