1.4. Класифікація аудиту

Для отримання всебічної характеристики сутності аудиторської діяльності важливе значення має науково обґрунтована класифікація аудиту, яка дає можливість зрозуміти роль аудиту, його завдання і функції, повніше використовувати результати аудиту у господарській практиці.

У філософському розумінні класифікація (від лат. - розряд, клас) - розчленування множини будь-яких об'єктів (елементів) на групи (підмножини). Класифікація широко застосовується в усіх науках, як один із основних засобів упорядкування і систематизації матеріалу, що досліджується. На сьогодні існує досить багато різноманітних підходів до класифікації аудиту. Це пояснюється застосуванням різних ознак та методів класифікації, що залишає великий простір для суб'єктивізму, перешкоджає застосуванню класифікації на практиці, не забезпечує достатньої повноти розробки методики проведення аудиту.

"В економічній літературі наводиться багато різних ознак класифікацій аудиту, що мають між собою незначні термінологічні відмінності. Ф.Ф. Бутинець за 27 підручниками, навчальними та практичними посібниками, статтями узагальнив ознаки, згідно з якими автори класифікують аудит. Результати дослідження показали, що для класифікації автори застосовують близько 47 ознак, за якими виділяють більше, ніж 73 види аудиту".

Будь-яка класифікація, що пропонується, повинна відповідати, як мінімум, двом постулатам (Постулат - це положення, яке приймається як істинне до того часу, доки не буде доведене інше. Постулати лежать в основі всіх наук і наукових дисциплін):

• перший - вона має бути теоретично обґрунтованою, тобто базуватись на науковій основі, легко засвоюватися великою кількістю аудиторів-практиків та використовуватися для підготовки фахівців;

• другий - застосування її на практиці повинно бути необхідністю.

Зупинимось на тих специфічних класифікаційних ознаках, які є найбільш характерними для аудиту:

Класифікація аудиту:

1. Відповідно до вимог:

• Обов'язковий

• Ініціативний.

2. За способом організації:

• Суцільний

• Вибірковий

• Комбінований

3. За способом обробки даних:

• Ручний

• Комп’ютеризований.

Аудит поділяється на обов'язковий та ініціативний відносно вимог законодавства. Під обов'язковим аудитом розуміється аудит, що проводиться аудиторською фірмою (аудитором) у випадках, прямо передбачених чинним законодавством. Наприклад, аудит діяльності комерційних банків, страхових компаній, підприємств, які оприлюднюють фінансову звітність тощо.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про аудиторську діяльність" на сьогодні випадками обов'язкового аудиту є:

• підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств,

• підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій,що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

• перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, дочірніх товариств та інших фінансових посередників;

Ініціативний аудит - це аудит, що надається аудиторською фірмою (аудитором) на замовлення господарюючого суб'єкта згідно з укладеним договором та узгодженою програмою. При цьому замовник має право ініціювати проведення аудиту в будь-який час і будь-якою фірмою.

За способом організації аудиту можна виділити суцільний, вибірковий і комбінований аудит.

При суцільному аудиті підтверджуються статті звітності на підставі всіх документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання, за весь період, що підлягає аудиту.

Вибірковий аудит передбачає підтвердження статей звітності на підставі певної частини документів, що відбираються за науково обґрунтованою схемою, за той чи інший період часу.

Комбінованим називають аудит, у ході якого одна частина статей звітності вивчається суцільно, а інша - вибірковим способом.

Запропонована класифікація не є раз і назавжди постійною. Подібне явище обумовлене розвитком наукового пізнання, поглибленням знань про аудиторську діяльність, прагненням виробити єдину методику проведення аудиту.

Податковий аудит - це аудиторська перевірка правильності й повноти обчислення та сплати податків, дотримання податкової політики.

Ціновий аудит - це перевірка обґрунтованості встановлення ціни на замовлення. Використовується в розвинутих країнах при перевірці обґрунтованості бюджетних асигнувань.

Управлінський аудит - це перевірка й удосконалення організації та управління підприємством, якісними сторонами виробничої діяльності, оцінка ефективності виробництва й фінансових вкладень тощо.

Аудит господарської діяльності — систематичний аналіз господарської діяльності підприємства, який здійснюється з певною метою. Цей вид аудиту має на меті оцінку ефективності управління, виявлення можливостей покращення діяльності; внесення рекомендацій стосовно покращення діяльності або подальших дій.

Спеціальний аудит - це перевірка конкретних аспектів діяльності суб'єкта господарювання, дотримання певних процедур, норм та правил. Здійснюється з метою підтвердження законності, добросовісності й ефективності діяльності керівників, правильності складання податкової звітності, використання спеціальних фондів тощо.

Первинний аудит здійснюється аудитором уперше для певного клієнта. Узгоджений аудит здійснюється аудитором повторно або регулярно для певного клієнта й ґрунтується на знанні специфіки клієнта, стану його системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Підтверджувальний аудит - перевірка й підтвердження достовірності бухгалтерських документів та звітності.

Системно орієнтований аудит - аудиторська експертиза на підставі аналізу системи внутрішнього контролю.

Аудит, що базується на ризику - концентрація аудиторської роботи на ділянках з більш високим можливим ризиком, що значно скорочує аудит на ділянках з низьким ризиком.

Аудит існує трьох типів: операційний аудит, аудит на відповідність та аудит фінансової звітності.

Операційний аудит - це перевірка певних процедур і методів функціонування системи господарювання з метою оцінки їх результативності та ефективності. Після закінчення операційного аудиту керівництву підприємства надаються рекомендації стосовно вдосконалення системи господарювання.

Аудит на відповідність здійснюється з метою визначення дотримання суб'єктом господарювання специфічних процедур і правил, які окреслені діючим законодавством або внутрішнім розпорядком.

Аудит фінансової звітності має на меті встановлення відповідності фінансової звітності з певними критеріями. До таких критеріїв належать загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку специфіка діяльності підприємства тощо.

Запитання для самоперевірки

1. Які причини появи аудиту?

2. Які обов'язки покладаються на аудиторів?

3. Яким видом діяльності є аудиторська діяльність?

4. Яка головна мета аудиту?

5. Хто є користувачами результатів аудиту?

6. Як поділяється аудит відповідно до вимог законодавства?

7. Що входить до завдань аудиту?

8. Які принципові відмінності між аудитом і ревізією?

9. Що є об'єктом і предметом аудиту?

10. Які існують види аудиту?

11. Які види господарюючих суб'єктів підлягають обов'язковому аудиту?

12. Яка економічна суть та об'єктивна необхідність аудиту в умовах ринку?