4.3. Типи процесів і типи виробництва

Ступінь різноманітності номенклатури продукції й обсягу випуску, їхня стабільність і повторюваність протягом певних періодів часу визначають характер виробничих процесів, які застосовуються.

Типи процесів. У вітчизняній теорії й практиці організації виробництва по зазначених ознаках виділяють три типи виробництва - масове, серійне й одиничне. У закордонній теорії й практиці виробничого (операційного) менеджменту виділяються стратегії керування процесами трьох типів: стратегії, формовані на продукті; стратегії, формовані на процесі та стратегії керування повторюваними процесами.

Великий й однорідний по номенклатурі обсяг випуску, сталість і мала різноманітність виробничих процесів - це характерні риси масового виробництва. Процеси виробництва такого типу відомі за назвою постійних процесів. Для них характерні стратегії, формовані на продукті. Вони дозволяють застосовувати спеціальні високопродуктивні засоби технологічного оснащення й потокові методи організації виробництва, створювати предметні робочі центри. Їм властиві висока стандартизація і статистичний контроль якості. Малий і диверсифікований обсяг виробництва, неповторюваність і висока різноманітність виробничих процесів - це характерні риси одиничного виробництва. Процеси виробництва такого типу відомі за назвою змінних процесів. Для них характерні стратегії, формовані на процесі. Вони вимагають застосування універсальних засобів технологічного оснащення, створення технологічних робочих центрів. Більше 75% світового виробництва й сервісу доводиться на їхню частку — це «замовлення на виготовлення» (індивідуальні, штучні, разові).

Виробництво різноманітної продукції серіями різного розміру через різні інтервали часу, різноманітність, але повторюваність і схожість в окремих частинах виробничих процесів - характерні риси серійного виробництва. Його найпоширенішим різновидом у сучасних умовах є так назване модульне виробництво. Процеси виробництва такого типу, що займають проміжне положення між постійними й змінними процесами, відомі за назвою повторюваних процесів; вони будуються на виробництві модулів. Модулі — це частини або компоненти кінцевого виробу, що виготовляють попередньо з використанням постійних процесів, на основі яких з використанням змінних процесів здійснюється загальна зборка кінцевого виробу за замовленням конкретного споживача.

Типи виробництва. У вітчизняній системі державних стандартів інженерно-технічної й організаційно-планової документації використається поняття типу виробництва. Тип виробництва - це класифікаційна категорія виробництва, що виділяється за техніко-економічними ознаками сталості й широти номенклатури, а також регулярності й обсягу випуску продукції. Виділяють три типи виробництва - масове, серійне й одиничне.

Масове виробництво характеризується безперервним випуском протягом тривалих періодів вузької й постійної номенклатури продукції у великому обсязі (у масовій кількості). Процеси виробництва масового типу виконуються на робочих місцях з вузькою спеціалізацією.

Серійне виробництво характеризується періодичним випуском у великому обсязі широкої постійної або вузької змінної номенклатури продукції індивідуальними серіями (партіями) малого обсягу, що повторюються через певні або невизначені інтервали часу. Процеси виробництва серійного типу виконуються на робочих місцях із широкою спеціалізацією. Залежно від розміру серій (партій), широти їхньої номенклатури й періодичності повторення запуску серійне виробництво підрозділяється на крупно-, середньо- і дрібносерійне. Крупносерійне виробництво наближається по своїх характеристиках до масового, дрібносерійне — до одиничного, середньосерійне займає проміжне, середнє положення. Серійний тип переважає практично у всіх секторах виробництва й сервісу, тому що найбільшою мірою відповідає умовам ринку покупця.

Одиничне виробництво характеризується випуском широкої номенклатури продукції в малому обсязі (в одиничній кількості), що повторюється через невизначені інтервали часу або не повторюється взагалі. Процеси виробництва одиничного типу виконуються на робочих місцях, що не мають певної спеціалізації.

Прикладами масового виробництва можуть служити процеси виготовлення автомобілів, комп'ютерів, побутової електронної техніки, шарикопідшипників; масове обслуговування в сфері сервісу - процеси функціонування метро, універмагів, аеропортів. До одиничного виробництва можна віднести дослідне й експериментальне виробництво, виготовлення унікальних зразків техніки та будівництво будинків по індивідуальних проектах, ювелірні роботи, пошиття одягу на замовлення, художня й технічна творчість, гувернерство, приватну адвокатську й лікарську практику.

По типу процесу задається переважний тип робочих місць, які використовуються для реалізації цього процесу. Тип робочого місця – це комплексна технологічна, організаційна й економічна характеристика робочого місця, обумовлена ступенем його спеціалізації, широтою й сталістю номенклатури предметів, над якими виконуються операції на робочому місці, а також їхньою трудомісткістю й обсягом.

Ступінь спеціалізації робочих місць характеризується коефіцієнтом серійності. Коефіцієнт серійності – це число детале-операцій, які виконуються на одному робочому місці. При однаковому коефіцієнті серійності, наприклад рівному п'яти, на одному робочому місці можуть виконуватися операції п'яти різних найменувань над деталями одного найменування, а на іншому робочому місці — операція одного найменування над предметами п'яти різних найменувань. Для групи робочих місць коефіцієнт серійності визначається як відношення загального числа детале-операцій до числа робочих місць у групі (К_ЗО).

Номенклатура предметів, над якими виконуються операції на робочих місцях, може бути постійною й змінною. Якщо протягом року й більше номенклатура не змінюється, то вона вважається постійною, якщо номенклатура змінюється, то вона вважається змінною. При постійній номенклатурі виконання операцій над предметами може бути безперервним і періодичним, повторюваним через певні інтервали часу. При змінній номенклатурі виконання операцій над предметами може повторюватися через невизначені інтервали часу або не повторюватися взагалі.

Ступінь спеціалізації робочих місць, широта й сталість номенклатури залежать від трудомісткості виконання деталей операцій й обсягу випуску продукції кожного найменування (типорозміру) за певний період. При невеликій трудомісткості операцій і незначному обсязі продукції кожне робоче місце доводиться завантажувати виконанням декількох операцій над предметами одного або декількох найменувань. На робочих місцях, де виконуються операції декількох найменувань, запуск предметів здійснюється партіями. Партія – це певна кількість однакових предметів, над якими кожна операція виконується безупинно, з однократною витратою підготовчо-заключного часу.

По ступеню спеціалізації, широті й сталості номенклатури продукції, її трудомісткості й обсягу випуску робочі місця діляться на три групи:

1) робочі місця масового типу, спеціалізовані на виконанні однієї безупинно повторюваної детале-операції;

2) робочі місця серійного типу, спеціалізовані на виконанні декількох різних детале-операцій, що повторюються через певні інтервали часу;

3) робочі місця одиничного типу, спеціалізовані на виконанні великої кількості різних детале-операцій, що повторюються через невизначені інтервали часу або таких, що не повторюються взагалі.

По переважному типу робочих місць визначається тип кожного робочого центра послідовно на всіх рівнях керування (від нижніх до верхнього). Ділянки в цеху можуть розрізнятися по типу виробництва, так само як і різні цехи одного підприємства.