Тема 12. Навчально-методична база вчителя

не вміє цього робити. Часто ходить по класу, відволікаючи учнів, або «завмирає» біля столу протягом цілого уроку. Виробити вміння тримати себе на уроці допоможуть постійні тренування. Хоча, не віддаючи перевагу зовнішнім атрибутам, зазначимо, що вирішальну роль відіграє передусім ерудиція вчителя, його особистість профе­сіонала.

Важливим елементом роботи кожного вчителя є формування навчально-методичної бази предмета. Не секрет, що її вчитель фор­мує починаючи зі студентської парти і протягом усього педагогіч­ного життя. В його навчально-методичну базу входять підручники з галузей права, сучасні підручники з правознавства та тексти най­важливіших конституційних і галузевих законодавчих актів. До­відники, словники, енциклопедії з правознавства теж мають стати необхідним елементом цієї бази. Наукова, навчально-методична лі­тература, фахові періодичні видання зміцнять навчально-методич­ну базу.

Вчитель повинен вміти накопичувати навчально-методичну ба­зу й раціонально її використовувати. Можемо висловити кілька методичних порад і до цього напряму роботи вчителя. З першого дня роботи в школі, вивчаючи програму з правознавства, слід ство­рити картотеку навчально-методичних видань з кожної теми курсу і наповнювати її постійно та безперервно виписками, друкованими виданнями. Варто до цієї картотеки включити виписки з педагогіч­ної та методичної літератури. Всі записи слід систематизувати і збе­рігати в тематичних папках, картотеку - в спеціальних ящиках чи в електронному вигляді на ПЕОМ.

Ще одним важливим елементом сходження до вчительського професіоналізму є формування архіву. До нього включають плани уроків, факультативних занять, розробки з позакласної роботи, методичні розробки уроків інших вчителів, матеріали педагогічних читань, окремі публікації. Матеріали архіву вчителя теж можна систематизувати за темами і зберігати в папках чи в електронному вигляді на ПЕОМ. Радимо зберігати матеріали навчально-методич­ної бази вчителя в класі, щоб у будь-який момент можна було ними скористатися у навчально-виховному процесі.

Безумовно, з метою вдосконалення та підвищення рівня своєї освіти вчитель правознавства повинен періодично підвищувати

153

Гуз А.М. Методика викладання правознавства в школі

свою кваліфікацію. Це можна робити організовано в школі, беручи участь в експерименті, або самостійно за індивідуальним планом. Важливу роль у цьому плані відіграють цільові стажування та курси в педагогічних ВНЗ України.

Спробуємо узагальнити та підсумувати, у чому полягає особистісна та професійна компетентність учителя правознавства. Спробуємо виз­начити орієнтири для молодого вчителя. Вчитель правознавства пови­нен вміти визначати мету кожного уроку, добирати форми та методи викладання предмета, навчальний матеріал, забезпечувати реалізацію поставленої мети. Він повинен вміти виділяти в підібраному матеріалі головне, необхідне для формування правових знань учнів, методично обробляти зміст навчального матеріалу відповідно до вікових і пізна­вальних можливостей школярів. Він повинен використовувати між-предметні зв'язки у викладанні правознавства, вміти складати план-конспект уроку, володіти педагогічною майстерністю проведення уроків, формувати навчально-пізнавальні завдання, створювати на уроках проблемні ситуації, активно використовувати ТЗН. Крім того, аналізу­вати, коментувати й оцінювати знання учнів, уміти організовувати перевірку знань учнів відповідно до сучасних вимог, підготувати шко­лярів до заліків та іспитів.

Учитель повинен навчити школярів працювати з правовими дже­релами, нормативно-правовими актами, енциклопедичними та до­відковими виданнями. З метою самостійного оволодіння знаннями слід учити школярів виконувати різні завдання, вести записи в зо­шитах, складати плани, тези, конспекти відповідей, організовува­ти та якісно виконувати домашню роботу, вчити школярів рецен­зувати, аналізувати й оцінювати відповіді товаришів, виступати з доповідями, рефератами, вміти брати участь на науковому підґрун­ті в дискусіях при їх обговоренні й відстоювати правоту своїх думок переконливо й доказово.

Вчитель правознавства повинен уміти розвивати в учнів загаль-нонавчальні навички та вміння. Крім того, планувати й організо­вувати роботу факультативного курсу, проводити на належному рівні лекційні та семінарські заняття, практикуми, теоретичні та науково-практичні конференції, екскурсії тощо.

Керувати роботою правового гуртка, наукового товариства, вчи­ти школярів веденню правової профілактичної та консультативної

154