Урок 29

Відповідаємо на запитання читачів (XXI)

Тепліше чи потеплішало

“Як написати: в хаті стало тепліше чи потеплішало?”

Українська літературна мова засвідчує дієслова, що утворилися від вищого ступеня прикметників за допомогою інфінітивного суфікса -ти, а часом і префікса по-: глибокий – глибший – глибшати; веселий – веселіший – веселішати – повеселішати. Наприклад: “Після жнив поле неначе поширшало” (з газети), “Просто фізично відчуваю, як я змужнів і навіть порозумнішав” (Юрій Яновський).

Із цього випливає, що не обов’язково вдаватися до зворотів з дієсловами стати або зробитися та відповідним прикметником (прислівником) у вищому ступені порівняння, на зразок: стало холодніше, зробився мудрішим. Там, де тільки можна, слід користуватися формою дієслова, утвореного від вищого ступеня прислівника чи прикметника. Отже, краще вжити в хаті потеплішало, а не стало тепліше.

* * *

Домагатися, добиватися і досягати

“Чи тотожні дієслова домагатися, добиватися і досягати?”

Хоча ці лексеми мають чимало спільного, проте, розрізняючись відтінками в значенні, вони не можуть бути тотожними. Літературна норма з двох близьких за змістом слів – домагатися й добиватися – надає перевагу першому як стилістично нейтральному, однак, наголошують мовознавці, багато важить усталена сполучуваність. Порівняймо: домагатися прав, волі, домагатися поліпшення успішності учнів, але добиватися високих урожаїв, добиватися завершення будівництва.

Досягати активно сполучається з абстрактними словами, найменуваннями різноманітних понять типу культура (наука, галузь, торгівля) досягла певного розвитку. Воно характеризує також діяльність окремої особи (осіб): автор досягнув значної майстерності. Як правило, це дієслово виступає у формі доконаного виду, тобто вказує на завершений процес. І найчастіше поєднується з іменниками мета, результат або їхніми синонімами. Добиватися звичайно передбачає сполучення зі словами конкретної семантики. Приміром, досягти мети – добитися піднесення продуктивності праці. Окрім того, добитися підкреслює думку про потребу розв’язання якоїсь проблеми.

* * *

Приплюснутий і приплющений

“Яка різниця у вживанні слів приплюснутий і приплющений?”

Вони збігаються у значенні “що має форму чогось стиснутого з боків або здавленого згори”. Приплюснуте (приплющене) до землі село.

Тільки приплющений – прикритий повіками. Очі бувають приплющені, а не приплюснуті.

* * *

Працювати над собою

“Чи можна сказати: учень багато працює над собою?”

Сучасні українські словники зворот “працювати над собою” фіксують. Він настільки поширений, що вже перетворився на своєрідний штамп. Отож вважати його неправильним немає підстав, але, як і кожного з висловів-штампів, варто уникати.

У шкільній практиці, коли йдеться про інтелектуальну характеристику учнів, про їхні уподобання, краще писати конкретніше (адже вираз “працює над собою” все одно нічого не розкриває): “багато читає”, “захоплюється художньою літературою (спортом, історією, технікою, фізикою, біологією)”, “самостійно вивчає радіосправу”, “бере участь у роботі художньої самодіяльності”. Коли йдеться про дорослих, можна сказати, що людина “систематично підвищує свій культурний рівень, кваліфікацію” і т. ін.

* * *