Військовий – воєнний

Мають досить виразну значеннєву відмінність.

Військовий – який стосується війська, встановлений у ньому. Вживається зі словами: аеродром, аташе, бюджет, госпіталь (шпиталь), доктрина, дух, ешелон, квиток, кореспондент, кредит, лад, лазарет, лікар, льотчик, маневри, начальник, об’єкт, округ, оркестр, парад, порядок, призов, радник, рапорт, статут, автоінспекція, академія, база, виправка, влада, дисципліна, дорога, література, людина, могутність, організація, перевага, підготовка, присутність, присяга, сила, служба, справа, таємниця, техніка, форма, хитрість, частина, виробництво, відомство, замовлення, звання, керівництво, співробітництво, спорядження, судно, училище, заходи, кола, можливості, традиції і под. Як іменник уживається тільки військовий. Військовий пішов, став військовим.

Військово... Перший компонент складних слів, що відповідає прикметнику військовий. З наступною частиною пишеться через дефіс: військово-авіаційний, військово-адміністративний, військово-будівельний, військово-геодезичний, військово-господарський, військово-інженерний, військово-лікувальний, військово-морський, військово-навчальний, військово-окружний, військово-повітряний, військово-продовольчий, військово-ремонтний, військово-санітарний, військово-спортивний, військово-технічний, військово-топографічний, військово-хірургічний, військово-юридичний. Але: військовозобов’язаний, військовополонений, військовослужбовець.

Воєнний – який стосується війни, пов’язаний з нею. Вживається зі словами: закон, злочинець, конфлікт, напад, переворот, період, потенціал, психоз, режим, стан, час, авантюра, боротьба, загроза, інтервенція, підтримка, політика, проблема, провокація, ситуація, випробування, вторгнення, втручання, питання, приготування, становище, дії, події, зусилля, інтереси, плани тощо.

Допустиме паралельне вживання прикметників військовий і воєнний з такими словами: блок, союз, суд, трибунал, диктатура, допомога, історія, наука, промисловість, стратегія, тактика, теорія, мистецтво, витрати, потреби, умови, цілі. У складних словах: військово-історичний і воєнно-історичний, військово-політичний і воєнно-політичний, військово-польовий і воєнно-польовий тощо.

***********************************

Букви при цифрах

Якщо першу частину відчислівникового слова подають цифрами, то другу приєднують до неї через дефіс: 62-мільйонний, 18-поверховий, 90-відсотковий, 75-квартирний, 150-річчя. Букви долучають до цифр тільки на позначення порядкових числівників: 8-й, 14-ї, 15-го, 11-му, 30-х (наприклад, 8-й поверх, з 14-ї години, 15-го березня, на 11-му кілометрі, на початку 30-х років).

Якщо закінчення числівника має одну літеру, до цифри додають лише її: перша – 1-а, друга – 2-а, сьому – 7-у, третю – 3-ю.

До римських цифр букви не ставлять: І квартал, у ІІІ кварталі, з ХVIII сторіччя.

За кордон – закордон

В українській літературній мові цілком правомірними є вислови поїхав за кордон, побував за кордоном, повернувся з-за кордону і т. ін. У кожному з них треба подавати окремо прийменник за (або з-за) та іменник кордон.

Але іноді сумніви щодо написання таких зворотів виникають у зв’язку з тим, що існує також лексема закордон, яка утворилася злиттям цих двох слів і означає “іноземні держави, чужі краї”. “Про закордон я мріяв тільки в дитинстві. Тому відрядження за кордон, хоч і не на зовсім постійну роботу, мене дуже схвилювало і налякало” (Олександр Довженко), “Десять хвилин вони говорять про інститут, про знайомих, про закордон” (Вадим Собко).

Зарубіжжя – те саме, що закордон. Близьке зарубіжжя.

Від них походять прикметники закордонний, зарубіжний. Перший передає поняття “який стосується закордону; який міститься, живе, здійснюється, виготовляється або видається там; прибулий, привезений звідти; пов’язаний з виїздом за кордон тощо”. Міністерство закордонних справ, закордонні друзі, закордонні міста, закордонні видання, закордонні товари, закордонне відрядження, закордонний візит. Такий самий зміст виражає синонім зарубіжний, але йому останнім часом безпідставно надають у мовленні перевагу перед закордонний. Зарубіжні країни, зарубіжна культура, зарубіжна преса, зарубіжні гості.