Чи надають німці значення професії?

Багато іноземців головним у своєму житті вважають роботу, професію і кар’єру. Беззаперечно, це стосується багатьох, але є і такі, які вже не бажають із-за роботи сильно обмежувати себе в особистому житті. Відпустка і дозвілля мають для них дуже велике значення.

Починаючи з 70-х років, люди, що досягли успіху в своїй професії, все частіше роблять для себе відкриття, що із-за кар’єри і особистісного благополуччя вони втратили основну мету свого існування. Вони почали «виходити» зі своєї професії та шукати їй альтернативне щастя в житті. Тому таких людей в Німеччині називають «вигнанець» (ізгой).

Соціальне забезпечення

Усі політичні партії Німеччини мають єдину думку відносно того, що держава повинна захищати своїх громадян шляхом соціального страхування. У Німеччині існують різні схеми соцзабезпечення працівників виробництва («синіх комірців»), недержавних службовців і конторських працівників («білих комірців») та державних службовців (чиновників). Соціальне страхування обов’язкове для всіх осіб, які приймаються на роботу, тобто отримують заробітну платню, і воно поширюється також на членів сімей цих робітників.

Соціальне забезпечення охоплює три основні сфери: пенсії за віком, охорону здоров’я, допомогу по безробіттю. У 1997 63% західнонімецького населення мали особистий пенсійний поліс, завдяки чому більшість сімей могли розраховувати на отримання пенсії у випадку втрати основного годувальника. Більшість західних німців (90%) користувалися у 1998 послугами медичного страхування. Витрати, які викликані нещасними випадками на роботі і виробничими травмами, що призводять до втрати працездатності, виплачуються роботодавцями. Допомога по безробіттю і фінансування програм професійної перекваліфікації покриваються за рахунок спільних взносів роботодавців і робітників, які перераховуються через Федеральне бюро з трудових питань і його регіональні (земельні) філії.

Система соціального забезпечення включає також державні кошти, які відпускаються на допомогу на дітей, одноразові виплати при народженні дитини, дотації малозабезпеченим і багатодітним сім’ям, допомога біженцям, для отримання освіти, допомога молоді, для лікування, пенсійні субсидії, допомога жертвам війни, інвалідам, а також соціальну допомогу малозабезпеченим громадянам. Виплати відбуваються місцевими і земельними державними органами. Крім того, соціальні субсидії представляються в Німеччині спеціальними агентствами, які фінансуються за рахунок доброчинних взносів громадян. Не дивлячись на те, що німецька система соціального забезпечення побудована з урахуванням професійної стратифікації суспільства, вона має на меті, преш за все, гарантувати особистості відомий базовий мінімум доходів.

Торговельно-економічне співробітництво України з фрн

Актуальне завдання збільшення експорту продукції значною мірою залежить від пошуку нових форм і методів роботи на німецькому ринку. Один з таких напрямів, котрим займається Торговельно-економічна місія в складі Посольства України в Німеччині, – це виявлення нових ніш і сегментів німецького ринку, на які потенційно можуть орієнтуватись українські експортери. Проте в умовах жорсткої конкуренції зайняти нові позиції на цьому ринку, враховуючи його наповнення, можна лише за рахунок наполегливої та копіткої діяльності українських підприємств і підприємницьких об’єднань. Цього можна досягти, насампред, за рахунок активізації маркетингової діяльності суб’єктів зовнішньоторговельної діяльності через чітку організацію роботи зі забезпечення експорту продукції, дотримання договірної та платіжної дисципліни, підвищення якості та технічного рівня продукції, оптимізації цінових параметрів.

Щодо цього цікавими є дані з аналізу експорту до Німеччини, здійснюваного сусідніми з Україною державами, близькими як за економіко-географічними характеристиками, так і за рівнем розвитку продуктивних сил – Польщею, Російською Федерацією, Словацькою Республікою, Угорською Республікою, Чеською Республікою.

Проведений аналіз засвідчує про різний підхід до формування експортних поставок до Німеччини та різну експортну політику. Характеризується це, насамперед, структурою експорту як за товарними групами, так й відповідно до повної номенклатури.