Тема 7. Технічні засоби навчання

явища. Картини, показані в кадрі діафільму або діапозитива, кон­центрують увагу учнів, примушують осмислити побачене. Таким чином, спеціальний досвід набуває для них особистісного харак­теру, переживається, засвоюється ними.

Активізувати сприйняття матеріалу про правове становище лю­дини в суспільстві можуть кінофільми, телепередачі, в яких пов­нота політичних, соціально-економічних прав та свобод усіх членів суспільства розкривається через долі конкретних людей. Усвідом­лення того, що люди, про яких розповідає навчальний кінофільм (телепередача), реально існують у житті, визначає особливе сприй­няття школярами подій суспільного життя і дозволяє пропонувати їм конкретні завдання за матеріалами фільму.

Вивчення питань державного і суспільного устрою вимагає пе­редусім розкриття важливих понять і положень («держава», «авто­номія», «унітарна республіка», «Верховна Рада України» тощо). Для передачі знань учням із цих питань учитель переважно вико­ристовує такі традиційні форми викладу, як бесіда, лекція.

Для закріплення понять, встановлення між ними логічного зв'яз­ку педагог може використовувати умовно-графічну наочність (таб­лиці, схеми).

На таких уроках виникає проблема створення чітких уявлень про роботу органів державної влади та управління. Доповнити знан­ня учнів про роботу Верховної Ради України, Кабінету Міністрів Ук­раїни, місцевих органів державної влади і управління допомагають кінофільми, телепередачі. Кіно і телебачення забезпечують мож­ливість ніби незримо брати участь у роботі різних органів влади, ознайомитися з діяльністю місцевих рад, громадських організацій, що значною мірою підвищує переконливість і достовірність знань, які повідомляються. Факти суспільного життя подаються в кіно­фільмах і телепередачах не ізольовано, а у зв'язку з усією сукупні­стю суспільних явищ, взаємопов'язаних між собою, що позитивно впливає на активізацію розумової діяльності школярів, їхнє вміння узагальнювати ці явища.

Подальший крок у розробці системи засобів навчання і вихован­ня був пов'язаний з моделюванням навчально-виховного процесу, з проведенням поелементного аналізу змісту окремих питань курсу правознавства, можливих методів роботи вчителя на конкретному

73

Гуз А.М. Методика викладання правознавства в школі

уроці. Це дозволило визначити склад і зміст засобів навчання, які доцільно використовувати на уроці. Таблиці з курсу правознавства являють собою структурно-логічні схеми, діаграми, що допомага­ють організувати засвоєння опорних знань.

У таблицях у вигляді графічних моделей подається упорядко­ваний розподіл елементів надзвичайно складних понять. їх огляд сприяє охопленню головних рис багатьох понять.

Вагомим доповненням до таблиць із курсу правознавства в школі є діапозитиви. Вони конкретизують відповідні схеми з таблиць. Поряд зі схемами в діафільмах вміщено ілюстрації, які дозволяють учителю розкривати певні питання.

Учбові фільми яскраво відтворюють картини життя нашої країни, подають матеріал для пояснення учням важливих положень Кон­ституції України.

Дидактичні посібники і технічні засоби навчання входять до нав­чального процесу як його компоненти. Засоби навчання і вихован­ня найбільш повно можуть реалізовувати свої можливості, бути максимально використані тоді, коли методика їх використання вра­ховує сутність сучасного навчального процесу як колективної піз­навальної діяльності учнів під керівництвом і за активної участі пе­дагога.

Методика роботи з технічними засобами навчання і виховання включає в себе наочний показ типів діяльності, які розкриваються в навчальному посібнику, видів знань, досвіду матеріальних та ідео­логічних відносин і можливостей його здобуття. На цій основі ви­никає можливість у доступних для учнів формах включити їх до різних видів діяльності. За допомогою вправ пізнавальні завдання, які є в засобах навчання і виховання, можна розвивати вміння, формувати досвід творчої діяльності й емоційно-чуттєве ставлення до навколишнього світу тощо.

Реалізуючи методичний задум навчально-виховного заняття, педагог планує найбільш оптимальні варіанти використання засо­бів навчання і виховання з урахуванням вимог програми курсу і вклю­чає їх у свій план. Прикладом такої підготовчої роботи є спеціальна карта підготовки вчителя до уроку. Вона може бути своєрідною мо­деллю навчального процесу з конкретної теми.

Серед різноманітних засобів навчання і виховання традиційни­ми є графічні моделі, які відображають сутність і взаємозв'язок пра-

74