6.3 Планування аудиторської перевірки та аудиторські процедури

Найважливішим методологічним принципом аудиту є планування. Планування включає розроблення загальної стратегії виконання завдання, плану аудиту для зменшення аудиторського ризику до прийнятно низького рівня, а також детального підходу щодо очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту.

Планування аудиторської діяльності здійснюється з метою сприяння забезпеченню належної уваги важливим ділянкам аудиторської перевірки, своєчасної ідентифікації та вирішенню потенційних проблем, а також організації та вирішенню завдання з аудиту ефективно і якісно.

Планування аудиту пов'язане з визначенням його цілей і завдань, відповідальності і обов'язками аудиторів; дає змогу точно розподілити роботу між членами груп з виконання аудиторського завдання; полегшує нагляд, керування та координацію роботи виконавців.

На відміну від інших процесів, планування аудиту є не відокремленою фазою аудиту, а, як визначено МСА 300 "Планування аудиту фінансових звітів", - скоріше безперервний та інтерактивний процес, який продовжується до завершення завдання з аудиту і має дуже важливі, притаманні тільки йому особливості:

• мета, яка заздалегідь визначена законом. У зв'язку з цим аудитори не мають будь-якої свободи - вони повинні визначити, сформулювати свою думку і викласти її у висновку;

• кожний суб'єкт аудиту (клієнт) індивідуальний;

• проведення аудиту є ризикованим через суттєві невідповідності,помилки, фальсифікації і порушення чинних законодавчих та нормативних актів.

Щоб планування було ефективним, йог слід доповнювати контролем виконаних робіт і постійною реєстрацією всіх фактів.

Це дає можливість уникнути зайвого ризику, більш ґрунтовно підійти до прийняття рішення щодо загальних результатів роботи.

Характер та обсяг планування залежить від обставин завдання, наприклад, характеру та складності суб'єкту господарювання та попереднього досвіду аудиторів щодо нього.

Аудитор (аудиторська фірма) розробляє загальну стратегію виконання завдання з аудиту, яка має охоплювати такі аспекти:

• мета виконання завдання та надання висновку;

• умови, обсяг та характеристики завдання;

• характеристики предмету перевірки та ідентифіковані критерії;

• розуміння аудитором суб'єкта господарювання та його середовища, включаючи ризики того, що інформація про предмет перевірки може бути суттєво викривленою;

• ідентифікація потенційних користувачів;

• розгляд суттєвості та компонентів ризику завдання з надання впевненості;

• найбільш важливі аспекти та питання, які потребують особливої уваги;

• час на виконання завдання;

• етапи виконання завдання;

• персонал та вимоги щодо необхідного досвіду, зокрема характер та ступінь участі експертів;

• група фахівців, що будуть виконувати завдання. Питання загальної стратегії аудиту впливають на детальний план

аудиту та його обсяг.

У деталізованому плані (програмі аудиту) виконання завдання необхідно передбачити:

• процес виконання завдання та можливі джерела доказів;

• характер процедур та обсяг процедур збирання доказів;обґрунтування причин їх вибору;

• конкретні витрати часу;

• відповідальні фахівці за конкретні процедури.

Це дає можливість уникнути зайвого ризику, більш ґрунтовно підійти до прийняття рішення щодо загальних результатів роботи.

Характер та обсяг планування залежить від обставин завдання, наприклад, характеру та складності суб'єкту господарювання та попереднього досвіду аудиторів щодо нього.

Аудитор (аудиторська фірма) розробляє загальну стратегію виконання завдання з аудиту, яка має охоплювати такі аспекти:

• мета виконання завдання та надання висновку;

• умови, обсяг та характеристики завдання;

• характеристики предмету перевірки та ідентифіковані критерії;

• розуміння аудитором суб'єкта господарювання та його середовища, включаючи ризики того, що інформація про предмет перевірки може бути суттєво викривленою;

• ідентифікація потенційних користувачів;

• розгляд суттєвості та компонентів ризику завдання з надання впевненості;

• найбільш важливі аспекти та питання, які потребують особливої уваги;

• час на виконання завдання;

• етапи виконання завдання;

• персонал та вимоги щодо необхідного досвіду, зокрема характер та ступінь участі експертів;

• група фахівців, що будуть виконувати завдання. Питання загальної стратегії аудиту впливають на детальний план

аудиту та його обсяг.

У деталізованому плані (програмі аудиту) виконання завдання необхідно передбачити:

• процес виконання завдання та можливі джерела доказів;

• характер процедур та обсяг процедур збирання доказів;обґрунтування причин їх вибору;

• конкретні витрати часу;

• відповідальні фахівці за конкретні процедури.

План аудиту - перекладає стратегію аудиту в більш деталізований план, що включає природу, час та обсяг аудиторських процедур, які будуть виконувати члени групи з виконання завдання з метою отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів для зменшення аудиторського ризику до прийнятна низького рівня.

Аудиторські процедури, їхнє призначення та види.

Процедура — поняття, яке встановлює виконання певних дій засобами праці над предметом праці з метою пізнання, перетворення або удосконалення їх для досягнення оптимуму.

Аудитор одержує аудиторські докази шляхом застосування одного або декількох типів процедур, які він використовує безпосередньо під час аудиту підприємства і які є обов'язковими для цілей додержання вимог міжнародних стандартів:

• перевірка;

• спостереження;

• запит;

• підтвердження;

• перерахунок;

• повторне виконання;

аналітичні процедури.

Аналітичні процедури складаються з оцінювання фінансової інформації шляхом дослідження важливих зв 'язків між фінансовими і не фінансовими даними. Аналітичні процедури охоплюють також подальше вивчення визначених відхилень та зв 'язків, які суперечать іншій релевантній інформації або відрізняються від прогнозованих сум.

Залежно від видів аудиторських завдань застосовуються і різні типи процедур. Так, обов'язковими процедурами під час перевірки фінансової звітності є отримання пояснень управлінського персоналу щодо визнання ним відповідальності за достовірність наданої фінансової інформації (МСА 580 "Пояснення управлінського персоналу").

Аудитор повинен отримати достатні аудиторські докази, що використані при складанні фінансової звітності облікові оцінки окремих статей є обґрунтованими (МСА 540 "Аудиторська перевірка облікових оцінок"). У процесі аудиту облікових оцінок аудитор застосовує:

• огляд і тестування процесу, що використовується управлінським персоналом для здійснення оцінки;

• використання незалежної оцінки для порівняння з тією, що була підготовлена управлінським персоналом;

• огляд подальших подій, які надають аудиторські докази обґрунтованості зробленої облікової оцінки.

Під час аудиту фінансової звітності застосовуються також процедури оцінок активів за справедливою вартістю (МСА 545 "Аудит оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації"). У цьому випадку застосовують такі процедури: інвентаризація, контрольні заміри робіт, експертні оцінювання, інформаційне моделювання, дослідження документів, камеральні перевірки, нормативно-правове регулювання, групування й систематизація недоліків, зустрічна звірка, взаємний контроль та ін.

Розглядаючи оцінки управлінського персоналу здатності суб'єкта господарювання продовжувати безперервну діяльність, аудитор повинен отримати достатні і доречні аудиторські докази, оцінити спроможність клієнта продовжувати свою діяльність у майбутньому (МСА 570 "Безперервність"). Це забезпечується використанням таких процедур: аналіз і обговорення з управлінським персоналом руху коштів, прибутку та інших відповідних прогнозів; огляд умов кредитних угод; ознайомлення з протоколами зборів акціонерів; здійснення запитів юристам щодо існування судових позовів та претензій; розгляд планів суб'єкта господарювання; огляд подій, що відбуваються після закінчення періоду тощо.

Під час виконання завдань з погоджених процедур та підготовки фінансової інформації на конкретному підприємстві аудитор здійснює попереднє обстеження діяльності клієнта з таких питань:

• сфера діяльності;

• спеціалізація виробництва;

• попит на продукцію клієнта;

• особливості економіки галузі;

• стратегія діяльності;

• наявність справ у суді;

• претензії різних організацій і підприємств.

Потрібно також вивчити звітність підприємства за попередній рік, проаналізувати зміни в поточному році порівняно з минулим з виробництва валової продукції, її собівартості та інших показників; які нові види продукції почали вироблятися, чи користуються вони попитом, які тут виникли проблеми. На цьому етапі в загальних рисах вивчається стан обліку і внутрішньогосподарського контролю, зміни в обліковій політиці порівняно з минулим роком.

Підготовка аудиторського звіту - це кінцева мета аудитора, якою є аудиторське судження про достовірність фінансової інформації, огляду отриманих доказів, їх інтерпретації й оцінки, а також розроблення рекомендацій, надання порад щодо виправлення документаційних помилок і ліквідації виявлених недоліків.

Аудиторські процедури - це дії, які конкретизують застосування методичних прийомів контролю процесу розширеного відтворення суспільна необхідного продукту, забезпечують виявлення конфліктних ситуацій з метою їх своєчасного усунення.