24. Welche grammatischen Regel haben Sie bei der Übersetzung gebraucht? Was passiert, wenn sie verletzt werden?

25. Bilden Sie aus den gegebenen Vokabeln die Sätze. Beachten Sie die Präpositionen.

1. Deutschland, in, vollendeten, bestehen, vom 6., bis, die Schulpflicht, 18. Lebensjahr, zum.

2. Sein, meist, gebührenfrei, die Hochschulen.

3. Die Familien, die Kinder, aus, es gibt, wohlhabend, Privatschulen, für.

4. Erleben, die Reformen, jetzt, das Bildungswesen, die Zeit.

5. Fortsetzen, die Absolventen, das Studium, können.

6. Mit, das Studium, das Staatsexamen, abschließen.

7. Vermitteln, die Realschule, eine erweiterte Bildung, ihre Schüler.

8. Und, können, schulpflichtige Kinder, die Schule, zuführen, Jugendliche, zwangsweise.

9. Diese Einrichtungen, bei, und, zusammenarbeiten, die Länder, die Finanzierung, Bund.

10. die Lehre, charakteristisch, die Arbeit, an, sein, die Vorsehung, für, und, mit, die Verbindung, die Praxis, die Technische Universität.

26. Lesen Sie den Text und geben Sie seinen Inhalt ins Deutsche wieder. Гейдельбергський університет

Найстаріший і найпрестижніший університет Німеччини був заснований в 1386 році за активного сприяння Папи Римського. Першим був відкритий теологічний факультет, потім юридичний і філософський. Першим ректором був Марсиліус фон Інген, а професора були запрошені із Праги та Парижа. Тоді ж першими студентами Гейдельберга був складений знаменитий студентський гімн Gaudeamus.

Центр Гейдельберга – замок, резиденція династії Віттельсбахів. Це ціле місто в місті, будівлі якого будувалися в епоху Ренесансу й раннього бароко. В 18 столітті замок згорів, і збідніла династія не стала його відновлювати. В 19 столітті це зробив магістрат, і тепер тут щоліта проводиться театрально-музичний фестиваль.

Стародавній німецький університет Гейдельберга з 30-х років XІ століття і до самого початку Першої світової війни являвся одночасно і найбільш російським університетом Німеччини. З 84 російських студентів, що приїхали в 1835 році в Німеччину для "закінчення наук", більше третини потрапили в Гейдельберг. А до початку ХХ століття в ньому навчалося більше росіян, ніж у всій Європі в середині XІ століття.

Серед видатних випускників цієї освітньої установи значаться видатний мандрівник, антрополог й етнограф Микола Миклухо-Маклай, політик і підприємець Олександр Гучков. У Гейдельберзі вчилися поети Осип Мандельштам і Саша Чорний.

У списках випускників Гейдельбергского університету - імена великих філософів Гегеля і Ясперса, натураліста Роберта Бунзена, федерального канцлера Німеччини Гельмута Коля. Зі стін університету вийшли 8 нобелівських лауреатів.

Із часом кількість факультетів збільшилася до дванадцяти - додалися медичний, лінгвістичний, економічний, хімічний, фізико-астрономічний, біологічний, соціологічний факультети, а також факультет математики й інформатики; відкрився факультет медицини в Манхеймі. На базі університету працюють біохімічний центр, центр інформатики, молекулярної біології і Південної Азії. Всесвітню популярність має Гейдельбергский інститут ядерної фізики ім. Макса Планка, що проводить спільні експерименти з Московським інститутом ім. І.В. Курчатова.

Сьогодні в Гейдельбергському університеті навчається більш ніж 25 тис. людей, це приблизно п'ята частина населення міста. 15% з них - іноземці. Більше 2,5 тисячі студентів прибуло з Європи і 890 – з Азії. Вихованці вузу є громадянами 128 країн світу. Для такої величезної кількості студентів і викладачів потрібно багато – одних професорів тут працює біля чотирьох сотень!

Є відомості, що свідчать про те, що саме в Гейдельбергському університеті навчався доктор Фауст. У списках учнів філософського факультету Гейдельбергского університету за 1509 рік справді значиться якийсь Йоганн Фауст - бакалавр теології.

У річному звіті камермейстера Ганса Мюллера (від Вальпургійового дня року 1519 до наступного Вальпургієвого дня року 1520) йдеться: "Призначено й подаровано філософові докторові Фаусту 10 гульденів за складання гороскопу або пророкування долі милостивому моєму панові. Сплачено в неділю після Схоластики за розпорядженням його преосвященства".

А от що написано в "Лейпцігській хроніці" Фогеля: "У народі ходять чутки (і це підтверджується в одній старій лейпцігській хроніці 1525 року), начебто одного разу, коли робітникам в Ауербахівському винному льосі ніяк не вдавалося викотити непочату бочку з вином, знаменитий чорнокнижник доктор Фауст сів на неї верхи, і за допомогою його чар бочка сама поскакала на вулицю". Нарешті подивимося протокол постанов магістрату міста Інгольштадта: "Сьогодні в середу після Віта, 1528 року. Наказати віщунові Фаусту, щоб він покинув місто та шукав собі їжу в іншому місці".