Тема 1. Структура курсу «Методика викладання правознавства в школі»

передбачено також знайомство з міжнародними стандартами прав людини. Загалом ця частина курсу має забезпечити своєрідне тео­ретичне підґрунтя для формування в учнів активної правозахисної позиції. Вивчаючи обов'язки громадян України, основну увагу про­понується звернути на загальний військовий обов'язок, першоос­нови правових знань.

Далі вивчатимуться конституційні засади державного ладу Ук­раїни, інститути безпосередньої та представницької демократії, тоб­то дається загальна характеристика нашої держави, здійснення на­родовладдя шляхом референдуму, виборів, структура, функції, форми діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади. Особ­лива увага приділяється підготовці молоді до участі у виборах і ре­ферендумах.

І, нарешті, в останній частині курсу розглядаються окремі поло­ження галузевих юридичних дисциплін, зокрема цивільного, зе­мельного, трудового, сімейного, адміністративного і кримінального права.

Учитель повинен творчо підходити до запропонованого матеріа­лу та його розподілу, враховуючи особливості конкретного класу, учнівського колективу. Він може об'єднати вивчення матеріалу з кількох тем, перерозподілити послідовність їх розгляду, запропо­нувати окремі питання для самостійного вивчення тощо. Водночас учитель має зважати на те, що в сучасних умовах правової рефор­ми, активної законотворчості необхідне постійне коригування нав­чального матеріалу з урахуванням новоприйнятих правових актів.

Під час вивчення курсу слід широко використовувати міжпред-метні зв'язки, насамперед з історією, а також з українською та все­світньою літературою тощо. Водночас матеріал, що вивчається в курсі правознавства, є підґрунтям для глибокого засвоєння мате­ріалу з новітньої історії України та зарубіжних країн, курсу «Лю­дина і суспільство», використовується при вивченні окремих тем з географії, допризовної підготовки юнаків тощо.

Викладаючи курс правознавства, вчителю необхідно застосову­вати різноманітні форми та методи роботи. Окрім традиційних уроків, едІЯ використовувати шкільну лекцію, ділові ігри, організовувати роботу з текстами нормативно-правових актів (Конституцією Ук­раїни, міжнародно-правовими актами, кодексами, іншими зако-

23

Гуз А.М. Методика викладання правознавства в школі

нами України). Для вироблення навичок аналізу життєвих ситуа­цій доцільно пропонувати учням юридичні задачі, обговорювати відомі з власного життєвого досвіду, з творів літератури та мистец­тва ситуації правового характеру. Слід звертатися до публікацій га­зет, матеріалів інших засобів масової інформації.

Вивчення правознавства та правове виховання учнів має продов­жуватись у позаурочний час. Цьому сприятимуть диспути, юри­дичні вечори, вікторини, конкурси, підготовка учнівських науко­вих робіт. Бажано організовувати зустрічі учнів з представниками різних юридичних професій - працівниками міліції та прокурату­ри, суддями, адвокатами, юрисконсультами, нотаріусами, а також депутатами представницьких органів різних рівнів.

Така робота сприятиме виконанню одного з найважливіших завдань курсу - підготовці учнів до життя, набуттю ними навичок ^ правомірної поведінки, пошуку шляхів вирішення життєвих ситуа­цій відповідно до норм права, виховання потреби зіставляти свою поведінку з вимогами законодавства Української держави.

У ході вивчення курсу учні мусять набути низку основних вмінь, зокрема:

- орієнтуватися в системі законодавства, користуватися дже-

релами права, під керівництвом учителя аналізувати зміст правових документів;

• володіти елементарною правовою термінологією;

• зв'язно і логічно викладати матеріал з морально-правових проб-

лем;

- використовувати правову літературу, складати тези, конспек-

ти, готувати короткі доповіді та виступати з ними, рецензу­вати, доповнювати відповіді інших учнів;

- брати участь в обговоренні, дискусії, аргументовано вислов-

лювати і відстоювати свою думку, робити висновки;

- застосовувати правові знання для пояснення фактів навколиш-

нього життя і вибору варіанта правомірної поведінки в різних

життєвих ситуаціях. Демократизація суспільних відносин сприяє підвищенню актив­ності особи як суб'єкта цих відносин, а тому вимагає глибокого ро­зуміння нею тих процесів, які відбуваються у суспільстві, зокрема їх сутності, особливостей організації, функціонування та керування ними. Особливої актуальності сьогодні набуло отримання знань про

24