Тема 11. Кабинет правознавства у сучасній школі

Із технічних засобів навчання в кабінеті педагогові варто мати: діапроектор, фільмоскоп, телевізор, магнітофон.

Для кабінету правознавства найбільш зручними є секційні меб­лі, де можна розмістити технічні засоби навчання, правову бібліо­теку, розробки уроків, факультативних занять, інші необхідні мате­ріали.

Багато дискусій триває з приводу настінних стендів в кабінеті правознавства. На нашу думку, на таких стендах повинні бути роз­міщені портрети видатних юристів, друковані тексти з Конституції України, окремих галузей законодавства, новинки правової науки.

Однак укомплектованість кабінету навчальними посібниками не перетворює його на лабораторію. Цим забезпечується лише нормаль­не функціонування навчального процесу. Тільки творчий пошук вчителя робить кабінет правознавства дійсно лабораторією право­вих знань. Складовою кожного кабінету правознавства є його біб­ліотека (див. окремий розділ. - Авт.).

У кабінеті правознавства можна зберігати й використовувати в процесі навчання різноманітні тематичні репродукції, творчі роботи учнів, фотографії зустрічей учнів із відомими діячами юридичної науки, правових екскурсій учнів у відомі в Україні історико-правові центри. Звичайно, кожне нове покоління школярів-дев'ятиклас-ників може використовувати їх у навчальному процесі.

Завдання для індивідуальної роботи

1. Охарактеризуйте місце та роль шкільного кабінету з право­знавства у навчанні, вихованні та розвитку учнів.

2. Визначте роль обладнання кабінету правознавства та особливості роботи з ним.

3. Яким чином здійснюється організація навчального процесу з правознавства в умовах кабінету?

Тема 12

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА БАЗА ВЧИТЕЛЯ

ПРАВОЗНАВСТВА

Особистісність та професійна компетентність вчителя

правознавства. Викладання правознавства в сучасній

школі як багатогранна творча діяльність учителя.

Характеристика навчально-методичної літератури

вчителя правознавства та робота з нею

Вчителя часто порівнюють з актором. Порівняння це дійсно вип­равдане, але з тією відмінністю, що вчитель має справу з постійною аудиторією (класом) і не тільки впливає на неї, а й взаємодіє, утво­рюючи з нею єдине ціле. В актора багато ролей, у вчителя - тільки одна, але програється вона в різних ситуаціях і тому є багатогран­ною. До того ж учитель є і декоратором, і спеціалістом з технічних засобів. Спільним у діяльності вчителя й актора є ґрунтовна під­готовка, від якої залежить успіх. Порівнюючи вчителя з актором, слід зазначити, що останній має змогу проводити репетиції своїх виступів, а в учителя таких репетицій немає. Його єдина репетиція - підготовка, помножена на досвід.

У наш час, коли потік правової інформації, нормативно-право­вих актів різко і швидко зростає та змінюється, вчителю неможливо обійтися без самовдосконалення і самостійного поповнення здобу­тих знань. Для учителя це має особливе значення, бо неможливо навчити більшому, ніж знаєш і вмієш сам.

Як показує досвід, існує два шляхи підвищення професійного рівня вчителя: самоосвіта та підвищення кваліфікації. Форми само-

150