Тема 10. Реалізація матеріалів аудиту Лекція 14

План:

14.1.Рішення користувачів звітності за результатами аудиту.

14.2. Відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності.

14.3. Меморандум виправлених аудитором помилок за результатами перевірки.

14.4. Модифікація аудиторського висновку в разі невиконання клієнтом рекомендацій аудитора.

Час: 2 год.

Ключові слова та поняття: користувачі результатів аудиту, межі повноважень, максимальні повноваження.

Література: 1, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 16, 23.

Після вивчення теми ви повинні вміти:

• розрізняти поняття "мета", "цілі", "завдання" аудиту по відношенню до учасників (користувачів) аудиту;

• визначати завдання аудиту за законодавством та системою нормативного регулювання аудиторської діяльності;

• визначати економічні інтереси користувачів аудиту;

• характеризувати інформацію, що цікавить користувача аудиту;

• приймати відповідні рішення, ґрунтуючись на матеріалах аудиту;

• характеризувати права користувачів інформації та замовників аудиту;

• визначати повноваження замовників у межах їхніх повноважень стосовно обсягів і напрямів аудиторських перевірок;

• складати робочі документи щодо інформації переданої управлінському персоналу в усній чи письмовій формі;

• визначати доречні форми повідомлення інформації управлінському персоналу;

• дотримуватися вимог законодавчих та нормативних актів щодо зобов'язань аудитора та збереження конфіденційності інформації.

14.1. Рішення користувачів звітності за результатами аудиту.

У ринкових умовах значно розширюється коло користувачів облікової, контрольної, аналітичної інформації.

В Україні у сфері фінансового контролю аудиторська діяльність регулюється Господарським кодексом України, Законом України «Про аудиторську діяльність», іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту. Ці законодавчі і регуляторні акти де якою мірою визначають коло осіб, які є користувачами результатів аудиту.

Користувач результатів аудиту - це юридична чи фізична особа, зацікавлена в достовірності інформації, що підлягала аудиту. Адже саме користувач буде в подальшому приймати відповідні рішення, ґрунтуючись на матеріалах аудиту, вважаючи звітну інформацію за достовірну.

Так, підприємства найбільше цікавить оцінка ефективності господарських операцій; власників і акціонерів — прибутковість вкладених ними капіталів і рівень ризику їх можливої втрати; кредиторів - можливість своєчасного погашення заборгованості; інвесторів - наскільки ефективно працюють вкладені ними господарські засоби; державні органи - як суб'єкти підприємницької діяльності виконують свої зобов'язання перед державою.

Отже, в кожного користувача різні економічні інтереси, тому всі вони зацікавлені мати найбільш достовірну інформацію про реальний стан суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про аудиторську діяльність», користувачі інформації мають право виступати замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, установлювати обсяги та напрями аудиту в межах повноважень, визначених законодавством, установчими документами або відповідними договорами.

Максимальні повноваження при визначенні обсягу аудиту має власник, а представники державних контролюючих органів і контрагенти - лише в межах, наданих їм законодавством або визначених угодами.

Усі учасники аудиту також переслідують різні цілі (табл. 14.1).

Крім зовнішніх регулюючих або наглядових органів, яким аудитор надсилає інформацію з питань аудиту суб'єкта господарювання, аудитор повинен вчасно повідомляти таку інформацію, яка має значення для самого управління й виявлена в процесі аудиторської перевірки фінансових звітів. Це дає можливість особам, що відповідають за управління, вжити відповідних заходів.

Надання рекомендацій щодо інформування управлінського персоналу з питань аудиту обговорено в МСА 260 "Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналу".

Таблиця 14.1.

Цілі учасників (користувачів аудиту)

Учасники (користувачі аудиту)	Характеристика їх цілей
Аудитори	Формулювання та висловлення думки про достовірність і відповідність фінансової звітності суб'єкта господарювання даним його бухгалтерського обліку
Власники	Отримання всього спектра достовірної інформації, необхідної для управління підприємством, уникнення штрафних санкцій, запобігання порушень законодавства
Інвестори та акціонери	Цікавляться ризиком, який властивий інвестиціям, і доходами від інвестицій, їм необхідна інформація, яка допомагає визначити, що необхідно робити: купувати, утримувати або продавати. Акціонери зацікавлені в отриманні інформації, що дає їм можливість оцінити здатність підприємства виплачувати дивіденди
Працівники суб’єкта господарювання	Зацікавлені в отриманні інформації відносно стабільності та прибутковості роботодавця, їх також цікавить інформація, яка дає можливість оцінити здатність підприємства забезпечити належний рівень оплати праці, пенсій і зайнятість
Позикодавці суб’єкта господарювання	Зацікавлені в отриманні інформації, що дає можливість визначити чи будуть позики та нараховані відсотки своєчасно повернуті
Постачальники та інші кредитори	Зацікавлені в отриманні інформації, що дає можливість визначити чи будуть своєчасно погашені суми заборгованості перед ними
Інші клієнти суб’єкта господарювання	Проявляють зацікавленість відносно безперервності діяльності підприємства, особливо у випадках, коли вони мають довготривалі угоди з підприємством або залежать від нього
Уряд та урядові установи	Зацікавлені в розміщенні ресурсів, і, таким чином, у діяльності підприємства. Інформація про господарюючі суб'єкти необхідна для регулювання їх діяльності, формування податкової політики, отримання статистичних даних про національний дохід, тощо
Громадськість	Оскільки підприємства впливають на суспільство різними способами, наприклад, шляхом сплати податків до місцевих бюджетів, забезпечення зайнятості тощо, то достовірні фінансові звіти можуть допомогти громадськості безпосередньо наданням інформації стосовно останніх тенденцій і досягнень у добробуті підприємства та обсягів його діяльності

Цим МСА визначено форми повідомлення інформації. Аудитор може повідомляти інформацію управлінському персоналу усно або письмово. На це впливають наступні фактори:

• розмір, операційна структура, організаційно-правова форма суб’єкта господарювання і процес повідомлення інформації на суб'єкті господарювання, де проводиться аудиторська перевірка;

• характер, чутливість і важливість інформації з питань аудиту,яка має значення для управління;

• домовленість щодо регулярних зустрічей або звітування про інформацію з питань аудиту, яка має значення для управ ліня;

• обсяг постійних контактів та контакти, які підтримує аудитор з управлінським персоналом.

Якщо управлінська структура суб'єкта господарювання чітко не визначена, то аудитор повинен узгодити із замовником, кому треба повідомляти важливу для управління інформацію з питань аудиту. З цією метою МСА рекомендують до листа-зобов'язання включити:

• опис форми, в якій буде повідомлятися інформація з питань аудиту, що має значення для управління;

• зазначення відповідних осіб, яким буде повідомлятися така інформація;

• зазначення будь-якої інформації з конкретних питань аудиту,яка має значення для управління, а отже, її треба повідомляти згідно з попередньою домовленістю.

У будь-якому випадку вся інформація з питань аудиту, яка має значення для управлінського персоналу, в усній чи письмовій формі, повинна бути задокументована в робочих документах аудитора.

Після закінчення аудиторської перевірки керівництво підприємства також повинно вчинити ряд дій для реалізації матеріалів аудиту. До них, зокрема, відноситься:

• складання "Проекту" Рішення за матеріалами аудиту";

• розгляд його на Загальних зборах (акціонерів, учасників тощо);

• складання довідок, необхідних для пояснення окремих питань користувачам аудиторського висновку;

• передача матеріалів аудиту: висновок чи звіт - замовнику;

• висновок - зацікавленим користувачам; публікація у періодичній пресі.

Ст. 9 "Обов'язки суб'єктів господарювання при проведенні аудиту" Закону України "Про аудиторську діяльність ", наголошує на необхідності створення органами управління суб'єкта господарювання належних умов аудитору для якісного виконання перевірки, покладання відповідальності за повноту і достовірність документів та іншої інформації, яка надається аудитору, на органи управління суб'єкта господарювання.