60. Поняття науки. Критерії науковості знання. Наука і псевдонаука. Соціокультурні функції науки.

Наука - сфера дослідницької діяльності, спрямована на отримання нових знань про природу, суспільство і мислення і, що включає в себе всі умови і моменти цього отримання: учених з їхнім знаннями і здібностями, кваліфікацією і досвідом, з поділом і кооперацією наукової праці; наукові установи, експериментальне і лабораторне устаткування; методи науково-дослідної роботи, понятійний і категоріальний апарат, систему наукової інформації, а також усю суму наявних знань, що виступають у якості або передумови, або засобу, або результату наукового виробництва". Це визначення науки в широкому змісті; воно містить у собі три складові: 1) системи знання, що зветься наукою, 2) науково-дослідну діяльність, що також часто іменують наукою, і 3) систему соціальних інститутів і відносин, за допомогою яких здійснюється наукова діяльність;

Відповідно можуть бути більш вузькі визначення того, що таке наука. Наприклад, наука -діяльність, що характеризується наступними властивостями:

1. Вона являє собою пошук розуміння, тобто відчуття, що знайдене задовільне пояснення якогось аспекту реальності.

2. Розуміння досягається за допомогою формулювання загальних законів чи принципів - законів, що застосовуються до можливо більш широкого класу явищ.

3. Закони чи принципи можуть бути перевірені експериментально.

Дане визначення наголошує на науково-дослідній діяльності і містить у собі наукове знання як результат цієї діяльності, опускаючи систему соціальних інститутів і відносин. Нарешті, якщо брати науку просто як систему знання, то її можна визначити як систематизоване, істинне, логічно несуперечливе (явно), що пророкує пояснює і перевіряє досвідом знання. Якщо в останньому визначенні відкинути одну зі складових, то це буде вже не наука, а псевдонаука. Слід розглянути послідовно всі три складові науки в широкому змісті цього слова, тобто спочатку - науку, просто як систему знання, потім - як відповідну діяльність і нарешті - як систему соціальних, культурних і виробничих відносин. Взагалі провести чітку границю між цими складовими неможливо, тому в ході викладу вони будуть постійно перетинатися.

61. Наука як пізнавальна система та соціальний інститут. Проблема лідера в науці. Моральна відповідальність вченого.

Наука - сфера дослідницької діяльності, спрямована на отримання нових знань про природу, суспільство і мислення і, що включає в себе всі умови і моменти цього отримання: учених з їхнім знаннями і здібностями, кваліфікацією і досвідом, з поділом і кооперацією наукової праці; наукові установи, експериментальне і лабораторне устаткування; методи науково-дослідної роботи, понятійний і категоріальний апарат, систему наукової інформації, а також усю суму наявних знань, що виступають у якості або передумови, або засобу, або результату наукового виробництва". Це визначення науки в широкому змісті; воно містить у собі три складові: 1) системи знання, що зветься наукою, 2) науково-дослідну діяльність, що також часто іменують наукою, і 3) систему соціальних інститутів і відносин, за допомогою яких здійснюється наукова діяльність;

Відповідно можуть бути більш вузькі визначення того, що таке наука. Наприклад, наука -діяльність, що характеризується наступними властивостями:

1. Вона являє собою пошук розуміння, тобто відчуття, що знайдене задовільне пояснення якогось аспекту реальності.

2. Розуміння досягається за допомогою формулювання загальних законів чи принципів - законів, що застосовуються до можливо більш широкого класу явищ.

3. Закони чи принципи можуть бути перевірені експериментально.

Дане визначення наголошує на науково-дослідній діяльності і містить у собі наукове знання як результат цієї діяльності, опускаючи систему соціальних інститутів і відносин. Нарешті, якщо брати науку просто як систему знання, то її можна визначити як систематизоване, істинне, логічно несуперечливе (явно), що пророкує пояснює і перевіряє досвідом знання. Якщо в останньому визначенні відкинути одну зі складових, то це буде вже не наука, а псевдонаука. Слід розглянути послідовно всі три складові науки в широкому змісті цього слова, тобто спочатку - науку, просто як систему знання, потім - як відповідну діяльність і нарешті - як систему соціальних, культурних і виробничих відносин. Взагалі провести чітку границю між цими складовими неможливо, тому в ході викладу вони будуть постійно перетинатися.