Вакханальний і вакхічний

“Чи споріднені прикметники вакханальний і вакхічний?”

Вони збігаються у значенні “пов’язаний з вакханалією, святом на честь Вакха (Діоніса) – бога родючості, виноградарства та виноробства”; переносно “розгульний, безтямно веселий”. Вакханальні (вакхічні) ігри. Тільки вакхічний уживається в значенні “який стосується Вакха”. Вакхічна пісня.

* * *

Бюлетеня і бюлетня

“Чи є варіантами форми бюлетеня і бюлетня (родовий відмінок однини від іменника ІІ відміни бюлетень)?”

Іменники іншомовного походження з голосними е та о в кінцевому закритому складі не втрачають їх у непрямих відмінках (зокрема, й у родовому однини). У цьому відмінку бюлетень має форму бюлетеня. Форма бюлетня за нормативну в літературній мові вважатися не може. Так само брелок – брелока (а не брелка).

* * *

Тягнути чи тягти

“Яка форма дієслова в інфінітиві є літературною – тягнути чи тягти?”

У сучасній українській мові обидві вони вважаються нормативними і виступають паралельно. Особові форми цього дієслова для інфінітива – з суфіксом -ну й без нього: тягну, тягнеш, тягнемо тощо.

* * *

Весна дощова чи дощовита?

Дехто з мовців чітко не розрізняє функцій прикметників дощовий і дощовитий. Дощовий є відносним прикметником до іменника дощ, російський відповідник його – дождевой. Наприклад: “Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою” (Іван Нечуй-Левицький). Дощовитий (російський відповідник дождливый) означає “багатий на дощі”: “Літо цього року було дощовите” (Михайло Стельмах).

Закономірні словосполучення: дощові краплини, дощові хмари, дощові потоки, але дощовитий день, дощовитий рік, дощовита погода. Отже, й дощовита весна.

* * *

Дотеп і дотепність

“Чим відрізняються один від одного іменники дотеп і дотепність?”

Дотеп – 1. Кмітливий, влучний вислів із сатиричним або гумористичним відтінком. “Був веселий, і його дотепи полегшували настрій усім” (Натан Рибак). 2. Здатність оформляти думку у вигляді гострих чи смішних фраз. “Анна: – Справді, він не без дотепу, твій дон Жуан!” (Леся Українка).

Дотепність – 1. Витонченість думки. “Не бувши балакучим дуже, він для Орисі, щоб розважити дівчину, ставав зовсім іншою людиною; де та й дотепність та гумор бралися в нього” (Андрій Головко). 2. Виразність і точність у передаванні суті чогось. “Це була думка, геніальна своєю простотою й дотепністю” (Володимир Владко).

* * *

Неозначено-кількісні числівники

“Які бувають неозначено-кількісні числівники?”

До них належать: багато (небагато), мало (немало), чимало, кілька, декілька, кількадесять, кількадесятеро, кільканадцять, кільканадцятеро, стонадцять. Вони не виражають натурального ряду чисел і не створюють цілісної системи кількісних понять. Лексична семантика неозначеної кількості притаманна також займенниковим числівникам, до складу яких входять скільки, ніскільки, стільки, стільки-то, скільки-небудь, скількись. Неозначені та займенникові числівники сполучаються з іменниками, що позначають необчислювальні предмети й абстрактні поняття, наприклад: багато галасу, чимало роботи, мало добра, немало клопоту, стільки турбот, скільки-небудь терпіння. Поєднуючись з дієсловами, розглядувані лексеми набувають прислівникових функцій: багато працювати, чимало думати, мало відпочивати, небагато втратити.

Для називання неозначених кількостей вживаються слова безліч, тьма, сила, хмара, море, океан, маса тощо, використовувані в переносному значенні з супровідними експресивно-оцінними відтінками. Безліч квітів, тьма-тьмуща народу, море люду, сила-силенна відвідувачів, маса грошей.

***********************************