Тема 3. Методи навчання

рати тести, які визначені в підручнику до кожної теми. Якщо вчи­тель готує тести самостійно, виходячи з тематики уроку, й пропонує учням розв'язати їх, спираючись на вивчені теми підручника, то слід неодмінно дотримуватися правил методики створення тестових завдань. А вона полягає в наступному. Тестові завдання слід скла­дати з трьох основних частин. У першій - учень, спираючись на отримані знання, повинен вибрати правильну відповідь із трьох-чотирьох запропонованих учителем. У другій - спробувати дібрати із трьох-чотирьох юридичних понять відповідь, яка відповідає зміс­ту визначення. У третій частині - вміти самостійно дати визначен­ня юридичному поняттю. Тестове завдання з правознавства мусить будуватися за принципом від простого до складнішого, що дасть змо­гу учню поступово досягнути бажаного результату. Крім того, учні, які менше підготовлені до розв'язання тестового завдання, можуть працювати з підручником й відшуковувати у ньому відповіді.

Автори багатьох підручників із правознавства для самостійної роботи учнів готують низку питань, відповідь на які дасть змогу засвоїти мінімум матеріалу з теми. Вчитель може організувати ро­боту класу, зачитуючи ці питання самостійно чи за допомогою уч­ня, а решта класу - відшуковувати відповіді у підручнику. Така фор­ма роботи з підручником під керівництвом учителя значно активізує роботу учнів на уроці.

Використання запропонованих нами та інших форм роботи з під­ручником, які пропонують фахівці, підвищить ефективність роботи учнів на уроці, а разом з цим і покращить рівень знань.

Обґрунтуємо найважливіші вимоги до методичного апарату су­часного підручника з правознавства.

Передусім методичний апарат має спрямовувати роботу учнів, яка відбувається за певними правилами, безпосередньо на навчальний по­сібник. На жаль, немає підручника, який би містив детальний поря­док роботи з ним, або методичного посібника, який надавав би таку інформацію вчителю. Можна обійтися й без будь-якої організації ро­боти з навчальним текстом. Сьогодні технологічність підручника (те, як він працює на уроці) виступає на перший план. Невпинно зроста­ють вимоги до методичного апарату. І це закономірно, оскільки період оновлення змісту вже минув, і першочерговим завданням нині є орга­нізація роботи вчителя й учнів на уроці та вдома.

49

Гуз А.М. Методика викладання правознавства в школі

Ми звикли, що методичний апарат передбачає репродуктивну діяльність учнів, тобто завдання, які пропонуються учням, пот­ребують лише незначної напруги пам'яті. Поступово автори підруч­ників намагаються реалізувати в методичному апараті ідею розвит­ку правового мислення: вводять завдання на аналіз, порівняння та ін. Проте часто в підручниках імітується розвивальний характер завдань. Як же викладачеві обрати технологічний підручник, тобто такий, що буде засобом активної роботи з правовим матеріалом?

Отже, сучасні методичні посібники та підручники обов'язково мають містити правила роботи з навчальним текстом і для вчите­лів, і для учнів.

Відповідно до мети правової освіти (розвиток правового мислен­ня) навчальна книга обов'язково має не лише подавати правовий матеріал, а й навчати осмислювати його, формувати вміння вчи­тися. Осмислене навчання вимагає застосування систематичних процесів для кодування та зберігання інформації у пам'яті та для усунення її звідти. Ці процеси називаються метакогнітивними, оскіль­ки вони є способами набуття думок, а не власне думками.

До таких способів належать: резюмування (узагальнення); уточ­нення (конкретизація); схематизація та організація. Резюмування - це спосіб вилучення основної ідеї частини або цілого тексту. Уточ­нення є протилежним процесом, оскільки збагачує абстрактне поло­ження конкретними прикладами, ілюстраціями, кресленням, ана­логією та ін. Схематизація — це рамки або код для структурування інформації з метою її розуміння і збереження в пам'яті. Організація як метакогнітивний процес передбачає надання матеріалу певної структури, а не знаходження вже існуючої структури в самому мате­ріалі.

Таким чином, навчальний посібник обов'язково має формувати в учнів уміння залучати метакогнітивні процеси для оброблення юридичного матеріалу. Крім того, слід указувати правила здійснен­ня цих процесів.

Традиційно вважається, що запитання необхідно ставити після вивчення тексту. Контрольні запитання, звичайно, важливі, але психологи довели, що ефективність засвоєння навчального мате­ріалу значно підвищується, якщо запитання формулюються на по­чатку тексту. Важливість такого розуміння запитань зумовлюється

50