Одягати, надівати, надягати

“Чи є різниця у значенні дієслів одягати, надівати, надягати?”

Вони не зовсім тотожні, як то здається тим, хто каже: “одягни шапку”; “дівчина одягла намисто”. Одягати можна одежу: сорочку, штани, спідницю, костюм, плащ, пальто тощо. А шапку, окуляри, намисто, наручники, збрую на коня надівають. Тобто це дієслово передає зміст “приладжувати, прикріплювати щось на комусь, чомусь або до когось, чогось”.

Надягати на відміну від одягати вживається у прямому значенні – “натягувати одяг на когось, на щось”.

* * *

Приймати міри і вживати заходів

“Чи синонімічні вислови приймати міри і вживати заходів?”

У значенні “захід для досягнення, здійснення чогось” слово міра не використовується. Тож замість приймати міри треба вживати заходів. Також не в міру розвитку, а з розвитком, не в міру вдосконалення конструкції, а з удосконаленням конструкції.

* * *

Оскаржувати чи оспорювати?

Оскаржувати – офіційно подавати заяву у вищу інстанцію, протестуючи проти якогось рішення, чиїхось дій: оскаржувати вирок, оскаржувати своє звільнення з роботи.

До дієслова оспорювати в такому значенні останнім часом не вдаються.

* * *

Витікати і випливати

“У яких випадках є слушним слово витікати, а в яких – випливати?”

Витікати виступає тільки в буквальному, фізичному розумінні “литися звідкись”, “брати початок десь” (про річку, струмок, джерело тощо). “З тої хрещальниці витікає вода по ринві в дерев’яну купальню” (Михайло Коцюбинський), “З щілин березової кори з тихим шумом витікав пахучий сік – підставляй рот і пий” (Степан Чорнобривець). Випливати. Крім прямих значень, уживається переносно – бути висновком, логічним наслідком чогось попереднього. Отже, з погляду стилістичної норми дієслово витікає у фразі “З усього викладеного витікає, що студент мав рацію” недоречне. Замість нього слід поставити випливає: “З усього викладеного випливає, що студент мав рацію”.

* * *

Стежити чи слідкувати?

Стежити – багатозначне слово. Стежити за грою (за успіхами учнів, за розвитком подій, за повідомленнями, за собою, за підозрілою особою), стежити, щоб ніхто не відстав. У розмовному стилі в значенні “стежити” часом безпідставно використовують слово слідкувати. Воно виражає інше поняття – “йти слідом за кимсь, чимсь”. “Діти невідступно слідкували (тобто йшли) за мамою”.

* * *

Статися чи відбутися?

Статися – трапитися, мати місце. Сталася важлива подія, сталася трагедія, сталася затримка, сталася біда, з ним сталося щось дивне, стався переполох, хоч би не сталося голоду, що з тобою сталося? Дієслово відбутися в цьому значенні невживане або вживається зрідка. Отже, невдало: відбулася трагедія, відбулися глибокі зрушення, нічого не відбулося, раптом відбулося несподіване, що з вами відбулося?

***********************************

Урок 26

Радять лінгвісти

Як писати по-українському астрономічні назви?

Олександр Пономарів:

– Назви багатьох сузір’їв у нашій мові, як і в інших, являють собою кальки відповідних грецьких та латинських найменувань. Наприклад, Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця, Лебідь – це буквальний переклад гр. Мегалі Арктос, Мікра Арктос, Кюкнос, лат. Ursa Major, Ursa Minor, Cucnus. Поряд із цим чимало сузір’їв має суто українські народні назви: Велика Ведмедиця – Віз, Великий Віз; Мала Ведмедиця – Малий Віз, Пасіка. Оскільки давньогрецька й латинська мови пов’язані з античністю, тобто з далекою минувшиною, то за наявності кількох українських відповідників при перекладі найменувань перевагу віддавали найбільш архаїчному, з відтінком урочистості.

Скажімо, в українській мові є нейтральне слово дівчина і поетичне діва: “Де гнуться верби понад ставом, Там пройде дівчина моя” (Володимир Сосюра); “Панна Анеля, в білім капоті, як євангельська діва, сунеться тихо повз довгий стіл” (Михайло Коцюбинський). Поетичний варіант і став українським замінником грецької назви сузір’я Партенос – Діва (немає потреби міняти тепер Діву на Панну, як роблять окремі видання).

Наша мова має такий синонімічний ряд на позначення маляти корови: теля, бичок, телець. Перші два слова нейтральні зі стилістичного погляду, а третє застаріле. Воно вживається в текстах з урочистим забарвленням: “Чабани, Веніамінові внучата, Тельця отрокам принесли, Щоб їм дозволено співати У сінях царських” (Тарас Шевченко). Саме його обрано для відтворення грецької назви одного із зодіакальних сузір’їв Таврос – Телець. Корінь у нього той самий, що й у слова теля (а не тіло). Тож немає жодних підстав писати Тілець, до чого вдаються деякі газети, друкуючи гороскопи.

Ще одне сузір’я зодіаку звуть у нас то Ваги, то Терези. Як же правильніше? Позаяк українська мова розрізняє вага, ваги (без коромисла) і терези (з коромислом та шальками), то для перекладу грецької назви сузір’я Зігос більше підходить лексема Терези. Так рекомендують усі словники нашої мови. Використання слова Ваги, Вага як астрономічної назви пояснюється впливом польської мови (Waga), або являє собою нетворчий переклад російського Весы.

У засобах масової інформації вживають перекручену з погляду фонетичних та морфологічних норм української мови назву сузір’я Козеріг. Грецьке найменування Айгокерос складається з коренів слів айга (“коза”) та керас (“ріг”). Воно пов’язане з рогом кози Амальтеї, яка, за давньогрецькими переказами, вигодувала своїм молоком батька всіх богів та людей Зевса. Нормативна українська назва Козоріг. Використовуваний на сторінках преси варіант Козерог – не рівноцінний переклад з грецької, а непотрібне запозичення з російської мови.

Отже, правильні українські назви сузір’їв зодіаку такі:

Риби, Лев, Овен (род. відм. (наголос на Овна) останньому складі), Терези, Телець (а не Тілець!), Скорпіон, Близнята, Стрілець, Рак, Козоріг (род. відм. Козорога), Діва, Водолій.

* * *