Німецький театр

Німецьке театральне життя насичене та багатогранне. У Німеччині, як і в багатьох інших європейських країнах, існують «театральні столиці». Є безліч місць, де можна побачити хороші вистави. І пов’язано це, перш за все, з тим, що Німеччина досить пізно усвідомила себе єдиною нацією. У 17 – 18 століттях багато німецьких правителів засновували у підвладних їм столицях придворні театри, які зовсім не були схожі на сучасні. У 19 столітті мешканці великих міст почали засновувати власні міські театри. Таким чином, в 1678 році, наприклад, був заснований перший німецький оперний театр.

Сьогодні в країні нараховується близько 420 театрів, тільки в Берліні знаходиться більш ніж 150 театрів. Державні, земельні та міські театри, як і приватні театри не отримують грошової допомоги від держави. Однак, постійно з’являються нові театральні сцени.

За кордоном побутує думка, що німецький театр надто гучний і нарцистичний. Але це театр, який спирається на систему, що викликає захват у всьому світі. Навіть у великих містах є театри опери й балету, а також драматичні театри; загалом же театральний ландшафт чітко виражений, існує щільна мережа державних і муніципальних, пересувних і приватних театрів. Як відгомін робітничого руху шістдесят восьмого року виробилося розгалужене театральне середовище – «вільні групи» – ознака того, що й досі є невикорінена пристрасть до театру, яка хоче себе показати. У Німеччині мало витрачається на цю систему: і думок, і уваги, і грошей. Для багатьох – це розкіш, адже театри самотужки заробляють лише від десяти до п’ятнадцяти відсотків своїх витрат. Приватні театри не підключені до системи бюджетних субсидій, як-от відома берлінська «Шаубюне», заснована і сформована режисером Петером Штайном. Звісно, ця система давно вже досягла свого найвищого розвитку. Тепер вона переживає складну фазу, оскільки мистецтво знову вимірюється естетичними мірками.

Петер Штайн тривалий час вважався неповторним явищем у німецькому кінематограф. На відміну від інших режисерів, його творчість розпізнається завдяки безперервності повторюваних мотивів, тем і авторів. Театр спогадів зі стилем постановки, який зберігає відданість тексту. Між нинішнім новим поколінням театральних діячів і Петером Штайном, Петером Цадеком або Клаусом Пейманом, керівником «Берлінер ансамблю», пролягли світи.

Лексикою бунтарів 68-го року сучасний театр уже не охопиш. Такі поняття, як «просвіщати», «повчати», «викривати», «втручатися», сприймаються як неологізми. Театр молодих більше не почувається авангардом; він шукає власні форми вираження. Після молодіжної ейфорії дев’яностих років, пов’язаної з такими іменами, як Леандер Хаусманн, Штефан Бахманн і Томас Остермайєр, почалася фаза, коли ці режисери стали керівниками магазинів.

Франк Касторф, відомий як «руйнівник п’єс», що розбиває тексти грою і знову відновлює їх, разом зі своєю «Берлінер фольксбюне» став взірцем цього покоління театральних діячів. Так само й Крістоф Марталер і Крістоф Шлінґензіф уособлюють зміну поняття театру, яка є відповіддю на всі переміни після «холодної війни» та прихід глобального соціалізму.

Такі режисери, як Міхаель Тальгаймер, Армін Петрас, Мартін Кузей, Рене Поллеш або Крістіна Паульгофер, створили форми постановки, що віддають перевагу змісту перед стилем; традиційна, близька до тексту оповідь скорше чужа їм. Те, що визначало німецький театр протягом майже 250 років, а саме конфронтація з суспільством, поступилося барвистому розмаїттю, як свідчать щорічні Берлінські театральні зустрічі. Проте театр ніколи не існував у відриві від часу, в якому він жив. Він має створювати картини нашого життя. А це праця, спрямована на спогади. За це й субсидують театр, і в цьому полягає його громадська функція.

23. Übersetzen Sie ins Deutsche.

1. Оскільки я передусім люблю читати пригодницькі та фантастичні книги, то й моя бібліотека складається переважно з книг цього жанру.

2. З усіх музичних напрямків техномузика (Techno) мені подобається найбільше. Ознаками цього музичного стилю є особливо швидкі та важкі ритми, і ще тут немає ні співу, ні речитативу, як у хіп-хопі.

3. Класична музика прекрасна. Вона викликає прекрасні почуття, підвищує настрій. Така музика лунатиме вічно.

4. Берлін поправу можна вважати «театральною столицею» Німеччини.

5. Перший німецький оперний театр був заснований у 1678 році.

6. Уряд держави фінансує не тільки державні, а приватні театри.

7. Я залюбки читаю наукову фантастику, але надаю перевагу детективам.

8. Сьогодні на сцені прем’єра спектаклю.

9. Глядачі аплодували і були в захваті від побаченого.

10. Тільки після двох років після смерті письменника його твори були опубліковані.

11. Хоч всі і називали його роботу шедевром, я був розчарованим.

12. Виступ співак присвятив своєму вчителеві.

13. На жаль, всі квитки на денний сеанс продані, але залишилося ще два на виставу для людей похилого віку.

14. Дивно, хоч він і пише власні вірші, проте зовсім не цікавиться літературою.

15. Сучасні літературні твори відображають розвиток суспільства, економіки та політики.

16. Промова директора театру була стомлюючою.

17. Успіх вистави залежить, перш за все, від роботи драматурга, художника-декоратора, художника по костюмах та гримера.

18. До відкриття нового театрального сезону залишалося три дні, а репертуар ще не був складений.

19. Поезія мене цікавить більше, ніж проза.

20. Це повідомлення стало справжньою газетною сенсацією.