Видача – передача

Видача. Дія за значенням видавати, видати (що). Синонім – видавання. “З нового року, може, й зовсім припинять видачу жалування...” (Панас Мирний), “Видача на руки інструкцій – тільки під розписку” (з живих уст).

Передача – 1. Дія за значенням передавати, передати. Синонім – передавання. “Пиши на адресу Тарасову – на університет, студенту – для передачі” (Михайло Коцюбинський). “Грабовський – майстер тонкої передачі переживань людини” (з журналу). 2. Те, що призначене для передавання в лікарню або тюрму. 3. Те, що передають по радіо, телевізору.

Довелося – випало

Форма минулого часу доконаного виду дієслова доводитися – довелося – вживається в кількох значеннях. Зокрема вказує, що дія, виражена пов’язаним з ним дієсловом, сталася не з бажання того, хто її реалізує, а зумовлена якимись обставинами (наказом, побажанням іншої особи, примусом; ситуацією, яка спричинила до цього, тощо). “І все-таки фільм я встиг здати, хоч і довелося в останній час просидіти, не відходячи від монтажного стола, без сну, вісімдесят п’ять годин підряд” (Олександр Довженко).

Крім того, довелося передає значення “мав нагоду”, “траплялося”, “пощастило”, “випало”. “Якось Шурі довелося вперше побачити легендарні “катюші” (Олесь Гончар), “Ласточкін не був моряком, і плавати за своє життя йому довелось лише на катерах” (Юрій Смолич). З наведених речень зрозуміло, який саме зміст вкладається в слово довелося. Але бувають випадки, коли з контексту, як зазначала літературний стиліст Євгенія Чак, не можна цього встановити. Наприклад: “Ви знали лікарку Дорошенко? – Так, мені не раз довелося бувати в неї на прийомі”. Що бажав висловити цією фразою співрозмовник, відповідаючи на запитання: в якому значенні вжив слово довелося (чи то надзвичайно серйозна хвороба змусила його свого часу звернутися до згаданої лікарки; чи хотів сказати, що вважає за щастя дістати консультацію кваліфікованого фахівця)? У такому разі дієслово довелося краще замінити одним із синонімів, що відповідають контекстові: мав нагоду, траплялося, пощастило, випало, припало. “Колосовському випало зайти до кабінету одним з останніх” (Олесь Гончар).

Дотичний до...

Цей прикметник і в прямому, і в переносному розумінні сполучається з родовим відмінком іменників та прийменником до. Дотичний до поверхні; “Чи в словах його було й до мене щось дотичне” (Павло Тичина). Тож не варто порушувати усталені синтаксичні зв’язки прикметника, як це часом трапляється. Приміром, “Ранні вірші Самійленка мають також немало дотичного з творами та літературними інтересами Олександрова”, треба: немало дотичного до творів та літературних інтересів Олександрова.

***********************************

Особа – особистість

Часом цих іменників не розрізняють і пишуть: “Особа автора виявляється в доборі теми і в характерних, тільки йому властивих образах”, – або кажуть: “Ви наговорили мені багато образливого, прошу без особистостей!” Слово особа, наголошував Борис Антоненко-Давидович, означає одну людину, індивід: “Він сам, своєю кругленькою особою, стояв, зігнувшись над пательнею” (Михайло Коцюбинський). Коли ж мовиться про багатьох людей, ця лексема в множині заміняє кілька інших слів – чоловік, душ: “На нараду прийшло чимало осіб, але тих, кого хотіли бачити, й не було” (з живих уст). Буває, воно править за відповідник до російського личность, наприклад, у фразі: “Що за підозріла особа ?”

Слово особистість означає індивідуальність людини, сукупність її духовних і фізичних властивостей: “Авторську особистість не піддаватимеш остракізму, виганяючи її з вірша, де вона в ньому існує на правах ліричного героя” (Євген Гуцало).

Тим-то й у першому реченні треба було написати: “Особистість автора виявляється...”, а в другому сказати: “Прошу без особистих образ!”

Прописаний – прописний

Прописаний – дієприкметник від прописати. Прописаний у родичів.

Прописний – 1. Який відповідає зразкам каліграфічного письма. Прописні літери. 2. Банальний, заяложений.

Прописна істина. “Прописні допотопні думки” (Василь Симоненко).

Прикрість – прикрощі

Розрізняються значенням.

Прикрість – те, що викликає негативні емоції; неприємність. Зробити прикрість. Не знати прикростей. Прикрощі – 1. Неприємні події, лихі пригоди, невдачі, злигодні. “Може, й прикрощі нам даються для того, щоб повніше відчути радість буття” (з журналу).

2. Почуття незадоволення, досада. Прикрощі невдачі.

Постава – поставка

Передають різний зміст.

Постава – звичне положення тіла, манера триматися. Постава голови.

Поставка – постачання чогось на певних умовах. Поставка картоплі та інших овочів.

Подвижник – сподвижник

Семантично відмінні іменники.

Подвижник – людина, яка здатна на подвиг, самопожертву для досягнення високої мети; самовідданий трудівник. Подвижник науки.

Сподвижник – чийсь соратник у якійсь надзвичайно важливій справі. Сподвижник по визвольній боротьбі.

Непритомніти – опритомніти

Непритомніти – зомліти. “Довго в касарні Леся мордували. Непритомнів, падав – то тягли назад” (Любов Забашта); “Валентинові Модестовичу здалося, що Ганна знепритомніла” (Юрій Шовкопляс). Опритомніти – повернутися зі стану непритомності, забуття; набути знову здатності мислити, діяти (після сильного переживання, розгубленості тощо). “Опритомнів він тільки надвечір, але підвестися не міг” (Анатолій Шиян); “Поранений Богун опритомнів” (Яків Качура).

Чомусь часто забувають ці дієслова, заміняючи їх маловживаними зворотами втрачати свідомість, повертатися до свідомості.