Тема 2. Форми організації навчання учнів правознавству

Одним з ефективних засобів позакласної роботи є участь учнів у роботі відділень Малої академії наук. Учні готують наукові ро­боти з їх подальшим захистом. Тематика робіт щорічно пропонуєть­ся територіальними відділеннями МАН, однак цей перелік не є ви­черпним, оскільки кожен учень може запропонувати власну тему, яка цікавить саме його. Важливо забезпечити науково-педагогіч­ний супровід учнівських робіт на всіх етапах роботи: обрання теми (при цьому слід врахувати можливість доступу до відповідної літе­ратури, одержання консультацій від науковців або практиків тощо), написання роботи, її рецензування, підготовки до захисту та розв'я­зання контрольних тестових завдань, що є складовою конкурсу ро­біт МАН. При написанні робіт необхідно враховувати вимоги щодо їх оформлення (обсяг роботи, наявність наукового апарату — поси­лань, бібліографії відповідно до «Вимог написання, оформлення і подання науково-дослідних робіт на Всеукраїнський конкурс-захист»).

Значного поширення в школах України набуло проведення пра­вових лекторіїв, до яких залучаються народні депутати України, депутати органів місцевого самоврядування, науковці, юристи-прак-тики. Важливою умовою успіху таких лекторіїв є системність їх роботи, врахування специфіки аудиторії, вікових особливостей уч­нів, ретельний підбір гостей. Бажано не обмежуватися лише читан­ням лекцій, а й давати можливість учням поставити запитання лекторові, висловити власну думку. Запрошуючи лектора, необ­хідно завчасно узгодити склад аудиторії (її вік, рівень підготовки тощо) та тему виступу, визначити регламент.

'і Зустрічі з юристами можуть відбуватися не лише в школі, а й під час екскурсії до органів правосуддя, міліції тощо. Проте таку екс­курсію слід ретельно готувати, щоб вона виявилася максимально корисною для учнів, а, з іншого боку, не створювала проблем для нормальної діяльності відповідних органів. Зокрема можна запро­понувати поділити клас на невеликі групи школярів, які відвідають різні юридичні установи, а потім обміняються враженнями на своє­рідній мікроконференції. Не слід приводити на судові процеси у ма­совому порядку учнів молодших класів, а ось відвідування групою '(до 5 осіб) старшокласників-відмінників судового засідання, на яко-І*у, скажімо, розглядається справа їхніх однолітків, може вияви-, «ися дуже корисним.

33

Ж

Гуз А.М. Методика викладання правознавства в школі

Якщо поблизу школи є вищий юридичний навчальний заклад, бажано налагодити з ним постійні творчі зв'язки. Йдеться не лише про відвідування «днів відкритих дверей», а й про періодичні, не-заформалізовані зустрічі школярів, студентів (бажано, з числа ви­пускників школи) і викладачів-правознавців.

Але найбільш ефективними є заходи, в яких можуть брати ак­тивну участь самі діти. Це юридичні турніри, вікторини, брейн-ринги, дебати тощо. Можливе використання найрізноманітніших форм активізації учнів у позакласній роботі. При використанні відо­мих із телевізійних передач форм не слід бездумно наслідувати їх зовнішню форму, структуру. Запозичивши ідею, важливо адапту­вати її до наявних умов та можливостей. Найпростішою формою правової позакласної роботи є вікторини. У них можуть брати участь учні різних класів (від молодших - до випускних) відповідно до віку та рівня умінь складати запитання. Важливо забезпечити кваліфіковане та об'єктивне суддівство, рівні можливості для учас­ників вікторини. Форми їх проведення можуть бути різні. Це й усна вікторина з активною участю всіх бажаючих школярів, і проведен­ня вікторини шляхом вивішування газети із завданнями та резуль­татами відповідей упродовж певного проміжку часу. Читацькі кон­ференції та диспути теж відіграють важливу роль у вивченні курсу.

Правову освіту та виховання не слід обмежувати роботою лише з учнями старших класів. Ця активність має розпочинатися вже у молодшій школі. І до проведення цієї роботи бажано залучати стар­ших школярів. Так, учні 9-11 класів можуть проводити в молод­ших класах ігрові заняття з вивчення прав людини та дитини. При цьому можна використати елементи лялькового театру, звертання до відомих дітям казок (запропонувати, наприклад, з'ясувати, які права казкових героїв порушені і як їх можна поновити та захис­тити). Так само старші учні можуть стати організаторами конкурсів малюнків та інших творчих робіт («Мої права», «Я і закон» тощо).

Позакласна робота з правознавства має проводитися у тісному зв'язку з організацією роботи шкільного самоврядування. Так, у складі шкільних учнівських рад можуть бути створені спеціальні юридичні (правові) комісії, завданням яких є надання юридичної допомоги учням, зокрема консультацій щодо стосунків з батьками, однолітками, відносин з державними органами. Зрозуміло, що ство-

34

■А