39. Державний режим. Співвідношення державного режиму і політичного режиму.

Конституційне право зарубіжних країн містить регламентацію третього елементу форми держави — державного режиму, хоча і в меншому об'ємі, ніж це має місце відносно перших двох елементів форми правління і форми територіально-політичного пристрою. Державний режим характеризує порядок діяльності держави, який складається в результаті використання різних форм, способів, прийомів і методів здійснення державної влади. Знання цього елементу форми держави дозволяє відповісти на питання про джерела державної влади, виявити дійсне значення тих або інших державних інститутів, визначити співвідношення організаційно-дозволенних і примусових методів в діяльності держави.

Поняття "Державний режим" з'явилося в науці конституційного права порівняно недавно, тому воно недостатньо розроблене в змістовному плані. Впродовж тривалого часу третім елементом форми держави визнавався політичний режим. У тоталітарній державі, де плюралізм політичних інтересів не признається і громадянське суспільство по суті відсутнє, відмінність між державним і політичним режимом стирається. Проте в демократичному суспільстві з його розвиненою політичною системою поняття "Державний режим" відрізняється від поняття "Політичний режим". Останнє є більше містким за змістом і відбиває практику функціонування усіх політичних інститутів, включаючи разом з державою також політичні партії, масові громадські організації і рухи та ін. Вивченням політичних режимів займається спеціальна наука — політологія. У цьому контексті поняття "Державний режим" набуває самостійного значення. Воно вивчається государство-ведческими науками і використовується для характеристики форм, способів, прийомів і методів діяльності самої держави, що дозволяє дати функціональну характеристику держави, розглядаючи його в динаміці, в процесі здійснення державної влади.

Поняття державного режиму

Можна дати наступне визначення державного режиму як елементу форми держави. Державний режим — це визначений, грунтований на нормах права порядок діяльності(функціонування) держави, який складається як результат використання різноманітних прийомів, способів, форм і методів здійснення державної влади.

Государственный режим — наиболее изменчивый, наиболее подвижный элемент формы государства. Тем не менее выбор тех или иных форм, методов, способов и приемов осуществления государственной власти не является произвольным.— Он определяется как совокупностью внешних по отношению к государству факторов #00, так и внутренних факторов организации самого государства #01.

Державний режим відбиває практику державної діяльності, повсякденного здійснення державної влади. Цей елемент форми держави найчуйніше реагує на зміни політичної обстановки в суспільстві, чим пояснюється його порівняно слабка правова регламентація. Проте найбільш важливі сторони державного режиму закріплені в конституціях і інших нормативних актах(джерела державної влади, принципи побудови і діяльності державного апарату, рівень політичної свободи в суспільстві). Якщо діяльність держави, використовувані ним форми і методи, обирані прийоми і способи мають правове обгрунтування, такий державний режим визнається легальним; він легітимний, т. е. законний в очах громадян цієї держави. Навпаки, нелегітимний державний режим одночасно є і нелегальним, оскільки він формується і функціонує усупереч діючим правовим встановленням.