Тема 3. Методи навчання

Не завжди вчитель ставить проблему на початку. Він може се­рією питань вести за собою учнів і привести до вирішення проблеми, сформульованої наприкінці бесіди.

Евристичний метод може бути реалізований у різних формах. Так, поставивши або сформулювавши завдання й натрапивши на труднощі учнів, учитель ставить запитання в більш простій формі або дає аналогічне, але полегшене завдання. В іншому випадку він ділить завдання на 2-3 підзавдання, вирішивши, які учні перехо­дять до основного. У третьому випадку вчитель додає до завдання додаткові дані, зменшуючи поле пошуку.

Найбільш виразною формою цього методу є евристична бесіда. Суть евристичної бесіди полягає в тому, що для пошуку рішення певної проблеми вчитель вибудовує серію взаємозалежних і таких, які випливають одне з одного, запитань. Усі або більшість запи­тань - це невеликі підпроблеми, вирішення яких веде до розв'я­зання основного питання. Іноді потрібні паралельні ряди питань, на якомусь етапі схожі одне з одним. Бесіда може складатися із суціль­ного ланцюга питань, а може сполучити цей ланцюг з паралельною низкою питань, якщо треба згадати додатковий матеріал і вирі­шити на його основі невелику проблему, щоб отриману інформацію зв'язати з основним ланцюгом. Учитель формулює проблему або пропонує проблемне завдання, а потім розбиває їх на підпроблеми й кроки (не всі питання мають проблемний характер, деякі вима­гають знання, уже відомого для наступного кроку).

Слід наголосити, що характеристика методів на основі джерел знань не наштовхує на необхідність аналізу кожного способу зас­воєння, кожного виду пізнавальної діяльності як особливого яви­ща. Визнання дослідницького методу навчання як самостійного спри­чиняє необхідність з'ясування великої кількості інших питань, що не виникають на основі традиційних методів, наприклад, питання про систему проблемних завдань. Увага до методів навчання тільки з позицій їх засобів і форм не спонукала методистів до систематич­ного й досконалого вивчення характеру й закономірностей орга­нізації різнотипної пізнавальної діяльності - серцевини навчаль­ного процесу.

Такі дидактичні методи навчання можна використовувати і при викладанні курсу правознавства. Методика може їх деталізувати,

45

Гуз А.М. Методика викладання правознавства в школі

розчленовувати, по-різному сполучати їх елементи, втілювати кож­ний метод або їх сполучення у різних прийомах, але в усіх випад­ках вони вкладуться в описані вище п'ять методів. Легко помітити, що всі відомі й звичні для нас методи навчання основам правознав­ству не виходять за межі перерахованих. Так, розповідь, пояснення, лекція можуть бути інформативними - тоді це пояснювально-ілюс­тративний метод. Але вони можуть мати одночасно і проблемний характер - тоді мова піде про проблемний виклад. Бесіда може скла­датися з питань, що вимагають тільки запам'ятовування і відтво­рення знань. У цьому випадку вона буде репродуктивною. Є бесіди евристичні.

Картина може бути використана для інформації, для постанов­ки питань на відтворення і для формулювання проблем. Це будуть різні методи при тому самому наочному матеріалі. Документ може бути використаний для ілюстрації й поповнення інформації (пояс­нювально-ілюстративний метод), а також може слугувати предметом вправ, спрямованих на відтворення інформації (репродуктивний метод). Якщо ж студентам пропонують за документом самостійно зробити невеликий пошук - це дослідницький метод, а якщо за до­помогою викладача - евристичний.

Таким чином, звичні методи виступають або у формі реалізації методу (розповідь, лекція, бесіда), або як засіб (текст, наочність). Якщо зберігати звичні найменування методів, то, як показує ба­гаторічна практика, у реальному процесі навчання не спостерігаєть­ся проблемний виклад, відсутні евристичні бесіди, дослідницький метод теж застосовується не часто. Це не означає, що розповідь, бе­сіда, робота з підручником випадають із методичного арсеналу. Нав­паки, ними необхідно вміти користуватися. Але разом із тим треба усвідомлювати їхню роль у навчанні, співвідносити з іншими мето­дами, що можливо тільки на основі дидактичного аналізу процесу навчання в цілому.

Прийомів навчання, з яких складаються методи, - безліч, і ко­жен педагог обирає свої, але всі вони належать до одного або декіль­кох з описаних вище методів.

Викладена система дидактичних методів дає вчителю можли­вість витлумачити, осмислити кожен свій конкретний прийом або їх сполучення в цілісній методиці. Разом із тим вони ставлять за

46