Тема 8. Урок правознавства у сучасній школі

ням діяльності вчителя та учнів. Учитель протягом 30-35 хвилин подає новий матеріал, виступаючи як джерело інформації і засто­совуючи методи лекції, розповіді, бесіди, показу тощо. Меншою мі­рою (10 хв.) він організовує діяльність учнів на репродуктивному і частково пошуковому рівнях та активізує цілеспрямоване сприй­няття пізнавальної інформації при розгляді законодавчих актів Ук­раїни. Діяльність учнів на уроці детермінована роботою вчителя і включає елементи колективної бесіди (що активізує не всіх шко­лярів), елементи нотування у зошити тощо. А тривалість самостій­ної роботи учнів обмежена кількома хвилинами, оскільки основну частину уроку займає усний виклад інформації.

З метою розвитку пізнавальної самостійності учнів, закріплення у них умінь та навичок роботи з різними джерелами окремі уроки з вивчення нового матеріалу курсу правознавства варто проводити як уроки лабораторного типу (практикуми). На уроках цього типу під керівництвом учителя йде колективна та індивідуальна робота учнів над текстами нормативних актів, підручниками, довідковою літературою. Результати індивідуальної роботи обговорюються ко­лективно (іноді складаються спільний план, конспект, таблиця, що відбивають зведений варіант підсумків виконаної роботи). Слід зауважити, що, плануючи лабораторний урок, учитель має врахо­вувати змістовну доступність джерел, якими користується учень, та вміння, застосовані під час самостійної роботи.

На початку уроку вчитель оголошує тему і план, характеризує джерела, з якими працюватимуть учні, дає точний і якісний інс­труктаж щодо змісту завдання, яке має бути виконане протягом уро­ку або певного часу. Усвідомивши суть завдання, учні визначають шляхи його виконання і протягом 25-35 хвилин самостійно пра­цюють з документами. Наприкінці заняття результати індивідуаль­ної роботи обговорюються, з-поміж робіт обираються найбільш вда­лі. Вчитель має оцінити роботу не лише з огляду на якість виконання, а й стосовно розкриття теми.

Уроки лабораторного типу - один із важливих шляхів реалізації пізнавального навчання. Протягом самостійної (індивідуальної) ро­боти щодо здобуття знань процес розвитку вмінь та навичок іде на­багато інтенсивніше, ніж на уроках-лекціях, де учні лише фрагментарно включаються в активну роботу. Під час проведення лабораторних

85

Гуз А.М. Методика викладання правознавства в школі

занять можлива індивідуальна допомога тим школярам, що не встигають.

Важливу роль в активізації пізнавальної діяльності учнів, на­бутті ними навичок постійного засвоєння знань відіграють уроки-семінари. Основна увага при їх підготовці зосереджується на попе­редній самостійній роботі учнів із вивчення нового матеріалу. Для уроків-семінарів характерні такі особливості: попереднє (за 2-3 тижні) оголошення вчителем теми і плану уроку, рекомендування джерел, їхня характеристика; самостійна домашня робота школя­рів над запропонованими джерелами, які розкривають зміст уроку за основними пунктами плану; поглиблене (іноді з елементами дос­лідження) розроблення учнями окремих питань за рекомендацією вчителя. Безпосередньо на семінарі відбувається обговорення під­готовлених виступів та відповідей на запитання, які ставляться в процесі заняття викладачем та учнями. Велику роль при цьому віді­грає вступне та заключне слово вчителя. Йому належить спрямо­вувати хід заняття, доповнювати виступи школярів, оцінювати їх за якістю виконання. Наприкінці заняття викладач у стислій формі підводить підсумки.

До уроків семінарського типу належить така форма нетрадицій­них занять, як урок-диспут. Обрана для нього тема має характе­ризуватися проблемністю та емоційним забарвленням. Як і при під­готовці до семінару, тема диспуту, орієнтовний перелік питань та список необхідної літератури оголошуються за 2-3 тижні. Учням надається можливість, спираючись на широке коло джерел, підго­туватися з будь-якого питання (за інтересами). У процесі підготов­ки та проведення диспуту учні усвідомлюють проблему та її основні аспекти, висловлюють свою точку зору, зіставляють її з міркуван­нями однокласників, порівнюють виступи, дають їм оцінку, узго­джують за допомогою вчителя трактування дискусійної проблеми. Цінність таких уроків полягає у можливості формування у кожного учня власного ставлення до питань, що обговорюються.

Головне дидактичне завдання всіх перерахованих типів уроків -засвоєння нового навчального матеріалу. Проте семінари та уроки лабораторного типу суттєво впливають на оптимізацію навчального процесу, їх підготовка та проведення посилює елементи самостійної діяльності учнів щодо здобуття знань з різних джерел, дає можли-

ве