10.2.4. Аудит розрахунків з бюджетами.

Одними з важливих чинників розв'язання економічної кризи в суспільстві є вдосконалення системи оподаткування.

Мета аудиту розрахунків з бюджетом - висловлення аудитором думки про те, чи відповідають ці розрахунки за всіма податками і зборами, в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок їх нарахування та сплати до бюджету.

Завдання аудитора - перевірити правильність обчислення податків і платежів та своєчасність і повноту їх сплати. Перевірці підлягає кожний вид податку та платежу. До основних нетоварних розрахункових операцій належать розрахунки з бюджетом (із фінансовими органами) за податки з обороту (акцизний збір, ПДВ тощо), з прибутків, з доходу працівників та ін.

У процесі аудиту вивчають акти перевірок, проведених Державною податковою адміністрацією, банком, Пенсійним фондом тощо. Крім того, з’ясовують причини прострочення платежів, за чий рахунок віднесена пеня, яких заходів вжито до винних осіб за несвоєчасне перерахування коштів.

Основними джерелами інформації для перевірки розрахунків з бюджетом є: довідки і розрахунки, декларації за окремими видами платежів, виписки банків і додані до них документи про перерахування належних сум у бюджет, бухгалтерські записи на рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами», регістри синтетичного й аналітичного обліків, баланс та інші види фінансової звітності.

Під час аудиторської перевірки слід уточнити правильність виведення оборотів і сальдо за кожним видом податків та платежів на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку кожного виду податку чи платежу порівнюють із залишками в регістрах аналітичного обліку і Головній книзі за рахунком 64 «Розрахунки за податками і платежами» чи іншими рахунками. Якщо виявлено неточності у розрахунках, потрібно вжити заходів щодо їх усунення і з'ясувати, чи підприємство заплатило штрафи, пеню податковим адміністраціям за неправильне визначення розміру платежу або його прострочення. Штрафи і пеню слід стягувати з посадової особи, винної у простроченні або в неправильному обчисленні платежу в бюджет.

Під час аудиторської перевірки правильності нарахування і сплати окремих видів податків керуються законодавчими актами про оподаткування прибутку підприємств, про податок з доходів фізичних осіб, про податок на додану вартість, про акцизний збір тощо.

Основним джерелом надходження коштів до бюджету є податок з прибутку підприємств відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Об'єкт оподаткування - балансовий прибуток платника податку, що визначається за правилами вказаного Закону. При цьому прибуток підприємства оподатковується за базовою ставкою - 25%.

Мета такого аудиту - встановлення відповідності методики визначення податку на прибуток, що застосовується на підприємстві, діючим нормативним документам для сформування думки про достовірність фінансової (бухгалтерської) звітності в усіх суттєвих аспектах.

Завдання аудиту: встановлення правильності визначення та відображення в обліку об'єкта оподаткування; перевірка порядку нарахування та строків сплати податку на прибуток; перевірка правильності і обґрунтованості пільг з податку на прибуток, що застосовуються; перевірка відповідності розрахунків з податку на прибуток даним бухгалтерського обліку і звітності.

Послідовність перевірки: 1. Перевірка правильності визначення оподатковуваного прибутку та його складових. 2. Перевірка правильності застосування ставки оподаткування. 3. Перевірка правильності розрахунку консолідованого податку. 4. Перевірка правильності розрахунку суми зменшення податкового зобов'язання. 5. Перевірка відповідності сум податку, вказаних у розрахунках, даним бухгалтерського (податкового) обліку. 6. Перевірка повноти і своєчасності нарахування та перерахування податку. 7. Перевірка відповідності даних аналітичного обліку даним синтетичного обліку і звітності.

До типових порушень при аудиті розрахунків з бюджетом необхідно віднести наступні: неправильний перелік податків і зборів, які сплачує підприємство; неповне та неправильне відображення бази оподаткування щодо кожного податку чи збору; неправильне застосування ставок податків і зборів, а також помилкові арифметичні розрахунки з нарахування податків; незаконне та необґрунтоване застосування пільг щодо податків і зборів; неповнота та несвоєчасність сплати платежів і зборів до бюджету; неправильно складені декларації, розрахунки за платежами до бюджету і своєчасність їх подачі до податкового органу; неправильне відображення розрахунків з бюджетом у системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності.

Запитання для самоперевірки

1. Яка мета аудиту фінансової звітності?

2. Який порядок подання та оприлюднення фінансової звітності?

3. Яка послідовність аудиту показників фінансової звітності?

4. Яким якісним характеристикам повинна відповідати фінансова звітність та підтвердження яких з них належить до компетенції аудитора?

5. За якими аспектами аудитор оцінює залишки на початок періоду?

6. Які основні вимоги до методики дослідження фінансової звітності?

7. Що є рівнями впевненості аудиту і супутніх послуг?

8. Які причини виникнення помилок у фінансових звітах?

9. Назвіть основні елементи програм аудиту за окремими напрямами перевірки фінансової звітності.

10. Які методи економічного і фінансового аналізу застосовуються в аудиті?

11. Що є інформаційною базою аудиту облікової політики підприємства?

12. Яку інформацію може одержати аудитор, аналізуючи облікову політику підприємства?

13. Які формулювання використовує аудитор для висловлення думки щодо фінансової звітності клієнта?

14. У чому полягає особливість методики різних компонентів таформ звітності, що застосовуються в ході аудиту?

15. Чим зумовлена необхідність проведення інвентаризації в ході аудиту та присутність при її проведенні аудитора?

16. За якими параметрами здійснюється економічний і фінансовий аналіз при перевірці фінансової звітності?