- •Тема 1. Мовознавство як наука про мову
- •1.Мова як об’єкт дослідження лінгвістики.
- •2. Мовознавство як наука, його види.
- •3.Розділи мовознавства.
- •4.Зв’язок мовознавства з іншими дисциплінами.
- •5. Основні завдання дисципліни «Вступ до мовознавства»:
- •6.Методи дослідження мови.
- •Тема 2. Мова, її природа й функції.
- •1.Погляди на природу мови в мовознавстві.
- •2.Функції мови в суспільстві.
- •3.Загальнонародний характер мови, її диференціація.
- •4.Мова і мислення.
- •5.Мова і мовлення.
- •Тема 3. Мова як системно-структурне утворення.
- •1.Поняття знака. Знаковий характер мови.
- •2. Мовні рівні, їх виділення. Основні й проміжні рівні мови.
- •3.Відношення між мовними одиницями.
- •4. Поняття системи як структури мови.
- •Тема 4. Фонетика.
- •1.Фонетика як наука про звукову матерію мови.
- •2.Три аспекти вивчення звука.
- •3.Акустичні ознаки звуків.
- •4.Будова мовленнєвого апарату.
- •5. Артикуляція, її етапи.
- •6. Основна й додаткова артикуляція.
- •7. Артикуляційна база.
- •Тема 5. Класифікація звуків мовлення.
- •1.Класифікація голосних звуків за рядом і підняттям.
- •2.Опозиції голосних.
- •3. Класифікація приголосних звуків за участю голосу й шуму.
- •4.Класифікація приголосних звуків за місцем та способом творення.
- •5.Опозиції приголосних.
- •Тема 6. Звукові зміни в потоці мовлення.
- •1.Типи звукових змін.
- •2.Позиційні зміни.
- •3.Комбінаторні зміни.
- •4. Історичні зміни.
- •5.Спонтанні зміни.
- •Тема 7. Фонетичні одиниці та засоби
- •1.Фонетичне членування мовленнєвого потоку.
- •2.Склад, види складів, їх характеристика.
- •3.Просодичні явища. Інтонація.
- •4.Наголос. Типи наголосів у різних мовах світу.
- •Тема 8: фонологія.
- •1.Історія формування науки.
- •2.Фонема як основна фонологічна одиниця.
- •3.Функції фонем.
- •4.Фонема і звук.
- •5.Ознаки фонем.
- •6.Опозиції фонем.
- •7.Позиції фонем. Варіанти й варіації. Нейтралізація фонемних опозицій.
- •8.Системність фонем у різних мовах.
- •Тема 9: лексикологія.
- •1.Лексикологія як розділ мовознавства, її проблематика.
- •2.Розділи лексикології. Особливості вивчення слова різними розділами лексикології.
- •3.Слово як основна одиниця дослідження лексикології, його визначення.
- •4.Лексема, її варіанти.
- •5.Лексичне значення, його структура.
- •6.Три сторони лексичного значення.
- •Тема 10: системні відношення в лексиці.
- •1.Поняття системності в лексиці.
- •2.Типи відношень у лексико-семантичній системі.
- •3.Структура лексичної системи:
- •3.1. Лексико-семантичне поле(лсп).
- •3.2. Лексико-семантична група (лсг).
- •3.3.Лексико-семантичні категорії (лск).
- •3.4.Синоніми, гіпоніми, антоніми, конверсиви.
- •Тема 11. Морфеміка
- •1.Морфеміка як лінгвістична наука
- •2.Морфема, її визначення. Морф як матеріальний вияв морфеми.
- •3.Функції морфем
- •4.Типологія класифікацій морфем
- •5.Кореневі морфеми.
- •6.Типи афіксальних морфем у різних мовах світу.
- •7.Основа слова. Типи основ.
- •8.Історичні зміни в структурі слова.
- •Тема 12. Словотвір
- •1.Дериватологія як розділ мовознавства.
- •2.Твірна й похідна основа.
- •3.Поняття про формант.
- •4.Словотвірний ланцюжок, парадигма, гніздо, їх структура.
- •5.Словотвірний тип
- •6.Словотвірне значення.
- •7.Способи словотворення.
- •Тема 13. Граматика
- •Граматика як наука. Основні поняття граматики.
- •Граматичне значення.
- •Основні способи вираження граматичних значень.
- •4. Граматична форма.
- •Граматичні категорії. Загальнограматичні та частвокограматичні категорії.
- •Іменникові граматичні категорії.
- •Дієслівні граматичні категорії.
- •Тема 14. Морфологія
- •Морфологія як розділ граматики.
- •Історія виділення частин мови.
- •Основні принципи класифікації частин мови.
- •Частини мови в різних мовах світу.
- •Тема 15. Синтаксис
- •Основні одиниці синтаксису.
- •2. Словосполучення, його різновиди.
- •Типи синтаксичного зв’язку слів у словосполученні.
- •Речення та його ознаки.
- •Типи речень.
- •Граматичне й актуальне членування речення.
- •Тема16. Проблема класифікації мов світу
- •1.Поняття класифікації мов.
- •2.Генеалогічна типологія мов.
- •3.Поняття прамови. Спорідненість мов.
- •4.Мовна родина. Мовна група.
- •5.Типологічна класифікація мов.
- •Тема 17. Мова і писемність
- •1. Види письма, їх історія.
- •2.Графіка. Алфавіт. Види алфавітів.
- •3.Орфографія, її принципи в мовах світу.
- •4. Транскрипція. Транслітерація.
- •Тема 18. Полісемія. Моносемія. Омонімія.
- •1.Багатозначність слів.
- •2.Типи лексичних значень.
- •3.Семантична структура слова.
- •4.Полісемія та моносемія.
- •5.Слова-терміни.
- •6.Явище омонімії
- •7.Види омонімів.
- •Тема 19,20. Історичні зміни словникового складу мови.
- •1.Причини історичних змін у лексиці.
- •2. Застаріла лексика (архаїзми та історизми).
- •4.Матеріальне запозичення та калькування.
- •Мова як історична категорія.
- •Різні погляди на проблему походження мови.
7.Види омонімів.
Омо́німи (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я) — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. В народі омоніми часто не відрізняються від омографів та омофонів. Це частково пов'язано з тим, що в українській мові слова пишуться та читаються однаково.
Омоніми з'являються внаслідок:
звукових змін у слові у процесі розвитку мови;
смислових змін у слові у процесі розвитку мови;
випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;
випадкового збігу звучання форми різних слів.
Розрізняють омоніми:
повні (абсолютні) — омоніми, у яких збігається уся система форм. Наприклад, ключ (від замку) — ключ (джерело), рукав (елемент одягу) — рукав (річки).
часткові — омоніми, у яких збігаються за звучанням не всі форми. Так, слово кадри, що означає склад працівників, вживається тільки у множині, а слово кадри, що означає окремі сцени чи епізоди з кінофільму, знімки на кіноплівці, є формою множини іменника кадр.
Групи часткових омонімів.
Омофони (фонетичні омоніми) — це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням (стати по три — потри; вгорі — в горі).
Омографи (графічні омоніми) — це слова, які однаково пишутся, але фонетично відрізняються. В українській мові вони зазвичай різняться тільки наголосом (по́тяг — потя́г; за́мок — замо́к; бра́ти — брати́).
Омоформи (граматичні омоніми) — це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах (покласти на віз — віз дрова; жовте поле — поле город).
Омоморфеми (омонімічні морфеми) — морфеми, які збігаються у написанні і вимові, але мають різні граматичні значення (чистий став(ок) — став, як вкопаний).
Зовнішньо омонімія подібна до полісемії (багатозначності). Проте за своїм змістом і походженням це різні явища.
До рівневих омонімів належать:
Лексичні омоніми;
Фразеологічні;
Морфемні;
Граматичні.
До міжрівневих типів омонімів належать:
Лексико-граматичні омоніми(мати-іменник;мати-дієслово);
Синтаксично-фразеологічні омоніми(намилити шию – 1.при митті;2.покарати);
Лексико-синтаксичні омоніми (на зустріч і назустріч).
Тема 19,20. Історичні зміни словникового складу мови.
ПРОБЛЕМА ПОХОДЖЕННЯ МОВИ
1.Причини історичних змін у лексиці.
Лексична система, як і мова в цілому, постійно змінюються. Одні слова зникають із мови, інші – з’являються. Змінюються й значення слів. Зміни в лексиці зумовлені як позамовними, так і внутрішньомовними причинами. ПОЗАМОВНІ ПРИЧИНИ – це зміни в навколишньому світі. Будь-яке нововведення в техніці, побуті, суспільному житті, у сферах культури та ідеології супроводжується появою нових слів, а зникнення тих чи інших знарядь, форм побуту, суспільних явищ спричинює зникнення відповідних слів. Таким чином, мова в своєму словнику віддзеркалює всі суспільні зміни.
ВНУТРІШНЬОМОВНІ ПРИЧИНИ – це зміни словникового складу представлені тенденціями до економії, уніфікації, системності мовних засобів, варіювання номінацій із різними мотивацією, походженням, завданнями експресивно-емоційної та стилістичної виразності. Є чотири типи змін у лексико-семантичній системі: 1)зникнення слів; 2)зникнення значень слів; 3)поява нових слів; 4)поява нових значень. Ці лексико-семантичні зміни відображені в таких поняттях, як архаїзми, історизми, неологізми, запозичення.