Стосилий і стосильний – взаємозамінні чи ні?

Вони не взаємозамінні, бо семантично відмінні.

Стосилий. Так кажуть про того, хто має нездоланну силу. “Шуми, лісе, шуми... Я вслухаюсь у шум твій стосилий” (Любов Забашта).

Стосильний. Потужністю сто кінських сил. Стосильний двигун.

* * *

Персона грата і персона нон грата

“Яка різниця між сталими зворотами персона грата і персона нон грата?”

Персона грата – особа, що її кандидатура на дипломатичного представника не викликає заперечень уряду країни, в якій її мають акредитувати; переносно – той, до кого ставляться прихильно.

Персона нон грата – особа, що її кандидатура як дипломатичного представника викликає заперечення уряду держави перебування; переносно – той, до кого ставляться неприхильно.

* * *

Привілеїв чи привілей?

Цей іменник (однина привілей, чоловічий рід) у родовому відмінку множини закінчується на -їв: привілеїв, як і подібні слова чоловічого роду в множині: музеї – музеїв, ювілеї – ювілеїв. Не слід плутати з іменниками жіночого роду: алеї – алей, лілеї – лілей. Пор.: не маю жодних привілеїв; позбавити депутатських привілеїв. “Одержувати задоволення чи мати насолоду?”

Зворот одержувати задоволення – це механічний переклад російського словосполучення получать удовольствие. Якщо в мові північного сусіда такий вислів “працює”, то його копія в нас – мертве утворення. Літературні джерела реєструють ужиток питомого відповідника мати насолоду, який сповна передає зміст ідіоми получать удовольствие. “Я мав велику насолоду, милуючись витвором скульптора” (зі спогаду).

* * *

Співзвучний поглядам чи співзвучний з поглядами

Зі словом співзвучний виступають дві залежні від нього форми іменників, які конкурують між собою: безприйменниковий давальний відмінок і орудний відмінок з прийменником з. “У цій суперечці, звичайно, було багато наївного, але було в ній і щось приємне, співзвучне її почуттям” (Яків Баш), співзвучний часові, співзвучний почуттям, співзвучний настроям; “Причини і наслідки, описані в романі, співзвучні з тими причинами, які привели до чорнобильської трагедії” (з журналу), співзвучний з часом, співзвучний з поглядами, співзвучний з настроями. Помітно, що цей прикметник поєднується з безприйменниковим давальним відмінком частіше, ніж із прийменниково-відмінковою формою.

* * *

Перевага над чи перед ким, чим?

Правильні обидва варіанти. При слові перевага, особливо коли воно стоїть у множині, усталився орудний відмінок іменників з прийменником перед. Наприклад: “Переваги нового методу перед традиційним були очевидні” (з газети). Значно рідше лексема перевага (зазвичай, у формі однини) сполучається з орудним відмінком іменників та прийменником над. “Перевага глибокої оранки над мілкою” (з газети).

* * *

Вітрило чи парус

“Як правильно зветься українською мовою прикріплене на щоглі полотнище, за допомогою якого вітер рухає судно – вітрило чи парус?”

Перекладаючи російський іменник парус, сучасні словники на перше місце ставлять вітрило з усіма його похідними; вислів на всіх парусах основним відповідником тут має під усіма вітрилами. Словник за редакцією Бориса Грінченка лексему парус фіксує тільки в розумінні “промінь”. Усе це дає підстави рекомендувати мовцям активніше вживати вітрило та його словотворче гніздо: вітрильце (пестлива форма); вітрильник (судно з вітрилами); вітрильний (спорт); вітрильна (регата); вітрильність. А парус, парусник тощо практикувати лише зрідка, використовуючи як синоніми.

* * *