Вимагати – потребувати

Перше з цих слів означає “категорично ставити перед кимось якусь вимогу”. Наприклад: “Понад сто козаків з куреня отамана Лубенка, озброєні, вимагають звільнити сотника Горобця” (Олександр Корнійчук). Застосовується воно і переносно, персоніфікуючи речі, явища, поняття. Тоді може керувати інфінітивом, віддієслівним іменником (вимагають – чого? – звільнити, звільнення) або вживається зі сполучником щоб та дієсловом в особовій чи безособовій формі (щоб звільнив, щоб звільнили, щоб було звільнено).

Вимагати – це і змушувати робити саме так; зумовлювати щось; очікувати вияву якихось якостей (від кого? чого?). “Шкода й віддати такого скакуна, але що ж робити, коли того вимагають обставини...” (Олесь Донченко).

Потребувати – відчувати нестачу чогось, необхідність у кому-, чому-небудь, певних умов для розвитку, здійснення тощо. Потребувати вивчення, потребувати зусиль, потребувати коштів, потребувати спокою, потребувати втручання, потребувати уваги.

Замість цього дієслова іноді неправильно вживають вимагати. Така заміна спотворює зміст. Порівняймо: “Практикант не вимагав допомоги” і “Практикант не потребував допомоги”. У першій фразі наголошується, що практикант не звертався по допомогу, не наполягав на тому, аби її подали. У другій – зазначається: він не мав будь-якої потреби в допомозі. Як бачимо, думки різні.

Буває також, що в контексті замість дієслова в доконаному виді використовують слово потребувати (з наголосом на е), якого в українській мові не існує. У цьому разі треба вдаватися до лексеми зажадати. Знову порівняймо: “Затриманий вимагав адвоката” – недоконаний вид; “Затриманий зажадав адвоката” – доконаний вид.

Заживати – гоїтися

Дієсловом заживати часом послуговуються не з його значенням: “Фронтові батькові рани довго заживали” (з газети). Але українська класична література та народне мовлення надавали цьому слову іншого змісту: “Зажила вона собі слави доброї панночки” (Ганна Барвінок), “Йшов на село я не грошей зажити, А щоб і Богові й людям служити” (Яків Щоголів). Коли мовиться про рани та виразки, тоді треба ставити дієслова гоїтися, загоюватися: “В Натусі серце ще трохи нило, як ниє болячка, котра вже гоїться” (Іван Нечуй-Левицький), “Загоїться, поки весілля скоїться” (Матвій Номис).

Продовжений – подовжений

Збігаються в усіх значеннях. Тільки в розумінні “збільшений у часі проти звичайно регламентованого” використовується слово подовжений: група подовженого (а не продовженого) дня, подовжений кіносеанс і т. ін.

***********************************

Літера – буква

Ці іменники вживаються паралельно, але сполучаються з іншими словами по-різному. Людина з великої літери (а не букви). Тільки буква входить до сталих сполучень: від букви до букви (від початку до кінця), буква закону, дотримуватися букви (а не літери) інструкції, дух і буква кінцевого акту переговорів.

Напів... – пів... – полу...

Напів... Цей компонент складного слова означає “частково, не зовсім, не до кінця, не повністю”; утворені з ним лексеми мають зміст “наполовину з чимось іншим, з домішкою, з елементами чогось”. Напівбезробітний, напіврідкий, напівзруйнований, напівдержава, напівколонія, напівфабрикат. Однак слід мати на увазі, що надмір утворень з напів... надзвичайно уодноманітнює, примітивізує мову. І тому їх варто варіювати з іншими синонімами: у напівтемряві лісу – в сутінках лісу, напіввідчинені двері – прочинені двері, напівзаплющити очі – приплющити очі.

Пів... З цим складником утворюються слова, які означають половину того, що виражено другим компонентом; пишеться разом: півбіди, піввідерний, півжиття, півкуля, півлітра, півметровий, півмільйонний, півмісяця, піваркуша, півострів (з власними назвами через дефіс: пів-Європи, пів-Києва). До речі, про півострів. Найменування, які виступають у ролі граматичної прикладки до нього і виражаються відмінюваним іменником, звичайно не узгоджуються у відмінку з означуваним словом: на півострові Таймир, біля півострова Лабрадор. Узгодження буває в широковідомих найменуваннях, які часто подаються без родової назви (тобто без слова півострів): на півострові Алясці (на Алясці), з півострова Камчатки (з Камчатки). Невідмінювані найменування півостровів – чоловічого роду: екваторіальний Сомалі.

У значенні “напів...” пів... виступає в словах: півбак, півбаркас, піввірш, піввісь, півголосний, півзахисник, півзахід, півпальто, півфінал. Як самостійне пів... уживається в синтаксичних конструкціях типу о пів на восьму.

Полу... Цей компонент (нині непродуктивний) використовується в значеннях “напів...” і “пів...” лише в деяких утвореннях: полудень, полудрабок, полукіпок, полумисок, полустанок тощо.

***********************************